Планування
– це процес економічного обгрунтув.,раціон.поведінки суб-та господарювання для досягнення поставлених цілей. Також – це підготовка рішень, що мають зв'язок з подіями у майбутньому.
План підприємства
– систематична підготовка рішень, що мають зв'язок з майбутніми подіями, звершеннями, встановлює цілі та шляхи їх досягнення.
Норма
- кількісний показник,що характеризує собою max можливу або min необх. величину витрат предм. праці,засобів вир-ва на облікову одиницю робіт.
Норматив - показник,що характеризує собою величину викор-ня предм. праці,засобів вир-ва, фін. коштів.
Виробнича програма
– це комплекс розрахунків, що дають відповідь відносно вибору асортименту, планування якості, обґрунтування виробничої потужності, розрахунку випуску в натуральному та вартісному значенні, розподілу запланованого випуску по підрозділам.
5. Виробнича потужність
– максимально можливий обсяг виробництва, що відповідає вимогам стандартів технічних умов при найбільш напруженій роботі та максимальному використанні елементів виробничого потенціалу.
|
|
6.Трудомісткість продукції
– витрати часу на виробництво одиниці продукції.
Валова продукція
– це вартість повного обсягу виробництва та послуг підприємства
Товарна продукція
– це продукція, що виготовлена п. у відповідності з технічними умовами та стандартами і яка передбачена для продажу споживачеві.
9. Реалізована продукція
– це продукція, напівфабрикати, послуги та роботи, що були відправлені замовнику і за які підприємство отримало відповідні кошти.
10. Коефіцієнт сортності
- вміст продукції першого сорту в загальному обсязі прийнятої продукції
Баланс матеріальних ресурсів
– частина плану матеріально – технічного забезпечення, в якому визначається потреба в кожному з ресурсів, джерела і розміри покриття потреби в ресурсах.
12. Явкова чисельність робітників
– та кількість робітників, що необхідна для виконання виробничого завдання.
Спискова чисельність робітників
- загальна кількість усіх працівників підприємства, у тому числі фактично працюючих працівників, які перебувають у відрядженні, у відпустках, хворіють, виконують державні обов’язки, відсутні на роботі з дозволу адміністрації тощо.
14. Чисельність ПВП
– загальна кількість працівників підприємства, які приймають участь в процесі виробництва та його обслуговуванні.
Продуктивність праці
- це показник ЇЇ ефективності, результативності, що характеризується співвідношенням обсягу продукції, робіт чи послуг, з одного боку, та кількості праці, витраченої на виробництво цього обсягу, з іншого боку.
|
|
Основна заробітна плата
- це винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов'язки). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців.
Додаткова заробітна плата
- це винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарант, і компенсац. виплати, передбачені чинним зак-вом, а також премії, пов'язані з виконанням вироб. завдань і функцій.
18.Плановий фонд заробітної плати –
це вся сума коштів, що виділяється для оплати праці працівників у запланованому періоді.
Калькуляція та статті калькуляції
Калькуляція - це розрахунок собівартості одиниці продукції або виконаної роботи за встановленою номенклатурою витрат з урахуванням місця їх виникнення та призначення. Залежно від призначення складають планові, нормативні та звітні фактичні калькуляції.
Розрізняють такі види калькуляції:
•планові(складають на основі прогресивних норм витрачання засобів виробництва та робочого часу й використовують як вихідні дані при встановленні цін);
•кошторисні(стосуються нових видів продукції, робіт та послуг для розрахунку відпускних цін);
•нормативні(складають на основі існуючих норм використання засобів виробництва та робочого часу).
Перелічені види калькуляції є попередніми, їх розробляють до початку виробництва продукції і використовують при складанні кошторису.
При калькулюванні продукції (робіт, послуг) витрати групують за калькуляційними статтями, перелік і склад яких установлюється підприємством самостійно.
Витрати, пов'язані з виробництвом продукції (робіт, послуг), можуть групуватись за такими статтями калькуляції (типовими для більшості підприємств):
1) сировина та матеріали;
2)куповані комплектуючі вироби, напівфабрикати, роботи та послуги виробничого характеру сторонніх підприємств та організацій;
3)паливо й енергія на технологічні потреби;
4)зворотні відходи (вираховуються);
5)основна заробітна плата;
6)додаткова заробітна плата;
7)відрахування на соціальні заходи;
8)витрати, пов'язані з підготовкою та освоєнням виробництва продукції;
9)відшкодування зносу спеціальних інструментів і пристосувань цільового призначення та інші спеціальні витрати;
10)витрати на утримання й експлуатацію машин та обладнання;
11)загальновиробничі витрати.
Сума перших 10 статей становить технологічну собівартість, сума 11 статей -- цехову (виробничу) собівартість виготовленої продукції.
Кошторис та елементи кошторису
Витрати підприємства на загальний обсяг виробництва та робіт показуються в зведеному кошторисі витрат.
Кошторис виробництва — це витрати підприємства, пов'язані з його основною діяльністю за певний період незалежно від того, відносяться вони на собівартість чи ні.
Кошторис витрат формується по таким економічно однорідним елементам:
1. прямі матеріальні витрати:
- витрати на сировину;
- витрати на допоміжні матеріали;
- вартість купівельних напівфабрикатів та комплектуючих виробів;
- вартість технологічного палива і енергії;
- вартість споживчих природних ресурсів.
2. заробітна плата основна, нарахування;
3. амортизація;
4. інші операційні витрати;
5. витрати на приріст або створення запасів НВ.
Умовно – постійні витрати.
Умовно-постійні витрати - група економічно однорідних витрат чи їх окремих складових, зміна абсолютної величини яких не знаходиться в пропорційній залежності від зміни обсягів виробництва основної продукції.
|
|
Умовно постійні — це витрати, абсолютна величина яких зі збільшенням (зменшенням) випуску продукції істотно не змінюється. До умовно постійних належать витрати, пов’язані з обслуговуванням й управлінням виробничою діяльністю виробничих підрозділів, а також витрати на забезпечення господарських потреб виробництва.