2020-09-24
114
По завданню викладача-консультанта провести розрахунок необхідного повітрообміну для систем вентиляції або кондиціювання; захисного занулення; природного або штучного освітлення за допомогою [24]. Не слід цей розділ розміщувати окремим підпунктом, він повинен органічно входити до відповідного підпункту розділу “ Охорона праці та навколишнього середовища ”.
СПИСОК ДЖЕРЕЛ ВИКОРИСТАНОЇ ІНФОРМАЦІЇ
1.Закон України “ Про охорону праці ”. – Київ, 21.11.2002 р.
2. ГОСТ 12.0.003-74*. ССБТ. Опасные и вредные производственные факторы. Классификация. – Введ. 01.01.76.
3. ГОСТ 12.1.007-76*. ССБТ. Вредные вещества. Классификация. Общие требования безопасности. – Введ. 01.01.77.
4. ГОСТ 12.1.005-88. Общие санитарно-гигиенические требования к воздуху рабочей зоны. – Введ. 01.01.89.
5. СНиП 2.04.05-91. Отопление, вентиляция, кондиционирование. – М.: Стройиздат, 1992.
6. ДБН В 2.5-28-2006. Державні будівельні норми. Природне і штучне освітлення. – К.: Мінбуд, 2006.
7. ГОСТ 12.1.003-83*. Шум. Общие требования безопасности. – Введ.12.01.84.
|
|
|
8. ДСТУ ГОСТ 12.1.012:2008. Вібраційна безпека. Загальні вимоги. – Введ. 2008.
9. ДСанПіН 3.3.2.007-98. Державні санітарні правила і норми роботи з візуальними дисплейними терміналами електронно-обчислювальних машин. − Затверджений постановою Головного державного санітарного лікаря України 10.12.1998, № 7.
10. НПАОП 0.00 – 1.28 – 2010. Правила охорони праці під час експлуатації електронно-обчислювальних машин. К. 2010.
11. ПУЭ – 87. Правила устройства электроустановок. – М.: Энергоатомиздат, 1987.
12. ГОСТ 12.1.030-81*. ССБТ. Электробезопасность. Защитное заземление. Зануление. – Введ.01.01.82.
13. ГОСТ 14254-69. Электрооборудование напряжением до 1000В. Оболочки. Степени защиты. – Введ.01.01.70.
14. ГОСТ 14255-69. Аппараты электрические на напряжение до 1000В. Оболочки. Степени защиты. – Введ.01.01.70.
15. НПАОП 40.1-1.32-01. Правила будови електроустановок. Електрообладнання спеціальних установок. – К: Укрархбудінформ, 2001. – 118 с. – Діє з 01.01.92.
16. ГОСТ 12.2.007.0-75*. ССБТ. Изделия электротехнические. Общие требования безопасности. - Введен 01.07.78. Изменен 1988.
17. ГОСТ 12.1.004-91*. ССБТ. Пожарная безопасность. Общие требования безопасности. – Введ.01.07.95.
18. НАПБ Б.03.002-2007. Норми визначення категорій приміщень, будинків та зовнішніх установок за вибухо-пожежною та пожежною небезпекою. Затвердж. наказом МНС України від 03.12.07 р., № 633.
19. ДСТУ Б В.2.5.-38:2008. Улаштування блискавкозахисту будівель і споруд. - Київ: МІНРЕГІОНБУД УКРАЇНИ. Наказ Міністерства регіонального розвитку та будівництва України від 27.06.2008 №269, чинний з 2009-01-01.
20. ДБН В.1.1 – 7 – 2002. Державні будівельні норми. Захист від пожежі. Пожежна безпека обєктів будівництва. – К., 2002. – Діє з 01.01.03.
|
|
|
21. ГОСТ 12.2.020 – 76.ССБТ. Электрооборудование взрывозащищенное. Термины и определения. Классификация. Маркировка. – Введ. 28.09.76.
22. Закон України «Про охорону навколишнього середовища». – Діє з 25.06.91.
23. Джигирей В.С. Екологія та охорона навколишнього середовища. [текст ] /: навч. посібник/ В.С. Джигирей. – 5-те вид., випр. і доп. – К., 2007.
24. Розрахунки з питань охорони праці та безпеки життєдіяльності: Навчально - методичний посібник для студентів усіх спеціальностей та всіх форм навчання / За ред. проф. В.В. Березуцького. – Харків: Факт, 2006. – 152 с
Додаток А
ПРИБЛИЗНИЙ ПЕРЕЛІК НЕБЕЗПЕЧНИХ І ШКІДЛИВИХ ВИРОБНИЧИХ
ФАКТОРІВ
| Назва фактора | Джерело виникнення | Параметр, що нормується та його значення |
| Висока електрична напруга (380, 220 В) | Щит керування, комп’ютерна та офісна техніка | І= 0,6 мА; U=36 В[ ]. |
| Шум | Принтери, вентилятори | Рівень звуку 50 дБ(А)[ ]. |
Додаток Б
СТРУКТУРНА СХЕМА УПРАВЛІННЯ ОХОРОНОЮ ПРАЦІ
НА ПІДПРИЄМСТВІ
У відповідності до статті 13 закону України "Про охорону праці" роботодавець зобов’язаний забезпечити за свій рахунок придбання, комплектування, видачу та утримання засобів індивідуального захисту відповідно до нормативно-правових актів з охорони праці і колективного договору.
Роботодавець зобов’язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників з питань охорони праці.
Із цією метою роботодавець забезпечує функціонування системи управління охороною праці, а саме:
- створює відповідні служби і призначає посадових осіб, які забезпечують вирішення конкретних питань охорони праці, затверджує інструкції про їхні обов’язки, права та відповідальність за виконання покладених на них функцій, а також контролює їх додержання;
- розробляє за участю сторін колективного договору і реалізує комплексні заходи для досягнення встановлених нормативів та підвищення існуючого рівня охорони праці;
- забезпечує виконання необхідних профілактичних заходів відповідно до обставин, що змінюються;
- впроваджує прогресивні технології, досягнення науки і техніки, засоби механізації та автоматизації виробництва, вимоги ергономіки, позитивний досвід з охорони праці тощо;
- забезпечує належне утримання будівель та споруд, виробничого обладнання та устаткування, моніторинг за їх технічним станом;
- забезпечує усунення причин, що призводять до нещасних випадків, професійних захворювань, за здійснення профілактичних заходів, визначених комісіями за підсумками розслідування цих причин;
- організовує проведення аудиту охорони праці, лабораторних досліджень умов праці, оцінку технічного стану виробничого обладнання та устаткування, атестацій робочих місць на відповідність нормативно-правовим актам з охорони праці;
- розробляє і затверджує положення, інструкції, інші акти з охорони праці, що діють у межах підприємства та встановлюють правила виконання робіт і поведінки працівників на території підприємства, у виробничих приміщеннях, робочих місцях відповідно до нормативно-правових актів з охорони праці;
- здійснює контроль за додержанням працівником технологічних процесів, правил поведінки з машинами, механізмами, устаткуванням та іншими засобами виробництва, використанням засобів колективного та індивідуального захисту, виконанням робіт відповідно до вимог з охорони праці;
- організовує пропаганду безпечних методів праці та співробітництво з працівниками у галузі охорони праці.
| Власник |
 Заступник першого керівника з охорони праці
|
|
| ||||||||||
|
| ||||||||||
| ||||||||||
| Заст. керівника з виробництва | Заст. керівника з економічних питань | |||||||||
| ||||||||||
|
| ||||||||||
Служба охорони праці
Структурні підрозділи підприємстваРисунок Д.В.1 – Приблизна структура керівництва охороною праці на підприємстві.
Додаток В
Витяги з "Типового положення про службу охорони праці"
Служба охорони праці вирішує задачі: забезпечення безпеки виробничих процесів, устаткування, будинків та споруд; забезпечення працюючих засобами індивідуального і колективного захисту; професійної підготовки і підвищення кваліфікації працівників з питань охорони праці, пропаганди безпечних методів роботи; вибору оптимальних режимів праці і відпочинку працюючих; професійного добору виконавців для визначених видів робіт.
Служба охорони праці входить у структуру підприємства, установи, організації як одна з основних виробничо-технічних служб.
Ліквідація служби охорони праці допускається тільки у випадку ліквідації підприємства.
Служба охорони праці в залежності від чисельності працюючих може функціонувати як самостійний структурний підрозділ або у виді групи фахівців чи одного фахівця, у тому числі по сумісництву.
Служба охорони праці комплектується фахівцями, що мають вищу освіту і стаж роботи з профілю виробництва не менш 3-х років. Фахівці із середньою фаховою освітою приймаються в службу охорони праці у виняткових випадках. Обмеження не стосуються: по виробничому стажу - осіб, що мають фахову освіту з охорони праці; за рівнем освіти - осіб, що прийняті на посаду до затвердження даного "Типового положення".
Перевірка знань з охорони праці працівників цієї служби проводиться у встановленому порядку до початку виконання ними своїх функціональних обов'язків і періодично, один раз у три роки.
На підставі даного "Типового положення" з урахуванням специфіки виробництва розробляється і затверджується власником "Положення про службу охорони праці підприємства, установи і організації".
|
|
|
Положення про службу охорони праці міністерства, державного комітету, концерну, корпорації й іншого об'єднання підприємстві, утворених по галузевому принципу, погоджується з Державним комітетом з нагляду за охороною праці.
Працівники служби охорони праці у своїй діяльності керуються законодавством про працю, міжгалузевими і галузевими нормативними актами про охорону праці і "Положенням про службу охорони праці".
Працівники служби охорони праці мають право видавати керівникам підприємств, установ, організацій і їхніх структурних підрозділів обов'язкові для виконання розпорядження з усунення виявлених недоліків.
Розпорядження фахівця з охорони праці, у тому числі про зупинку робіт, може відмінити у писемній формі тільки посадова особа, якій підлегла служба охорони праці.
Працівників служби охорони праці не залучають до виконання функцій, не передбачених Законом "Про охорону праці" і даним Типовим положенням.
Додаток Г
ОПТИМАЛЬНІ ТА ПРИПУСТИМІ НОРМИ ТЕМПЕРАТУРИ, ВІДНОСНОЇ
ВОЛОГОСТІ І ШВИДКОСТІ РУХУ ПОВІТРЯ В РОБОЧІЙ ЗОНІ
ВИРОБНИЧИХ ПРИМІЩЕНЬ ДЛЯ ХОЛОДНОГОТА ТЕПЛОГО ПЕРІОДУ
РОКУ
| Період року | Категорія робіт по енерговитратах | Температура, °С | Відносна вологість, % | Швидкість руху повітря, м/с | |||
| Оптим. | Припуст. | Оптим. | Припуст. | Оптим. | Припуст. | ||
|
Холодний | Легка –Iа | 22 – 24 | 21 – 25 | 40 – 60 | 75 | 0,1 | 0,1 |
| Легка –Iб | 21 – 23 | 20 – 24 | 40 – 60 | 75 | 0,1 | 0,2 | |
| Середньої важкості – IІа | 18 – 20 | 17 – 23 | 40 – 60 | 75 | 0,2 | 0,3 | |
| Середньої важкості – IІб | 17 – 19 | 15 – 21 | 40 – 60 | 75 | 0,2 | 0,4 | |
| Важка – III | 16 – 18 | 13 – 19 | 40 – 60 | 75 | 0,3 | 0,4 | |
|
Теплий | Легка –Iа | 23 – 25 | 22 – 28 | 40 – 60 | 55 | 0,1 | 0,1 – 0,2 |
| Легка –Iб | 22 – 24 | 21 – 28 | 40 – 60 | 65 | 0,2 | 0,1 – 0,3 | |
| Середньої важкості – IІа | 21 – 23 | 18 – 27 | 40 – 60 | 65 | 0,3 | 0,2 – 0,4 | |
| Середньої важкості – IІб | 20 – 22 | 16 – 27 | 40 – 60 | 65 | 0,4 | 0,2 – 0,5 | |
| Важка – III | 18 – 20 | 15 – 26 | 40 – 60 | 65 | 0,4 | 0,2 – 0,6 | |
Додаток Д
НОРМОВАНЕ ЗНАЧЕННЯ КПО ПРИ ПРИРОДНОМУ ОСВІТЛЕНІ ТА ОСВІТЛЕНІСТЬ НА РОБОЧИХ
ПОВЕРХНЯХ ПРИ ШТУЧНОМУ ОСВІТЛЕННІ ДЛЯ ВИРОБНИЧИХ ПРИМІЩЕНЬ.
|
Характеристика зорової роботи |
Найменший об’єкт розрізнення мм | Розряд зорової роботи | Підрозряд зорової роботи |
Контраст об’єкта розрізнення з фоном |
Характеристика фону | Штучне освітлення Е,[лк ] | КПО e, [%] при при- родно- му освіт- ленні | КПО e, [%] при суміщено - му освітленні | |||||
| При системі комбінованого освітлення | |||||||||||||
| При системі загального ос-вітлення | |||||||||||||
| Всього | У т.ч. від загального | При верхньому або комбінованому | |||||||||||
| При боковому | При верхньому або боковому | При боковому | |||||||||||
| Високій точності | Більш 0,3 до 0,5 |
III | а | Малий | Темний | 2000 | 200 | 500 |
- |
- |
3 |
1,2 | |
| б б | Малий Середній | Середній Темний | 1000 750 | 200 200 | 300 200 | ||||||||
| в в в | Малий Середній Великий | Світлий Середній Темний | 750 750 600 | 200 200 200 | 300 200 200 | ||||||||
| г г г | Середній Великий Великий | Світлий Світлий Середній | 400 400 400 | 200 200 200 | 200 200 200 | ||||||||
| Середньої точності | Більше 0,5 до 1 |
IV | а | Малий | Темний | 750 | 200 | 300 |
4 |
1,5 |
2,4 |
0,9 | |
| б б | Малий Середній | Середній Темний | 500 500 | 200 200 | 200 200 | ||||||||
| в в в | Малий Середній Великий | Світлий Середній Темний | 400 400 400 | 200 200 200 | 200 | ||||||||
| г г г | Середній Великий Великий | Світлий Світлий Середній | - | - | 200 | ||||||||
Продовження додатку Д.
| Малої точності | Більше 1,0 до 5 | V | а б б в в в г г г | Малий Малий Середній Малий Середній Великий Середній Великий Великий | Темний Середній Темний Світлий Середній Темний Світлий Світлий Середній | 400 - - - - - - - - | 200 - - - - - - - - | 300 200 200 200 200 200 200 200 200 | 3 | 1 | 1,8 | 0,5 |
Додаток Ж
ВИБІР ТИПУ СВІТИЛЬНИКІВ І ДЖЕРЕЛ СВІТЛА
| Світильники, призначені для загального освітлення (за умовами їх експлуатації) | Тип світильника | Тип ламп |
| - Вибухонебезпечних приміщень класів 0, 1, 20, 21, пожежонебезпечних зон класів П – I і П – II | Н4Т4Л НСП – 23 РСПО2В | ЛБ – 80, ЛБ – 65 Г – 215 – 225 – 200 ДРЛ 80, ДРЛ 125 |
| - Вибухонебезпечних зон, де застосовується електрообладнання (в приміщеннях і зовнішніх установках нафтової, нафтохімічній і ін. галузях промисловості) | РСП1 1В ГСП1 1В ЖСП1 1В | ДРЛ 125, ДРЛ 250 |
| - Промислових і сільськогосподарських приміщень із важкими умовами навколишнього середовища, а також громадських приміщень | ЛСПО 1В ЛП036 | ЛБ – 40, ЛТБ – 65, ЛХБ – 40 |
| - Промислових приміщень вибухонебезпечних зон класів 20, 21 і пожежонебезпечних зон класів П –I і П –II | ЖСПО 2В ЖСПО 6В | ДНАТ 70 ДНАТ 100 |
| - Промислових приміщень із агресивним середовищем | ЖСПО 4В ГСПО 4В РСПО 4В | ДНАТ ДРИ ДРЛ |
| - запилених і вологих промислових приміщень | НСП 20, РСП 20, ЖСП 20 | ДРЛ 400 ДРЛ 700 ДНАТ 250 |
| - Високих виробничих приміщень вибухонебезпечних зон класів 1, 21 і пожежонебезпечних зон класів П –I і П –II | НСП 22 | Г – 215 – 225 – 500 |
| - Промислових приміщень із нормальними і важкими умовами праці | РВП – 14В, ГВП – 14В, ЖВП – 14В | ДРН 250 |
Додаток И
ГРАНИЧНІ РІВНІ ЗВУКОВОГО ТИСКУ ТА ЗВУКУ
| Види трудової діяльності, приміщення, робочі місця | Рівні звукового тиску дБ в октавних смугах зі середнє геометричними частотами, Гц | Рівні звуку та еквівалентні рівні звуку, дБА | ||||||||
| 31,5 | 63 | 125 | 250 | 500 | 1000 | 2000 | 4000 | 8000 | ||
| Крайні частоти в октавних смугах, Гц | 22 45 | 45 90 | 90 180 | 180 360 | 360 720 | 720 1440 | 1440 2880 | 2880 5760 | 5760 11520 | 22 – 11520 |
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 |
| Види трудової діяльності | ||||||||||
| 1.Творча діяльність, конструювання, програмування, викладання і навчання, лікарська діяльність і т. п. | 80 | 71 | 61 | 54 | 49 | 45 | 42 | 40 | 38 | 50 |
| 2.Адміністративно-управлінська діяль-ність, вимірювальні і аналітичні роботи в лабораторіях, конструкторських приміщеннях | 93 | 79 | 70 | 63 | 58 | 55 | 52 | 50 | 49 | 60 |
| 3.Робота, яка потребує постійного слухового контролю, робота оператора, диспетчера | 96 | 83 | 74 | 68 | 63 | 60 | 57 | 55 | 54 | 65 |
| 4.Робота, яка потребує зосередженості, в кабінетах спостереження і дистанційного керування, лабораторіях із шумним обладнанням | 103 | 91 | 83 | 77 | 73 | 70 | 68 | 66 | 64 | 75 |
Продовження додатку И. ГРАНИЧНІ РІВНІ ЗВУКОВОГО ТИСКУ ТА ЗВУКУ
| 5.Виконання всіх видів робіт (за виключенням п. п. 1 – 4) у виробничих приміщеннях і на території підприємства | 107 | 95 | 87 | 82 | 78 | 75 | 73 | 71 | 69 | 80 |
Додаток К
ВИМОГИ ДО ЕЛЕКТРОМАГНІТНИХ ПОЛІВ ТА ВИПРОМІНЕНЬ, РІВНІВ
ІОНІЗАЦІЇ ПОВІТРЯ ПРИ РОБОТІ ЗА КОМП'ЮТЕРОМ
Таблиця К 1 – Вимоги до електромагнітних полів та випромінень при роботі за комп'ютером
|
Види поля | Допустимі параметри поля | Допустима по-верхнева щільність потоку енергії Вт/м2 | |
| Електрична складова Е, В/м | Магнітна складова Н, А/м | ||
| Напруженість електромагнітного поля | |||
| 60 кГц до 3 мГц | 50 | 5 | |
| 3 кГц до 30 мГц | 20 | - | |
| 30 кГц до 50 мГц | 10 | 0,3 | |
| 50 кГц до 300 мГц | 5 | - | |
| 300 кГц до 300 гГц | - | - | 10 |
| Електромагнітне поле оптичного діапазону в ультрафіолетовій частині спектру | |||
| УФ-С(220-280 мм) | 0,001 | ||
| УФ-В(280-320 мм) | 0,01 | ||
| УФ-А(320-400 мм) | 10 | ||
| в видимій частині спектру: | 10 | ||
| 400-760 мм | 10 | ||
| в інфрачервоній частині спектру | |||
| 0,76-10 мкм | 35-70 | ||
| Напруженість електричного поля відео терміналів | 20 кВ/м | ||
Таблиця К 2_ Рівень іонізації повітря
| Рівні | Кількість іонів в 1 см3 повітря | |
| n+ | n– | |
| Мінімально необхідні | 400 | 600 |
| Оптимальні | 1500 – 3000 | 3000 – 5000 |
| Максимально допустимі | 50000 | 50000 |
Додаток Л
КЛАСИ ВИРОБНИЧИХ ПРИМІЩЕНЬ ЗА СТУПЕНЕМ НЕБЕЗПЕКИ
УРАЖЕННЯ ЕЛЕКТРИЧНИМ СТРУМОМ
| Позначення класів виробничих приміщень | Характеристика приміщень за ступенем небезпеки ураження електрострумом |
| 1 | 2 |
| 1.Приміщення без підвищеної небезпеки | Характеризуються відсутністю умов, що створюють підвищену(п.2) або особливу небезпеку(п.3) |
| 2.Приміщення із підвищеною небезпекою | Характеризуються наявністю в них однієї з наступних умов, що створюють підвищену небезпеку: а) вологості (відносна вологість повітря тривалий час перевищує 75 %) або струмопровідного пилу; б) струмопровідної підлоги (металевої, земляної, залізобетонної, цегляної і ін.) в) високої температури (вище +35 °С); г) можливості одночасного дотику людини до тих, що мають з’єднання із землею металоконструкціям будівель, технологічним апаратам, механізмам і т. п., з одного боку, і до металевих корпусів електрообладнання – із іншою |
| 3.Особливо небезпечні приміщення | Характеризуються наявністю в них однієї з наступних умов, що створюють особливу небезпеку: а) особливої вологості (відносна вологість повітря близька до 100 %: стеля, стіни, підлога і предмети у приміщенні покриті вологою); б) хімічно активним або органічним середовищем (руйнуючим ізоляцію і струмопровідні частини електрообладнання); в) одночасно двох або більше умов підвищеної небезпеки (п. 2). Території розміщення зовнішніх електроустановок за небезпекою ураження людей електричним струмом прирівнюються до особливо небезпечних приміщень |
Додаток М
КАТЕГОРІЇ ПРИМІЩЕНЬ ЩОДО ВИБУХОПОЖЕЖНОЇ І ПОЖЕЖНОЇ
НЕБЕЗПЕКИ
| Категорія приміщення | Характеристика приміщень по вибухопожежнійі пожежній небезпеці |
| 1 | 2 |
| Вибухопожежонебезпечна категорія А | Приміщення, пов’язані з застосуванням горючих газів, легкозаймистих рідин з температурою спалаху не більше 28 °С, у такій кількості, що можуть утворюватися вибухонебезпечні парогазоповітряні суміші, при займанні яких у приміщенні розвивається розрахунковий надлишковий тиск вибуху, який перевищує 5 кПа; приміщення, в яких застосовуються речовини і матеріали, здатні вибухати і горіти при взаємодії з водою, киснем повітря або між собою в такій кількості, що розрахунковий надлишковий тиск вибуху у приміщенні перевищує 5 кПа |
| Вибухопоже-жонебезпечна категорія Б | Приміщення, в яких знаходяться горючий пил або волокна, легкозаймисті рідини із температурою спалаху більше 28 °С, горючі рідини в такій кількості, що можуть утворювати вибухонебезпечні пилоповітряні або пароповітряні суміші, при займанні яких у приміщенні розвивається надлишковий тиск вибуху, що перевищує 5 кПа |
| Пожежонебезпечна категорія В | Приміщення, в яких знаходяться пальні і важкозаймисті рідини, тверді горючі і важкозаймисті речовини і матеріали (у тому числі пил і волокна), речовини і матеріали, здатні при взаємодії з водою, киснем повітря або між собою лише горіти, за умови, що приміщення, в яких вони є в наявності не відносяться до категорій А і Б |
| Пожежонебезпечна категорія Г | Приміщення, в яких знаходяться негорючі речовини і матеріали в гарячому, розжареному або розплавленому стані, процес обробки яких супроводжується виділенням променистого тепла, іскор і полум’я; горючі гази, рідини і тверді речовини, які спалюються або утилізували як паливо |
| Категорія Д | Приміщення, в яких знаходяться негорючі речовини і матеріали в холодному стані |
Додаток Н
КЛАСИФІКАЦІЯ ПОЖЕЖОНЕБЕЗПЕЧНИХ ЗОН
| Класифікація | Характеристика класифікації пожежонебезпечних зон |
| Пожежонебезпечна зона класу П-І | Простір у приміщенні, у якому знаходиться горюча рідина, яка має температуру спалаху більше + 61 °С |
| Пожежонебезпечна зона класу П-ІІ | Простір у приміщенні, у якому можуть накопичуватися і виділятися горючий пил або волокна |
| Пожежонебезпечна зона класу П-ІІа | Простір у приміщенні, у якому знаходяться тверді горючі речовини та матеріали |
| Пожежонебезпечна зона класу П-ІІІ | Простір поза приміщенням, в якому знаходяться горюча рідина, яка має температуру спалахнення понад + 61 °С,або тверді горючі речовини |
Додаток П
КЛАСИФІКАЦІЯ ВИБУХОНЕБЕЗПЕЧНИХ ЗОН
| Класифікація | Вибухонебезпечна зона класу | Характеристика класу вибухонебезпечної зони |
| Газо- пароповітряне сере-довище | Вибухонебезпечна зона класу 0 | Простір, у якому вибухонебезпечне середовище присутнє постійно або протягом тривалого часу. Вибухонебезпечна зона класу 0 згідно з вимогами даного розділу може мати місце тільки в межах корпусів технологічного обладнання |
| Вибухонебезпечна зона класу 1 | Простір, у якому вибухонебезпечне середовище може утворитися під час нормальної роботи (тут і далі нормальна робота – ситуація, коли установка працює відповідно до своїх розрахункових параметрів) | |
| Газо-повіт-ряне середовище | Вибухонебезпечна зона класу 2 | Простір, у якому вибухонебезпечне середовище за нормальних умов експлуатації відсутнє, а якщо воно виникає, то рідко і триває недовго. У цих випадках можливі аварії катастрофічних розмірів (розрив трубопроводів високого тиску або резервуарів значної місткості) не повинні розглядатися під час проектування електроустановок Частоту виникнення і тривалість вибухонебезпечного газопароповітряного середовища визначають за правилами (нормами) відповідних галузей промисловості |
| Пило-повіт-ряне середовище | Вибухонебезпечна зона класу 20 | Простір, у якому під час нормальної експлуатації вибухонебезпечний пил у вигляді хмари присутній постійно або часто в кількості, достатній для утворення небезпечної концентрації суміші з повітрям, і(або) простір, де можуть утворюватися пилові шари непередбаченої або надмірної товщини. Звичайно це має місце всередині приміщення, де пил може формувати вибухонебезпечні суміші часто і на тривалий час |
| Пило-повіт-ряне середовище | Вибухонебезпечна зона класу 21 | Простір, у якому під час нормальної експлуатації ймовірна поява пилу у вигляді хмари в кількості, достатній для утворення суміші з повітрям вибухонебезпечної концентрації Ця зона може включати простір поблизу місця порошкового заповнення або осідання і простір, де під час нормальної експлуатації ймовірна поява пилових шарів, які можуть утворювати небезпечну концентрацію вибухонебезпечної пилоповітряної суміші |
| Пило-повіт-ряне середовище | Вибухонебезпечна зона класу 22 | Простір, у якому вибухонебезпечний пил у завислому стані може з’являтися не часто й існувати недовго або в якому шари вибухонебезпечного пилу можуть існувати й утворювати вибухонебезпечні суміші у разі аварії Ця зона може включати простір поблизу обладнання, що утримує пил, який може вивільнятися шляхом витоку і формувати пилові утворення. |
Додаток Р
ВИБІР ЕЛЕКТРООБЛАДНАННЯ. ЗАГАЛЬНІ ВИМОГИ
Таблиця Р 1 – Допустимий рівень вибухозахисту і ступінь захисту оболонки електричних машин (стаціонарних і пересувних) залежно від класу вибухонебезпечної зони
| Клас вибухонебезпечної зони | Рівень вибухозахисту і ступінь захисту |
| 0 | Особливо вибухобезпечне електрообладнання |
| 1 | Вибухобезпечне електрообладнання |
| 2 | Підвищеної надійності проти вибуху |
| 20 | Особливо вибухобезпечне і вибухобезпечне. Електрообладнання (за умови дотримання вимог п.9) |
| 21 | Вибухобезпечне електрообладнання (за умови дотримання вимог п. 9) |
| 22 | Без засобів вибухозахисту (за умови дотримання вимог п. 9). Ступінь захисту ІР54 Частини машин, що дають іскріння (наприклад, контактні кільця), повинні бути замкнені в оболонку зі ступенем захисту ІР54 |
Таблиця Р 2 – Допустимий рівень вибухозахисту і ступінь захисту оболонки електричних
апаратів і приладів (стаціонарних, пересувних і переносних) у залежності
від класу вибухонебезпечної зони
| Клас вибухонебезпечної зони | Рівень вибухозахисту і ступінь захисту |
| 1 | 2 |
| 0 | Особливо вибухобезпечне електрообладнання |
| 1 | Вибухобезпечне електрообладнання |
| 2 | Підвищеної надійності проти вибуху. Допускається застосовувати електрообладнання без засобів вибухозахисту для апаратів і приладів, що не іскрять і не нагріваються вище +80 С в оболонці зі ступенем захисту не менше ІР54 |
| 20 | Особливо вибухобезпечне і вибухобезпечне електрообладнання (за умови дотримання вимог п. 9) |
| 21 | Вибухобезпечне електрообладнання (за умови дотримання вимог п. 9) |
| 22 | Без засобів вибухозахисту (за умови дотримання вимог п. 9) оболонки зі ступенем захисту не менше ІР54 |
Таблиця Р 3 – Допустимий рівень вибухозахисту і ступінь захисту електричних світильників
(стаціонарних і переносних) залежно від класу вибухонебезпечної зони
| Клас вибухонебезпечної зони | Рівень вибухозахисту і ступінь захисту |
| 0 | Особливо вибухобезпечне електрообладнання |
| 1 | Вибухобезпечне електрообладнання |
| 2 | Підвищеної надійності проти вибуху з видом захисту “п”. Дозволяється застосовувати світильники, в яких відсутні засоби вибухонебезпеки за умови, що максимальна температура поверхні світильника не перевищує значень, які наведені в таблиці 1 ГОСТ 22782.0. Ступінь захисту – ІР54. Умови використання таких світильників повинні бути узгоджені в установленому порядку. Світильники з люмінесцентними лампами відповідно до ГОСТ 17677 повинні мати ступінь захисту не нижче ІР53 |
| 20 | Особливо вибухонебезпечне електрообладнання (за умови дотримання вимог п. 9) |
| 21 | Електрообладнання підвищеної надійності проти вибуху (за умови дотримання вимог п. 9) |
| 22 | Без засобів вибухозахисту (за умови дотримання вимог п. 9) оболонки зі ступенем захисту не менше ІР54 |
Таблиця Р 4 – Мінімальний ступінь захисту оболонок електричних машин у залежності
від класу пожежонебезпечної зони
|
Вид установки та умови роботи |
Ступінь захисту оболонок для пожежонебезпечних зон класу
| |||
| П-І | П-ІІ | П-ІІа | П-ІІІ | |
| Установки стаціонарні, які іскрять або мають частини, що іскрять за умовами роботи | ІР44 | ІР54 | ІР44 | ІР44 |
| Установки стаціонарні, які не іскрять і не мають частин, що іскрять за умовами роботи | ІР44 | ІР44 | ІР44 | ІР44 |
| Установки на пересувних механізмах (крани, тельфери тощо), які іскрять або не іскрять за умовами роботи | ІР44 | ІР54 | ІР44 | ІР44 |
Додаток С
СТУПЕНІ ВОГНЕСТІЙКОСТІ БУДИНКІВ
| Ступінь вогнестійкості будинків
| Мінімальні межі вогнестійкості будівельних конструкцій (хв.) та максимальні межі поширення вогню по них (см) | ||||||||||
| Стіни | колони | сходові площадки, костури, сходи, балки, марші сходових кліток | перекриття міжповерхові (у тому числі горищні та над підвалами) | Елементи суміщених покриттів | |||||||
| несучих та сходових кліток | самонесучих | зовнішні не несучі | внутрішні не несучі (перегородки) | плити, настили, прогони | балки, ферми, арки, рами | ||||||
| I | REI 150 M0 | REI 75 M0 | E 30 M0 | EI 30 M0 | R 150 M0 | R 60 M0 | REI 60 M0 | RE 30 M0 | R 30 M0 | ||
| II | REI 120 M0 | REI 60 M0 | E 15 M0 | EI 15 M0 | R 120 M0 | R 60 M0 | REI 45 M0 | RE 15 M0 | R 30 M0 | ||
| III | REI 120 M0 | REI 60 M0 | E 15 M0 E 30 M1 | EI 15 M1 | R 120 M0 | R 60 M0 | REI 45 M1 | Не нормуються | |||
| III a | REI 60 M0 | REI 30 M0 | E 15 M1 | EI 15 M1 | R 15 M0 | R 60 M0 | REI 15 M0 | RE 15 M1 | R 15 M0 | ||
| III б | REI 60 M1 | REI 30 M1 | E 15 M0 E 30 M1 | EI 15 M1 | R 60 M1 | R 45 M0 | REI 45 M1 | RE 15 M0 RE 30 M1 | R 45 M1 | ||
| IV | REI 30 M1 | REI 15 M1 | E 15 M1 | EI 15 M1 | R 30 M1 | R 15 M1 | REI 15 M1 | Не нормуються | |||
| IV a | REI 30 M1 | REI 15 M1 | E 15 | EI 15 M1 | R 15 M0 | R 15 M0 | REI 15 M0 | RE 15 | R 15 M0 | ||
| V | Не нормуються | ||||||||||
| Примітка. Межі вогнестійкості самонесучих стін, які враховуються при розрахунках жорсткості та стійкості будинку, приймаються як для несучих стін. | |||||||||||
Показником вогнестійкості є межа вогнестійкості конструкції, що визначається часом (у хвилях) від початку вогневого випробування за стандартним температурним режимом до настання одного з граничних станів конструкції:
втрати несучої спроможності (R);
втрати цілісності (E);
втрати тепло ізолюючої спроможності (I);
Показником здатності будівельної конструкції поширювати вогонь є межа поширення вогню (M).
За межею поширення вогню будівельні конструкції розділяють на групи:
M0 (межа поширення вогню дорівнює 0 см);
M1 (M 
25 см – для горизонтальних конструкцій; M 40 см – для вертикальних і похилих конструкцій).
Додаток Т
НАЙПОШИРЕНІШІ МАРКИ ВОГНЕГАСНИКІВ
І ОБЛАСТІ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ
| Вогнегасники | Застосування |
| Хімічно - пінні: ОП-14, ОП-9ММ | Для гасіння пожеж твердих горючих матеріалів, легкозаймистих і горючих рідин |
| Повітряно-пінні: ОВП-5, ОВП-10 | Для гасіння загорянь різних речовин і матеріалів, за винятком лужних металів і речовин, горіння яких відбувається без доступу кисню, а також електроустановок, що знаходяться під напругою |
| Вуглекислотні: ОУ-2, ОУ-5, ОУ-8 | Для гасіння загорянь в приміщеннях з електрообладнанням, а також там, де вода може викликати псування майна. |
| Аерозольні: ОА-1, ОА-3 Вуглекислотно-брометілові: ОУБ-3, ОУБ-7 | Для гасіння загорянь легкозаймистих рідин, твердих речовин, електро- установок, що знаходяться під напругою, і інших матеріалів (крім лужних металів і кисневмісних речовин). |
| Порошкові: ОП-1, ОПС-6, ОПС-10 | Для гасіння загорянь легкозаймистих і горючих рідин, лужноземельних металів, електроустановок, що знаходяться під напругою. |
Додаток У
КАТЕГОРІЇ БЛИСКАВКОЗАХИСТУ БУДІВЕЛЬ І СПОРУД, ВИХОДЯЧИ
З МАСШТАБІВ МОЖЛИВИХ РУЙНУВАНЬ АБО ЗБИТКІВ
| Категорія блискавко захисту | Область застосування |
| І | В будівлях і спорудах, в яких тривалий час зберігаються і систематично виникають вибухонебезпечні суміші газів, парів і пилу, переробляються або зберігаються вибухові речовини. Вибухи в таких будівлях, як правило, супроводжуються значними руйнуваннями і людськими жертвами |
| ІІ | В будівлях і спорудах, в яких вибухонебезпечні суміші газів, парів і пилу можуть виникнути лише у момент виробничої аварії або несправності технологічного обладнання, вибухові речовини зберігаються в надійній упаковці. Попадання блискавки в такі будівлі, як правило, супроводжується значно меншими руйнуваннями і жертвами |
| ІІІ | В будівлях і спорудах, в яких можуть виникнути пожежа, механічні руйнування і ураження людей. До цієї категорії належать громадські будівлі, димарі, водонапірні вежі та інше |
Навчальне видання
Методичні вказівки до виконання розділу “Охорона праці та навколишнього середовища” у дипломних роботах кваліфікаційного рівня спеціаліст та магістр для студентів очної та заочної форм навчання факультету економічної інформатики та менеджменту(ЕІМ).
Укладачі: Райко Валентина Федорівна
Устинова Наталія Дмитрівна
Ящеріцин Євген Володимирович
Роботу до друку рекомендував М.А. Погрібний
Відповідальний за випуск В.В. Березуцький
