2020-10-10
166
Серед дослідників сучасної практики благодійної діяльності можна зустріти вчених, які благодійність трактують надзвичайно вузько. Існують варіанти визначення благодійної діяльності як прояву співчуття до ближнього і моральний обов'язок імущого давати милостиню, тим хто її потребує.
Також існує визначення благодійної діяльності тільки як матеріальної допомоги нужденним, яка виявляється як окремими особами, так і організаціями.
З іншого боку, деякі автори дають більш розширене поняття благодійності. Благодійна діяльність прирівнюється до соціальної роботи або діяльності організацій, що представляють третій сектор. Крім того, часто поняття благодійності змішується з поняттям піклування про незахищені верстви населення, і при цьому не розділяється добровільна активність громадян, їх об'єднань і діяльність державних структур. При цьому необхідно зауважити, що історично поняття «піклування» тлумачиться вузько і передбачає надання прожитку і нічлігу.
Існує визначення благодійності як недержавної добровільної безоплатної діяльності в соціальній сфері, спрямованої на підтримку окремих осіб або організацій, у яких з тих чи інших причин не вистачає ресурсів для повноцінного функціонування.
Взявши до уваги всі існуючі трактування благодійності, їх недоліки і достоїнства, можемо дати узагальнене визначення інституту благодійництва та благодійної послуги.
Благодійність – це допомога нужденним на шкоду своєму власному добробуту чи вільному часу, але за умови, що вона не завдає шкоди іншим людям і здійснюється в рамках закону, приносить користь не тільки одержувачам благ, але і суспільству в цілому, знімаючи з нього частину соціальних зобов'язань.
Звідси до благодійності відносяться такі діяння, які в загальноприйнятому сенсі слова укладаються в поняття «суспільна користь», що виявляється в адреснійній допомозі конкретній людині чи групі людей та є вигідними для суспільства в цілому.
Сучасне українське законодавство подає ряд базових визначень щодо розуміння благодійної допомоги.
Благодійна організація – це недержавна організація, головною метою діяльності якої є здійснення благодійної діяльності в інтересах суспільства або окремих категорій осіб.
Благодійна діяльність – безкорислива діяльність благодійних організацій, що не передбачає одержання прибутків від цієї діяльності.
Благодійництво – добровільна безкорислива пожертва фізичних та юридичних осіб у поданні набувачам матеріальної, фінансової, організаційної та іншої благодійної допомоги; специфічними формами благодійництва є меценатство і спонсорство.
Меценатство – добровільна безкорислива діяльність фізичних осіб у матеріальній, фінансовій та іншій підтримці набувачів благодійної допомоги.
Спонсорство – добровільна безприбуткова участь фізичних та юридичних осіб у матеріальній підтримці благодійної діяльності з метою популяризації винятково свого імені (назви), торгової марки.
Кінцевою метою благодійних організацій є надання благодійних послуг.
Благодійна послуга – це сукупність соціально-економічних відносин, що виникають у процесі передачі матеріальних, нематеріальних ресурсів і грошових ресурсів між економічними суб'єктами на індивідуальній і безеквівалентній засадах.
Таким чином, благодійна діяльність, як соціально-економічний інститут, являє собою процес пошуку й перерозподілу матеріальних і нематеріальних ресурсів і грошових коштів від осіб і організацій на користь суб'єктів, що перебувають у критичній ситуації.
Якщо розглядати сучасний стан суспільства як перехідний, тобто кризовий (на думку багатьох дослідників все ХХ ст. та поч. ХХІ ст. є суцільною й найтривалішою кризою в історії людства), то в цих умовах різко зростає кількість соціальних об’єктів допомоги та видів благодійних послуг, яких вони потребують.
Отже, благодійна послуга спрямована на підвищення якості життя, на користь отримувачів допомоги, підтримка яких буде сприяти створенню більш високих стандартів їх особистого чи громадського життя.
