Турнір – військове змагання лицарів

Урок –                        точно встановлений за часів княжіння Ольги розмір данини.

 

Феод –                      земля чи дохід з неї, пожалувані королем чи сеньйором васалу в спадклове володіння як плата за службу.

Феодал –                        власник феоду.

Феодалізм –                  попередня капіталізму суспільно-економічна формація, в основі якої лежать власність феодала на землю та інші засоби виробництва при всій повноті влади на цій землі.

“Феодальна драбина”,

феодальна ієрархія –    поділ феодалів за знатністю і посадами при підлеглості

                                     нижчих вищим.

 

Феодальна

роздробленість –           розпад держави на багато незалежних чи майже

                                    незалежних від монарха феодальних володінь.

 

Феодальне помістя –  велике господарство   феодала, в якому працювали залежні селяни.

Франки –                       група германських племен, що у ІІІст. мешкали по берегах Рейну. У Vст. завоювали Галлію і утворили Франкську державу.

Францисканці –           чернечий орден монахів-проповідників, заснований у ХІІІст. Франциском Ассизьким.

Хартія –                         документ, який засвідчував права чи привілеї.

 

Хрестові походи –        підтриманий і організований католицькою церковою

                                   масовий колонізаційний рух під гаслом визволення від

                                   мусульман Гробу Господнього.

 

Цензура –                 державний або церковний контроль за змістом художніх

                                    творів і наукових праць.

 

Централізована

Держава –                 держав, яка керується з єдиного центру.

 

Церковний розкол – поділ однієї церкви на кілька за розбіжностями у вірі й

                                    обряді та, особливо, через незгоди серед керівництва

                                    церкви.                   

Цехи –                            об’єднання ремісників однієї спеціальності.

Чашники –                учасники визвольного руху в Чехії ХVст., які боролися

                                    проти німецького засилля та домагалися реформи

                                    церкви.

 

Чернецтво –                  ті духовні особи, що селилися в монастирях і давали

                                   обітницю (добровільну обіцянку) жити в бідності,

                                   послуху, не одружуватися. Життя чернецтва вважалося

                                   вищим проявом духовного подвигу.

 

Чернечі ордени –    організації ченців, кожна з яких керувалася власними чи

                                   запозиченими церковними  правилами (церковним

                                   статутом).

 

Чинш, оброк –         плата земельному власнику за користування землею.

 

“Чорна смерть” –  єпідемія чуми, через яку вмирала велика кількість

                                  населення Європи.

 

Шаріат –                        звід законів, складених на основі Корану і Суни в період феодалізму в країнах поширення ісламу. Містить норми спадкового, кримінального, шлюбно-сімейного прав, регламентує молитву, піст тощо.

 

Шеріф –                               королівський чиновник у графствах Англії.

 

Шляхта –                  польські середня та дрябня дворяни.

 

Яничари –                турецькі воїни з представників завойованих турками

                                  народів, охоронці султана.

 

Ярлик –                    грамота ординського хана, що давала право на

                                   князювання.

 

                           ІСТОРІЯ НОВОГО ЧАСУ

 

Аболіціонізм –              1). Суспільний рух за скасування будь-якого закону;

                                   2). Рух у США в кінці ХVІІІ – на початку ХІХ ст. за ліквідацію рабства.

Автократія –                політичний режим, при якому нема представницьких органів; вся повнота державної влади в країні зосереджена в руках необмеженого законом і безконтрольного правителя.

Автономія –               самоврядування певної частини держави, що зді-йснюється в межах, передбачених загальнодержавним законом.

 

Аграрні реформи –   державні заходи по перетворенню умов землеробства, форм землекористування і характеру земельних відносин.

Агресія –                      примінення збройної сили однією державою (групою держав) проти суверенитету, територіальної цілосності, політичної незалежності другої держави.                     

 

Анархізм –                     суспільно-політична течія, яка заперечує державну і будь-яку політичну владу, виступає за необмежену свободу окремої особистості.

Аннексія –                     насильницьке захоплення однією державою частини або всієї території, яка належить іншій державі.

Антагонізм –                форма суперечності, що характеризується найвищою гостротою боротьби непримиренно ворожих тенденцій, сил, яка поглиблюється в міру свого розвитку і переростає в конфлікт.

Антанта –                     воєнно-політичний союз Великобританії, Франції і Росії, який кінцево сформувався у 1907 році.

Антиклерикалізм – погляди, а також суспільний рух, спрямовані проти світських привілеїв церкви та її впливу на різні сфери поза церковного життя – політику, економіку, культуру, освіту.

 

Апартеїд –                     політика жорсткої расової дискримінації і сенгрегації, яка проводилась у ПАР.

Аракчеєвщина –          політика крайньої реакції і засилля воєнщини; проводи-лась в Росії військовим міністром і начальником військових поселень Аракчеєвим в першій половині ХІХст.

Асимиляція –            добровільний або   вимушений   процес     розчинення (втрата традицій, мови тощо) раніше самостійного народу (етносу) чи якоїсь його частини в середовищі іншого, як правило, численнішого народу (етносу); засіб досягнення етнічної однорідності.

Атеїзм –                     безбожництво, заперечення існування Бога та пов’язане з цим заперечення релігій. Атеїзм, як правило, є не просто заперечення, а аргументована критика релігійних ідеології, спростування релігійних поглядів на навколишній світ як таких, що не відповідають дійсності, протиставлення їм наукового розуміння світу, з’ясування причин виникнення та існування релігійних вірувань.

Багатопілля –           система землеробства, при якій використовується вся земля, проте враховується сумісність рослин, особливості виснаження та збагачення грунту, використовуються добрива, покращується агротехніка, проводиться меліорація. Система характерна для нового часу (ХVІ – поч. ХVІІ ст.).

Білль –                           документ з печаткою; законопроект, який внесено на розгляд парламенту у ряді країн (в т.ч. США, Великобританії).

Блокада –               1). У міжнародному праві – система заходів, що їх застосовують до держави, порушуючи її зовнішні зв’язки, щоб примусити виконати вимоги організаторів блокади. Може бути політичною, економічною і воєнною; 2). Блокада воєнна – форма воєнної операції. Спрямована на оточення противника з метою поступового його знищення або полонення.

Бонапатризм –             одна з форм диктатури великої буржуазії, є її реакцією на прогресивні перетворення в обстановці демокра-тичного прогресу.

Бунд –                        загальноєврейський робітничий союз в Литві, Польщі та Росії; робоча національна партія. Заснована у Вільно в 1897р. У 1921р. самоліквідувалася.

Варфоломіївська

ніч –                            масове вбивство прихильників кальвінізму – гугенотів –католиками у Парижі в ніч з 23 на 24 серпня 1572р. (проти свята св. Варфоломія), організоване королевою-матір’ю Катериною Медічі, яка фактично правила країною за Карла ІХ, і католицькою партією. Під час Варфоломіївської ночі загинуло до 30 тис. чоловік.

Буржуа –                  привілейований громадянин міста, “почесна людина”. Пізніше – той, хто володіє основними засобами виробництва, займається промисловою, торговою та фінансовою діяльністю.

Буржуазна