Історичні етапи розвитку обліку в Росії. Розвиток обліку в Росії у ХІХ-ХХ ст.
Формування обліку в Росії (до ХІХст.).
ТЕМА 5. ФОРМУВАННЯ ОБЛІКУ ЯК НАУКИ В ТА РОСІЇ
ПЕРЕЛІК ЛІТЕРАТУРИ
1. Акимова И.М. Промышленный маркетинг. – К.: Знання, 2000. – 294 с.
3. Бровкова Е.Г. Основы маркетинга. – К.: Сирин, 1999. – 118 с.
4. Гаркавенко С.С. Маркетинг: Навч. посібник. – К.: Лібра, 1996. – 381 с.
5. Герасимчук В.Г. Маркетинг: теорія і практика: Навч. посібник. - К.: Вища
шк., 1994. - 327 с.
6. Евдокимов Ф.И., Гавва В.М. Азбука маркетинга: Учебное пособие. – 3-е
изд., перераб. и доп. – Д.: Сталкер, 1998. – 432 с.
7. Котлер Ф. Основы маркетинга /Пер. с англ. В.Б. Боброва; Общ. ред. и
вступ. ст. Е.М. Пеньковой. – М.: Прогресс. 1991. – 736 с.
8. Маркетинг /Сост., вступ. ст. А.И. Кредисова. – К.: Украина, 1995. – 399 с.
9. Маркетинг: Конспект лекций: Пособие для подготовки к экзаменам. – М.:
ПРИОР, 2000. – 208 с.
10. Маркетинг: Учебник /Под ред. А.Н. Романова. – М.: Банки и биржи, 1996.
– 560 с.
11. Мороз Л.А., Чухрай Н.І. Маркетинг: Підручник /За ред. Л.А. Мороз – 2-е
|
|
вид. оновлене. – Львів: Інтелект-Захід, 2006 – 244 с.
12. Навчальний посібник з основ маркетингу / Г.В. Магалецький,
П.Г.Білоконний, М.В.Рудюк та інші; Під ред. Г.В.Магалецького. - К.:
Новація ЛТД, 1994. - 327 с.
13. Ноздрева Р.Б., Цигичко Л.И. Маркетинг: как побеждать на рынке. – М.:
Финансы и статистика, 1991. – 304 с.
14. Прауде В.Р., Білий О.Б. Маркетинг: Навч. посібник. - К.: Вища шк., 1994.
- 256 с.
15. Пушкарь М.С., Пинхасик В.А. Основы маркетинга. – Тернополь, 1992. –
79 с.
16. Скибінський С.В. Маркетинг: Навчальний посібник. – Львів, Ч.1. – 2005.
– 640 с.
17. Старостіна А.О., Черваньов Д.М., Зозульок О.В. Маркетинг: Навчальний
посібник. – К.: Знання-Прес, 2002. -191 с.
18. Харин А.И., Бобрик Н.П., Панфилова Т.С. Основы маркетинга: Учеб.
пособие /МВО Украины Донецк. полит. ин-т. – К.: УМКВО, 1992. – 140 с.
20. Шевченко Л.С. Введение в маркетинг. Учебно-практическое пособие. –
Харьков: Консум, 2004. – 672 с.
21. Эванс Дж., Берман Б. Маркетинг /Под науч. ред. А.А. Горячева: Пер. с
англ. – М.: Экономика, 1990. – 350 с.
5.1. Формування обліку в Росії (до ХІХ ст.)
Характерні особливості обліку в Російській імперії:
Ø застосовувалися найпримітивніші облікові прийоми, пов'язані із збором данини (податків) і реєстрацією торгових оборотів
Ø державне господарство розглядалося як приватна власність його власника — князя, саме тому розміри податків (данина) не регламентувалися.
Ø князь (влада) міг узяти все, що вважав потрібним для себе і зайвим для населення. Це дало початок появі принципів, характерних виключно російській системі обліку.
Ø Принцип 1: держава є власником всього або майже всього майна, що знаходиться в країні.
|
|
Ø найбільший стрибок розвитку облікової думки дало прийняття Руссю християнства. Це сприяло створенню безлічі монастирів, ведучих на ті часи величезну і досить різноманітну господарську діяльність.
Саме у монастирях під впливом візантійської облікової думки народилися багато ідей російської бухгалтерії, сформувався її дух.
Ø Принцип 2: за кожен майновий об'єкт відповідає строго певна особа (матеріальна відповідальна особа) або група осіб.
Ø наступний етап розвитку обліку в Росії співпав з епохою татарського ярма
Нові господарі спробували відразу нав'язати, як би ми тепер сказали, свої облікові стандарти, корінним чином змінивши оподаткування.
Саме татари, нехтуючи російською національною традицією, намагалися ввести персональне оподаткування — податки повинна була платити кожна людина без відмінності стану і віку.
Ø Принцип 3: чоловік — об'єкт обліку, бо кожна людина так чи інакше підзвітна.
Ø Принцип 4: платіж несе суспільство і недоїмка будь-якого з його членів відшкодовується рештою членів світу, суспільства (колективу).
Ø Принцип 5: кожен працівник повинен отримати завдання, тобто скільки, якої саме роботи і в які терміни він повинен виконати.
Ø передбачалася коллація — вивіряння всіх розрахунків як дебіторської, так і кредиторської заборгованості один раз з тиждень.
Ø Принцип 6: всі взаємні розрахунки між особами, що беруть участь в господарській діяльності, повинні бути вивірені.
Ø в цей же час остаточно формується пріоритет вертикальних адміністративно-правових зв'язків і практично ігноруються горизонтальні цивільно-правові відносини.
Ø Принцип 7: зобов'язання перед начальником завжди важливіше за зобов'язання перед сторонніми особами.
Цей принцип ієрархії відносин, принцип, що допускає волю начальника як джерело прав, необхідно завжди мати на увазі.
Ø облік розуміють не стільки як засіб управління господарськими процесами, скільки як трудову повинність, накладену на адміністрацію вищестоящими начальниками.
Ø Принцип 8: ціни предметів залежать від витрат, пов'язаних з їх виробництвом.
Ø Принцип 9: принцип обрядолюбства - зовнішній вигляд документів, їх взаємозв'язки, порядок і послідовність заповнення є невід'ємною частиною обліку; порядок важливіший за зміст; здаватися — важливіше, ніж бути.
Ø Подальші століття мало що доповнили до цих принципів.
До початку XVIII ст. виявилося властиве російському духу метання з крайності в крайність. Якщо до Петра I вважалося, що у нас все найкраще і передове, а Захід загрузнув в гріхах і пороках, то тепер суспільство було охоплене іншою ідеєю: ми безмежно відстали, у нас все найгірше, нам треба забути все своє — мова, думки, плаття, облік і засвоїти все чуже. Петро так і вважав: забудемо своє, засвоїмо чуже і відразу ж увійдемо до числа економічно розвинених і цивілізованих країн» (А.К. Товстою).
Ø так само він намагався обрядити російський облік в «голландський фасон».
Ø Принцип 10: російський характер завжди готовий до запозичення чужих ідей.