1. Функціонуюча як єдине ціле система правових засобів, за допомогою яких здійснюється правове регулювання суспільних відносин:
а) правове регулювання;
б) правова політика;
в) механізм правового регулювання;
г) правова пільга.
2. Тип правового регулювання:
а) дозвіл;
б) заборона;
в) загальнодозвільний;
г) застосування правових норм.
3. Спосіб правового регулювання, при якому суб'єкту конкретних суспільних відносин надається право на здійснення певних дій або на утримання від них, — це:
а) дозвіл;
б) заборона;
в) зобов’язання;
г) примус.
4. Закріплена у правових нормах обов'язковість поведінки суб'єкта за певних обставин — це:
а) дозвіл;
б) заборона;
в) зобов’язання;
г) примус.
5. Закріплена у правових нормах обов'язковість утримання від учинення певних дій — це:
а) дозвіл;
б) заборона;
в) зобов’язання;
г) примус.
6. Загально - дозвільний тип правового регулювання виражається формулою:
а) “дозволено все, що прямо не заборонено законом”
б) “дозволено тільки те, що прямо передбачено законом”
|
|
в) „дозволено тільки те, що виражається у правах людини”
г) все вищевказане
7. Спеціально-дозвільний тип правового регулювання виражається формулою:
а) “дозволено все, що прямо не заборонено законом”;
б) “дозволено тільки те, що прямо передбачено законом”;
в) “дозволено тільки те, що зазначається у правах людини”;
г) усе зазначене.
8. Процес впливу права на суспільну життєдіяльність, свідомість та поведінку людей – це:
а) правові засоби;
б) правове регулювання;
в) правовий вплив;
г) механізм правового регулювання.
9. Типами правового регулювання є:
а) кількісно невизначений;
б) загальнодозвільний;
в) нормативний;
г) централізований.
10. Співвідношення реальних результатів застосування закону з його метою (цілями) — це:
а) дія закону;
б) правове регулювання;
в) неправомірна поведінка;
г) ефективність правового регулювання.
Література:
1. Бідей О. Контроль і дозвіл як засоби реалізації правової політики // Право України. – 2007. - №.8.- С. 22 – 25.
2. Бідей О. Суб‘єкти правової політики в Україні // Право України. – 2007. - № 4.- С. 97 – 100.
3. Евдокимова Е.Г., Ромашов Р.А. Правовой режим законности: Теория и история //Правоведение. – 2001. – № 5. – С. 261-271.
4. Исаков Н.В. О содержании термина «правовая политика» // Новая правовая мысль. - 2003. - № 2 (3). - С. 10-16.
5. Исаков Н.В., Малько А.В., Шопина О.В. Правовые акты: Общетеоретический аспект исследования //Правоведение. - 2002. - № 3 (242). - С. 16-28.
6. Корчевна Л. До критики поняття «механізм правового регулювання» // Право України. – 2003. – №1. – С.118-120.
7. Малько А.В. Льготная и поощрительная политика. – СПб.: Юридический пресс Пресс, 2004. – 231 с.
|
|
8. Малько А.В. Механизм правового регулирования: Лекция //Правоведение. -1996. - № 3 (214). - C. 54-62.
9. Малько А.В. Стимулы и ограничения в праве. - 2-е изд., перераб. и доп., науч. - М.: Юристъ, 2003. - 250 с.
10. Малько А.В., Михайлов А.Е., Невважай И.Д. Правовая жизнь Философские и общетеоретические проблемы // Новая правовая мысль. - 2002. - № 1. - С. 4-12.
11. Муромцев Г.И. Правовая политика: вопросы методологии //Правоведение. - 2005. - № 6. - С. 14-25.
12. Огородник А. Механізм забезпечення прав і свобод людини та принципи законності в Україні // Право України. – 2008. - № 6. – С.14 – 19.
13. Правовые акты. Учебно-практическое и справочное пособие / Под ред. Ю.А. Тихомирова, И.В. Котелевской. – М.: Изд-во М.Ю.Тихомирова, 1999. – 381с.
14. Шундиков К.В. Юридические средства реализации правовой политики // Правоведение. - 1997. - № 4. - С.149-150.