Тема 8: Інтернаціональна лексика і особливості її перекладу. «Хибні друзі перекладача»

Інтернаціоналізми, інтернаціональна лексика – слова, які виражають поняття міжнародного значення і існують у багатьох мовах світу (споріднених і неспоріднених), зберігаючи близьке або спільне значення й фонетико-морфологічну будову. Відсоткове співвідношення інтернаціонального та національного не є однаковим у різних мовах. Все залежить від преференційних тенденцій у кожній конкретній мові. Проте присутність інтернаціонального елементу в будь-якому відношенні значно полегшує спілкування між носіями різних мов, а саме: а) сприяє повсякденній комунікації;
б) має широке застосування у вивченні та викладанні іноземних мов;
в) передає інформацію стосовно культурно-історичних контактів між різними народами; г) може інтерпретуватися як словник пан-європейської культури; г) робить вагомий внесок у дискусії стосовно іншомовних запозичень.

Існують часткові інтернаціоналізми і повні інтернаціоналізми як окремий випадок часткових інтернаціоналізмів. Псевдоінтернаціоналізми – це також слова, які були утворені з міжнародних морфем та не вийшли за межі конкретної мови-продуцента, тобто не були запозичені іншими мовами (типу рос. лифтёр). Такі одиниці часто бувають нездоланною проблемою для недосвідчених перекладачів. Недарма їх називають "удавані або фальшиві друзі перекладача" (translator's false friends). Зустрічаючись з ними, перекладач мимоволі згадує етимологічно тотожне українське слово і забуває, що його значення та вживання не співпадають із значенням та вживанням відповідного англійського слова.

Існує кілька принципів класифікації інтернаціональних елементів за способом запозичення та за вибором джерела запозичення. За способом запозичення інтернаціоналізми можна поділити на інтернаціоналізми зі спільною зовнішньою та внутрішньою формою та інтернаціоналізми зі спільною лише внутрішньою формою. За вибором джерела запозичення інтернаціоналізми діляться залежно від етимології – на інтернаціоналізми класичного походження (взяті з мертвих класичних мов – латинської, давньогрецької, класичної арабської, санскриту тощо) та інтернаціоналізми національного походження (слова з живих мов, що стали інтернаціоналізмами).

За вибором джерела виділяється 4 типи інтернаціональних форм:
1) чисто латинські або грецькі слова (omnibus); 2) національні латинізми та еллінізми, які мають греко-латинські корені та національні закінчення (лат. industria, англ. industry, нім. Industrie); 3) національні слова, що стали інтернаціоналізмами (типу рос. спутник); 4) народно-латинські (романські) варіанти латинських коренів (іт. flusso, icn. flujo – від лат. fluxus).

З точки зору перекладача ці слова можна умовно розділити на дві групи. Перша – це власне інтернаціоналізми, які мають одне і те ж значення у мовах оригіналу та перекладу, наприклад: англ. sport - укр. спорт; англ. football - укр. футбол. Ці слова співпадають як за формою, так і за значенням і в мові перекладу існують еквіваленти для їх перекладу. Враховуючи це, переклад власне інтернаціоналізмів не створює для перекладача ніяких труднощів. Друга група – так звані псевдоінтернаціоналізми – в українській мові мають зовсім інше значення, ніж в інших мовах.

Передача слів першої групи викликає певні труднощі. Перекладач, природно, згадує, перш за все, однокорінне слово, яке, однак, в українській мові має інше значення. Наприклад:

rent - the money that someone pays for the use of a room, a house etc. that belongs to someone else рента - вид прибутку з капіталу, землі, майна, що його власники регулярно одержують незалежно від заняття підприємницькою діяльністю

complexion - the natural colour or appearance of the skin on your face
комплекція - будова тіла

compositor - someone who arranges letters, pictures etc. on a page before they are printed композитор - автор музичного твору

decade - a period of ten years декада - проміжок часу в десять днів, десятиденка

ammunition - bullets, shells etc. that are fired from guns
амуніція - речі (крім одягу і зброї), які становлять спорядження військовослужбовця

prospect - a possibility that something you hope for will happen soon
проспект - 1) широка пряма вулиця в місті; 2) поширений виклад плану, зміст якої-небудь наукової праці, учбового посібника; 3) рекламна листівка або брошура з описом товару та умов торгівлі

pathetic - something or someone that is pathetic is so useless, unsuccessful or badly done that they annoy you
патетичний - пристрасний, піднесений, пафосний, притаманний творам літератури, музики, кіно, театру тощо

sympathetic - willing to try to understand someone else's problems and give them any help they need
симпатичний - який викликає почуття прихильності, доброзичливості

trivial - unimportant or of little value
тривіальний - звичайний, заяложений, позбавлений оригінальності.

Прикладом другої групи може служити слово meeting, яке далеко не завжди відповідає українському слову мітинг. Основне значення англійського слова - an event at which people meet to talk and decide things. Наприклад, a meeting of old friends. Значення “політичні збори є вторинним. Українське слово агонія має вузьке значення останні, переважно рухові, прояви життєвих функцій, що передують смерті. В англійській мові, крім значення very severe pain, воно має значення a very sad, difficult, or unpleasant situation: It was agony not knowing if she would live. She was in agony of tears.

Слова цієї групи є особливо небезпечними для перекладача, оскільки вони є інтернаціональними тільки в одному із своїх значень. До них відносяться багато слів, які означають професію, рід занять: director - 1. one of the committee of top managers who control a company; 2. the person who gives instructions to the actors, cameraman in a film or a play; 3. someone who is in charge of a particular activity or organization
директор - керівник установи, підприємства чи навчального закладу engineer - 1. someone who designs the way roads, bridges, machines etc. are built; 2. someone who controls the engines on a ship or aircraft; 3. BrE someone who repairs electrical or mechanical equipment; 4. soldier in the army who designs and builds roads, bridges etc; 5. AmE someone who drives a train інженер - спеціаліст з вищою технічною освітою
president - 1. the official leader of a country that does not have a king or a queen; 2. the person in charge of a club, college, government department, etc; 3. AmE the head of a business, bank etc; 4. head of the meeting
президент - 1. виборний голова, керівник товариства, організації, установи тощо; 2. в ряді країн глава держави student - 1. someone who is studying at a school, university etc; 2. be a student of sth - to be very interested in a particular subject студент - учень вищого навчального закладу.

З наведених прикладів видно, як уважно потрібно перекладачу перевіряти по контексту та словнику значення подібних слів.
Прикладом третьої підгрупи може служити слово бригадир, яке, крім значення військове звання, має в українській мові ще й значення керівник виробничого підрозділу (бригади). В англійській мові однокорінне слово brigadier має тільки одне значення - a high military rank in the British army or the person who has this rank.

Псевдоінтернаціональні слова другої і третьої груп часто бувають нездоланною проблемою для недосвідчених перекладачів. Недарма їх називають "удавані або фальшиві друзі перекладача" (translator's false friends). Зустрічаючись з ними, перекладач мимоволі згадує етимологічно тотожне українське слово і забуває, що його значення та вживання не співпадають із значенням та вживанням відповідного англійського слова.

З проблемою "удаваних друзів перекладача" зустрічаються не лише початкуючі, але й досвідчені перекладачі. Прикладом такої помилки може служити наступний фрагмент перекладу роману Чарльза Діккенса "Девід Коперфільд", зроблений російським перекладачем І.Введенським:

"Now, my dear Dora, you must know that I never said that."
"You said I wasn't comfortable", said Dora.
"I said the housekeeping wasn't comfortable"

"Но ты должна знать, душенька, что я этого никогда не говорил". "Ты сказал, что я некомфортабельна". "Совсем нет. Я сказал, что в нашем хозяйстве нет комфорта".

Перекладач не врахував, що слово comfortable має ще й значення спокійний, задоволений. Деякі помилки у перекладі псевдоінтернаціональних слів міцно укорінилися у перекладацькій практиці, наприклад, слово dramatic у виразі a dramatic changes має значення sudden, striking, impressive, однак досить часто це словосполучення перекладається драматичні зміни. У деяких випадках власне інтернаціоналізм не може бути вжитим при перекладі у зв'язку з різною сполучуваністю слів у різних мовах або через причини стилістичного характеру:

... he was strongly built, with curly hair that seemed to show all the vitality of a fine constitution.

Слово constitution у цьому прикладі вжито у значенні the ability of your body to fight disease and illness. В українській мові слово конституція також має це значення (комплекс функціональних та анатомічних особливостей організму людини, що визначає його реакцію на різні (в т.ч. й хвороботворні) впливи зовнішнього середовища). Однак у такому значенні це слово є спеціальним медичним терміном. І тому неможливо у наведеному художньому тексті вжити:... він був міцної статури, а його кучеряве волосся, здавалося, говорило про життєздатність і здорову конституцію. Правильним буде: про життєздатність здорового організму.

У Європі поступово сформувалася мова науки та теорії, в основу якої лягла латина. Греко-латинські корені не сприймаються носіями європейських мов як чужі, чого не можна сказати про запозичення зі східних мов. З іншого боку, інтернаціоналізми – це не обов’язково прямі запозичення. Не кожне запозичення – це інтернаціоналізм, так само, як і не кожен інтернаціоналізм обов’язково повинен бути прямим запозиченням. Інтернаціональними можуть бути не лише зовнішня форма, написання та вимова, але й внутрішня форма, вмотивованість.

В.В.Акуленко, кажучи про схожість форм інтернаціональних знаків, звертає увагу не лише на вимову чи написання, але й на вмотивованість, або «внутрішню форму» знаків, включаючи їх синхронічну характеристику, «буквальне значення», що враховується носіями даної мови. При цьому роль можуть грати всі три принципіально можливі типи вмотивованості: 1 – фонетична, тобто прямий зв’язок вимови зі значенням; 2 – морфологічна, тобто словотворча структура складних й похідних слів; 3 – семантична, тобто синхронічно відчуване непряме значення у межах семантичної структури багатозначного слова. З морфологічною вмотивованістю слів можна зіставити також вмотивованість усталених словосполучень (в тому числі й термінологічних), котра визначається значеннями складових слів, їх морфологічною формою й синтаксичними відносинами. Зокрема, В.В.Акуленко пропонує свій принцип класифікації інтернаціоналізмів за способом запозичення, розрізнюючи сім типів міжнародних лексичних знаків:

1. Слова, об’єднані схожістю значення, вимови, написання та вмотивованості, тобто інтернаціоналізми з однаковою словотворчою або змістовою структурою;

2. Слова, основи, морфеми, об’єднані схожістю значення, вимови та написання (атом);

3. Слова, об’єднані схожістю значення, вимови та вмотивованості, але не написання – спостерігається в мовах з різними системами письма та принципами написання (наприклад, інтернаціональні слова європейського походження в мовах Близького Сходу з консонантним письмом або в мовах Південної Азії зі складовим письмом);

4. Слова, морфеми та словосполучення, об’єднані спільністю значення, написання та вмотивованості при різній вимові, мають місце насамперед у мовах з загальною ієроґліфічною писемністю (наприклад, китайські елементи у японській та (частково) у корейській мові;

5. Слова, основи, морфеми, що об’єднуються схожістю лише значення та вимови при різниці у написанні та мотивації, насамперед у мовах з різними системами письма;

6. Слова, об’єднані спільністю значення й схожістю написання при різній вимові та вмотивованості — у мовах зі спільною ієроґліфічною базою;

7. Слова та форми, що об’єднані схожістю значення та вмотивованості (але не вимови та написання): укр. хмарочос, рос. небоскрёб, анґл. sky-scraper; або укр. крокодилові сльози, анґл. crocodile tears, нім. Krokodilsträne.

За вибором джерела Felber виділив 4 типи інтернаціональних форм: 1) чисто латинські або грецькі слова (omnibus); 2) національні латинізми та еллінізми, які мають греко-латинські корені та національні закінчення (лат. industria, анґл. industry, нім. Industrie); 3) національні слова, що стали інтернаціоналізмами (типу рос. спутник); 4) народно-латинські (романські) варіанти латинських коренів (іт. flusso, ісп. flujo – від лат. Fluxus).

"Фактично існують більше типів міжнародної спільності знаків у лексиці мов, серед зв’язаних форм це інтернаціональні лексичні та дериваційні морфеми та основи, а серед вільних форм – інтернаціональні слова й аналоги (фонетичний, словотворчий, семантичний та фразеологічний). Вочевидь ступінь схожості, а звідси – й легкість впізнання, є суттєво різною (у таких випадках, як укр. анти-, анґл. anti, etc.)... внаслідок чого можна говорити відповідно про явну та напівскриту міжнародність знаків, але їх особливий характер у будь-якому випадку об’єктивно підтверджується їх функцією в ситуаціях зіткнення й зіставлення мов, коли вони реґулярно й масово ототожнюються за формою та, дійсно, висловлюють одне й те ж, або майже одне й те ж, тим самим полегшуючи обмін інформацією носіям різних мов”.

Ще один тип класифікації інтернаціоналізмів (головним чином абсолютних) може полягати у ступені відповідності значень. Згідно з цією класифікацією інтернаціоналізми можуть бути повними та частковими. Повні інтернаціоналізми у своїх значеннях збігаються повністю. Часткові інтернаціоналізми крім одного чи кількох спільних значень у кожній мові мають ще низку неінтернаціональних значень. Звичайно, така класифікація має відношення тільки стосовно двох окремо взятих мов. На псевдоінтернаціоналізми, які або втратили своє спільне значення, або випадково збігаються у своїй зовнішній формі, така класифікація не поширюється.

Як відомо, інтернаціоналізми бувають міжнародними та реґіональними. Перші зустрічаються в багатьох мовах, незалежно від ареалу їхнього розповсюдження та історичних умов формування літературної норми для тієї чи іншої мови. До цієї ґрупи належать новітні запозичення, переважно у науково-технічній термінології, а також різноманітні екзотизми. Реґіональні інтернаціоналізми зустрічаються в межах певного культурно-історичного ареалу. Протягом тривалого часу існувала помилкова думка, ніби інтернаціоналізми притаманні лише європейському ареалу, причому вони ніби можуть бути виключно греко-латинського походження. Melliet першим звернув увагу на присутність інтернаціональних елементів в інших ареалах, що склалися навколо міжнародних мов епохи феодалізму. Отже, поруч з ґенетичною та типологічною класифікаціями мов можна визначити також географічно-ареальну класифікацію мов, зв’язаних між собою культурно та історично. Переважна більшість сучасних інтернаціональних слів належать до міжнародних. Особливо це стосується науково-технічних термінів.