Тема: «Ядро»

Ядро (лат. nucleus) – клітинна органела, знайдена у більшості клітин еукаріот і містить ядерні гени, які складають більшу частину генетичного матеріалу.

Історія. В 1831 році англійський природознавець Роберт Браун вивчав різні види рослин, зразки яких він зібрав під час подорожі до Австралії. Браун був дуже уважним до деталей, а клітини рослин особливо цікавили його. Розглядаючи їх під мікроскопом, він побачив дещо цікаве: кожна клітина містила круглий і непрозорий елемент. Він назвав його ядром.

Дізнавшись про спостереження Брауна, німецький фізіолог Теодор Шванн почав шукати подібні елементи в клітинах пуголовків і знайшов. Кожна клітина містила ядро. Це був революційний прорив - свідчення того, що всі види життя пов'язані між собою. В одній із книг Шванн описав різні типи клітин, взяті від різноманітних організмів і визначив їх за фактом наявності ядра.

Будова. Клітинне ядро завжди розміщується в протоплазмі. Це найважливіша складова частина всіх клітин, але у бактерій і синьо-зелених водоростей воно непомітне, бо ядерна речовина у них розподілена по всій протоплазмі. В кожній рослинній клітині, як правило, є одне ядро і тільки клітини деяких грибів та водоростей мають по два, по кілька або багато ядер. Молочні судини рослин і зародкові мішки в насінних зачатках зав'язей квіток також багатоядерні. Ядро, як правило, має кулясту або еліпсовидну форму, але в прозенхімних клітинах воно набирає подовженої форми.

Функції ядра: -бере участь у збереженні, передаванні та реалізації спадкової інформації;

- регулює процеси обміну, що відбуваються в клітині.

Ядра

Генеративні Вегетативні

↓ ↓

Зберігання і передача спадкової Регулюють біосинтез білка

Інформації

Будова ядра:

- ядерна оболонка;

- хромосоми;

- ядерце;

- ядерний білковий скелет – матрикс;

- каріоплазма (ядерний сік).

Ядерна оболонка:

Із двох мембран: зовнішньої та внутрішньої, має пори → транспорт речовин

Має на собі рибосоми контактує із хромосомним матеріалом ядра

Хромосоми – структури ядра, які несуть гени. Формуються з хроматину під час поділу ядра.

Хроматин – ниткоподібні структури ядра, утворені з білків та нуклеїнових кислот.

Гаплоїдний набір хромосом (n) – половинний набір хромосом – хромосоми не мають

пари (статеві клітини).

Диплоїдний набір хромосом (2n) – повний набыр хромосом – кожна хромосома має

парну (соматичні клітини(клітини тіла)).

Будовахромосоми: дві хроматиди, що сполучаються у зоні первинної перетяжки → має

центромеру до якої кріпляться нитки веретена поділу під час поділу клітини.Деякі хромосоми

мають і вторинну перетяжку.До складу хромосом входить дволанцюгова молекула ДНК,

зв’язана з ядерними білками, РНК, ферменти.

Кожна клітина еукаріотів має певний набір хромосом. Сукупність ознак хромосомного набору (кількість хромосом, їхня форма і розміри) називають каріотипом. Кожному видові організмів властивий певний каріотип. Саме його постійність забезпечує існування видів. Каріотип може змінюватись унаслідок мутацій. Але такі мутантні особини часто нездатні схрещуватись з особинами, які мають нормальний каріотип, і залишити плодючих нащадків.

Ядерце. Є ділянкою хромосоми, на якій відбувається синтез рибосомних РНК та утворення рибосом.

Кількість може коливатися від 1 до 5-7 і більше.