Теоретичні вказівки

Будь-яке підприємство - це складна багатофакторна система, що є поєднанням багатообразних ресурсів і взаємозв'язків, направлених на забезпечення успішного функціонування і розвитку. Досягнення цієї мети залежить від багатьох чинників, серед яких домінантне місце займає ефективність управлінського механізму, який означає забезпечення раціонального управління всіма наявними ресурсами.

Одним з елементів управлінського механізму кожного господарського суб'єкта є фінансове управління, тобто система розробки і реалізації управлінських рішень щодо формування, ділення і використання фінансових ресурсів.

На сьогодні виключно важливим завданням фінансового управління, на яке слід звернути увагу керівництву підприємства, є менеджмент грошових потоків, оскільки саме грошові потоки обслуговують здійснення господарської діяльності підприємства і служать своєрідним індикатором успішності його функціонування. Адже, оцінюючи фінансовий стан, окрім показників прибутковості, на які перш за все звертається увага, необхідно враховувати і факт наявності або відсутність у підприємства грошових коштів. Показники прибутковості не завжди відображають реальний фінансовий стан підприємства, тобто його платоспроможність і ліквідність. Адже прибуток відображає чистий дохід, який підприємство одержує за певний період, який може не співпадати з реальним надходженням грошових коштів. Створення прибутку необхідне для розвитку будь-якої організації, але лише за умови, що вона може бути конвертована в реальні гроші.

Незважаючи на всю важливість, фінансова категорія «грошові потоки», на жаль, ще не має достатнього освітлення в науковій і учбовий-практичній економічній літературі. І хоча окремими авторами досліджено дана категорія фінансового менеджменту, зокрема в працях зарубіжних авторів - А. Р. Кинга, Л. А. Бернстайна, Р. Бертонеша, Р. Найта, Е.Ф. Брігхема і інших; вітчизняних - И.А. Бланка [13, 14], В.В. Галасюка і інших, все ж таки потреба в уточненні і коректуванні її суті і дотепер залишається актуальною, оскільки існують певні розбіжності в підходах науковців не тільки щодо тлумачення змісту цього об'єкту фінансового менеджменту, але і щодо визначення самої термінології. [12]

Паралельно з існуючими поняттями «грошові потоки», «грошовий потік» зустрічаються поняття «фінансовий потік», «потік грошових коштів» і тому подібне. Застосовується також англомовне позначення «Cash flow» або ж транслитерированный варіант «грошовий потік».

Однією з суперечностей у визначенні суті грошових потоків є те, що значна частина науковців (Б. Коласс, Ж. рішар та інші) схиляється до думки, що грошові потоки слід визначати як різницю між одержаними і виплаченими підприємством грошовими коштами за певний період часу, а інша (І. Балабанов, Е. Дж. Долан, М.В. Новікова та інші) - відзначає на тому, що грошові потоки підприємства являють собою рух грошових коштів, тобто їх надходження і використання за певний період часу [3].

Безумовно, кожне з визначень має право на існування. До того ж, не завжди різні визначення суперечать один одному, іноді вони, навпаки, доповнюють один одного, іноді відрізняються лише формулюванням, а не змістом. Але, на наш погляд, все-таки доцільніше визначати «грошові потоки» як рух, адже «потік» за своїм змістом означає рух.

Потрібно звернути увагу і на те, що існування різних підходів до тлумачення грошових потоків зумовлено також різними причинами їх оцінки. Так, Дж. До. ван Хорн відзначає те, що поняття грошових потоків можна трактувати по-різному залежно від завдань аналізу.

Що ж до вживання поняття в однині або множині, то варто врахувати, що категорія «грошові потоки» включає вся різноманітність видів цих потоків, тому визначення «грошові потоки» слід застосовувати тільки в загальному значенні, а у кожному конкретному випадку вживати «грошовий потік» і уточнювати, про яке саме потоці йде мова.

Плутанина у визначенні термінологічних понять ускладнює подальші дослідження концептуальних принципів функціонування грошових потоків підприємства і розробку механізму управління ними.

В той же час потреба в створенні ефективної системи управління грошовими потоками підприємства є неспростовною, як і важливість усвідомлення необхідності її розробки для керівного апарату багатьох підприємств.

На нашу думку, цей управлінський механізм включає такі етапи: збір поточної інформації і забезпечення повного і достовірного обліку грошових потоків підприємства, формування необхідної звітності, аналіз, прогнозування і планування грошових потоків підприємства, їх своєчасний моніторинг, а також пошук напрямів оптимізації.

Аналіз грошових потоків являє собою процес дослідження результативних показників їх формування на підприємстві з метою виявлення резервів подальшого підвищення ефективності їх функціонування.

Основними завданнями аналізу грошових потоків є оцінка здатності господарського суб'єкта генерувати грошові кошти в об'ємах і в терміни, необхідних для здійснення планових витрат [13, 14].

Критичний огляд діючих в Україні методик аналізу грошових потоків засвідчив, що це питання є ще не вирішеним: відсутні концептуальні основи здійснення такого аналізу, немає єдиного підходу як до визначення системи аналітичних показників грошових потоків, так і до допустимих меж їх значень.

В більшості випадків все зводиться до розрахунку фактичних грошових потоків, передбачених П(С)БУ 4 «Звіт про рух грошових коштів» [13]. Зокрема, деякі автори відзначають, що складання «Звіту про рух грошових коштів» з відповідними аналітичними висновками фактично і є аналізом руху грошових коштів на підприємстві.

Основною метою складання звіту є надання користувачам фінансової звітності повної, правдивої і неупередженої інформації про зміни, які відбулися в грошових коштах підприємства і їх еквівалентах за звітний період. У звіті про рух грошових коштів дані наводяться в розрізі видів господарської діяльності - операційній, інвестиційній і фінансовій.

Проте, для формування адекватних оцінок і висновків про функціонування грошових потоків підприємства даних одного лише звіту недостатньо. Необхідно врахувати, що звіт відображає лише рух грошових коштів за період між двома звітними датами і не дає вичерпних відповідей на всі питання. Зокрема П(С) БУ4 передбачає складання його в результаті операційної діяльності непрямим методом (див. рис. 1.2). За словами Томаса Карліна і Альберта Макміна, непрямий метод передбачає «відображення більшості потоків в чистому вигляді» [12].

У світовій практиці разом з непрямим застосовується прямий метод складання звіту про рух грошових коштів (див. рис. 1.1), який передбачає «відображення більшості потоків у валовому вигляді» [12, 250]. Використання цього методу дозволяє представити в звіті про рух грошових коштів не тільки результат - чистий рух грошових коштів від операційної діяльності, але і розкрити інформацію про те, за рахунок надходження і вибуття грошових коштів від яких операцій він був досягнутий.

Методи складання звіту про рух грошових коштів
Непрямий метод	Непрямий метод
Основа розрахунку: розрахунок приходу і витрати	Основа розрахунку: ідентифікація і облік операцій, пов'язаних з рухом грошових коштів, і послідовне коректування чистого прибутку
Вихідний елемент: виручка від реалізації	Вихідний елемент: чистий прибуток

Рисунок 2.1. - Характеристика методів складання звіту про рух грошових коштів.

Над питанням аналізу грошових потоків підприємства працюють достатньо багато фахівців, зокрема І. А. Бланк, Л. О. Лігоненко, Р. В. Ковальчук, Е.Г. Сорокина, Н.Н. Хахонова [12]. Розглянувши методики аналізу грошових потоків, які зустрічаються в працях цих і інших науковців, можна зробити висновок, що жоден з наявних підходів не виключає один одного, а навпаки - доповнює. У працях И.А. Бланка найбільш комплексно розглянуті системи і методи аналізу грошових потоків, а саме: горизонтальний фінансовий аналіз, вертикальний фінансовий аналіз, порівняльний фінансовий аналіз, аналіз фінансових коефіцієнтів і інтегральний фінансовий аналіз. Л.О. Лігоненко [12] виділяє основні етапи в процесі аналізу грошових потоків: аналіз об'єму і складу грошових активів підприємства, аналіз об'ємів грошового звернення і грошових потоків підприємства, аналіз джерел формування і напрямів використання грошових коштів підприємства, оцінка ритмічності і синхронності грошових потоків, аналіз достатності грошових коштів, аналіз платоспроможності підприємства, аналіз ефективності управління грошовим зверненням підприємства. Окремі автори (Н.Н. Хахонова, Г.Г. Кирейцев) досліджують способи здійснення аналізу прямим і непрямим методами і розглядають ряд фінансових коефіцієнтів. Зокрема, серед основних при аналізі грошових потоків виділяють: коефіцієнт достатності чистого грошового потоку, коефіцієнт ліквідності грошового потоку, коефіцієнт ефективності грошового потоку. Проте, внаслідок того, що різними авторами по-різному і з різною повнотою досліджуються питання аналізу грошових потоків, недосвідченому користувачу важко зорієнтуватися в цьому різноманітті підходів і вибрати найбільш ефективну методику аналізу.

Окрім перерахованих вище труднощів в здійсненні аналізу грошових потоків (недосконалість інформаційного забезпечення, відсутність єдиної методології здійснення аналізу), можна виділити ще і такі: неефективність організації аналізу грошових потоків, відсутність висококваліфікованих фахівців в цій сфері фінансової роботи і в цілому низький рівень усвідомлення важливості здійснення процесу.

Універсальної системи аналізу грошових потоків на підприємстві, безперечно, не існує. Адже кожен господарський суб'єкт має свої особливості і з урахуванням специфіки своєї діяльності повинен створювати відповідну модель. Та потреба в розробці комплексного механізму аналізу грошових потоків, як видимий, є неспростовною.

Нами пропонується аналіз грошових потоків підприємства здійснювати по наступній схемі (див. рис. 2.2):

Рисунок 2.2. - фінансово-організаційний механізм аналізу грошових потоків підприємства.

Розшифруємо зміст кожного з етапів.

1. Визначення цілей аналізу пропонуємо здійснювати, враховуючи годинний аспект, тобто цілі і завдання встановлювати відповідно до виду здійснюваного аналізу - оперативного, поточного і перспективного. Безумовно, всі три види здійснюваного аналізу потрібно розглядати в комплексі, адже вони знаходяться між собою в тісному зв'язку. Так, цілями ретроспективного аналізу є аналіз грошових потоків за минулий період, який, у свою чергу, може бути могутньою інформаційною базою для проведення оперативного і перспективного аналізу. Оперативний аналіз повинен здійснюватися з метою щоденного управління грошовими потоками підприємства. Адже для того, щоб система управління працювала в режимі попередження небажаних ситуацій, а не в режимі виправлення наслідків, необхідно оперативно стежити за формуванням кожного показника, своєчасно виявляти можливі відхилення. Перспективний аналіз направлений на очікувану оцінку грошових потоків в майбутньому періоді і основними завданнями його здійснення є діагностика можливих напрямів формування грошових потоків, забезпеченості підприємства грошовими коштами і тому подібне.

2. У теорії фінансового менеджменту при дослідженні функціонування грошових потоків використовують такі системи аналізу: горизонтальний фінансовий аналіз, вертикальний фінансовий аналіз, порівняльний фінансовий аналіз, аналіз фінансових коефіцієнтів і інтегральний фінансовий аналіз (див. рис. 1.3)

Системи аналізу грошових потоків

1. Горизонтальний фінансовий аналіз

2. Вертикальний фінансовий аналіз

3. Порівняльний фінансовий аналіз

4. Аналіз фінансових коефіцієнтів

5. Інтегральний фінансовий аналіз

Дослідження динаміки показників звітного періоду порівняно з показниками попереднього періоду

Дослідження динаміки показників звітного періоду порівняно з показниками аналогічного періоду

Дослідження динаміки показників грошового потоку за ряд попередніх періодів

Структурний аналіз грошових потоків підприємства по видам господарської діяльності

Структурний аналіз грошових потоків по внутрішнім підрозділам підприємства

Структурний аналіз позитивного (негативного) грошових потоків по окремим елементам його формування

Порівняльний аналіз показників грошових потоків в розрізі внутрішніх структурних підрозділів

Порівняльний аналіз окремих реальних інвестиційних проектів

Порівняльний аналіз грошових потоків окремих фінансових інструментів інвестування

Порівняльний аналіз звітних і планових (нормативних) показників формування грошових потоків

Аналіз коефіцієнтів, які характеризують рівень ліквідності грошових потоків

Аналіз коефіцієнтів, які характеризують рівень ефективності грошових потоків

Аналіз коефіцієнтів, які характеризують оборотність окремих активів в процесі грошових потоків

SWOT – аналіз грошового потоку

Аналіз загального циклу грошового обороту

Рисунок 1.3. - Системи аналізу грошових потоків, що грунтуються на різних методах їх здійснення.

3. На нашу думку, для аналізу грошових потоків необхідно використовувати систему аналітичних показників, функціональним призначенням якої повинне бути виявлення об'ємів позитивного і негативного грошових потоків, чистого грошового потоку, збалансованості позитивного і негативного грошових потоків, ритмічності і синхронності грошових потоків, а також достатності і ефективності.

4. Зміна кожного показника відбувається під дією певних чинників. Чинники - це причини, потенційні сили, які впливають на зміну окремих показників або їх систему. Вони можуть мати як прямій, так і опосередкований характер дії. Тому в процесі аналізу важливо досліджувати взаємозв'язок показників грошових потоків і чинників, які впливають на їх зміну, а також прослідкувати динаміку відхилень від допустимих значень показників в результаті впливу цих чинників.

5. Як відомо, ефективність аналізу великою мірою залежить від інформаційної бази його проведення. Тому, окрім даних, відображених в звіті про рух грошових коштів, які офіційно публікуються і не складають комерційної таємниці, фінансове керівництво потребує детальнішої і точнішої інформації про грошові потоки підприємства. Враховуючи це необхідно формувати і використовувати для аналізу і інші дані - матеріали оперативного і управлінського обліку, пов'язані з освітою і витрачанням грошових коштів, планові розрахунки щодо об'єму грошових коштів в періоді, який аналізується, скажімо, бюджет руху грошових коштів, платіжний календар і тому подібне.

6. Важливим елементом у здійснення аналізу є також налагодження якісної роботи фахівців, на яких покладені функції здійснення цієї роботи. Організація процесу повинна передбачати визначення регламенту здійснення аналізу, бажано, щоб відповідні норми були закріплені у відповідному внутрішньому документі, скажемо в «Концепції управління грошовими потоками підприємства». Це дозволить чітко врегулювати питання, для прикладу: коли, в які терміни і ким подається вся необхідна для здійснення аналізу документація. Необхідно встановити також заходи відповідальності за безперервність процесу аналізу за ланками, службами і персонально і визначити взаємодію в процесі аналізу керівників різних рангів.

7. Відомо, що однією з основних вимог до аналітичної інформації є її своєчасність. Оскільки грошові кошти підприємства характеризуються великою мобільністю і на їх формування і використання впливає ряд чинників, виконати таку вимогу можна лише за допомогою автоматизації процесу аналізу. На важливості застосування програмного забезпечення в аналізі грошових потоків відзначає Н. Н. Сорокіна, зокрема нею розроблений алгоритм автоматизованих розрахунків при факторному аналізі грошових потоків. Рішення задачі аналізу з використанням комп'ютерних технологій дозволить полегшити процес збору, підготовки та використання інформації для аналізу і в той же час створити ширші можливості для поглиблення аналітичних досліджень [12].

8. Оформлення результатів - завершальний етап аналізу грошових потоків. Від того, наскільки вдало будуть оформлені одержані дані, залежить подальша робота по управлінню грошовими потоками - прогнозування, планування і контроль.

Якісно проведений аналіз грошових потоків сприяє ухваленню обґрунтованих управлінських рішень, створює передумови для оптимізації грошових потоків підприємства, а, отже, є своєрідним гарантом його фінансової стійкості і розвитку [12].