Відрізняють запропоновані (предписанные) і набуті соціальні статуси

Запропонований -це значить нав’язаний суспільством, який не залежить від зусиль і заслуг особистості. Він обумовлений етнічним походженням, місцем народження, сім’єю тощо.

Набутий (досягнутий) – визначається зусиллями самої людини (наприклад, письменник, вчений, директор тощо).

Природний (естественный) – статус передбачає суттєві і відносно стійкі характеристики людини (чоловік чи жінка, дитинство, юність, зрілість, старість тощо).

Професійно-посадовий – це базисний статус особистості. В ньому фіксується соціальне, екологічне, виробнично-технічне положення (банкір, інженер, адвокат…).

Соціальний статус визначає конкретне місце, яке займає індивід в даній соціальній системі. Сукупність вимог, які пред’являються індивіду суспільством, створюють зміст соціальної ролі.

Соціальна роль – це сукупність дій, які повинна виконувати людина, яка займає даний статус в соціальній системі. Кожен статус звично включає ряд ролей. Сукупність ролей, які витікають з даного статусу, називається рольовим набором.

Соціальна роль розпадається на рольові очікування – те, що згідно «правил гри» чекають від тієї чи іншої ролі і на рольову поведінку – те, що людина реально виконує в рамкам своєї ролі. Кожен раз, коли людина бере на себе ту чи іншу роль, вона більш чи менш чітко уявляє пов’язані з нею права і обов’язки, приблизно знає схему і послідовність дій і будує свою поведінку у відповідності з очікуваннями оточуючих. Суспільство при цьому слідкує, щоб все робилося, «як треба». Для цього існує ціла система соціального контролю – від суспільної думки до правоохоронних органів – і відповідно їй система соціальний санкцій – від осуди (догани), осудження до насильницького винищення.

Індивідуальні (індивідуально-психологічні) різниці – це особливості психічних явищ (процесів, станів і властивостей), які відрізняють людей одне від одного. Індивідуальні різниці строюються в ході життя, в діяльності і спілкуванні, під впливом виховання і навчання, в процесі взаємодії людини з оточуючим світом в самому широкому значенні цього слова.

Індивідуальні особливості людини обумовлюють індивідуальний стиль діяльності, який представляє собою:

1. стійку систему прийомів і способів діяльності;

2. ця система обумовлена певними індивідуальними особистісними якостями;

3. ця система є засобом ефективного пристосування до об’єктивних вимог;

4. це ті особливості стилю діяльності, які обумовлені типологічними властивостями нервової системи людини.