2015-05-23
646
Росія як геополітичний гегемон пострадянського регіону.
Енергетичний фактор у міжнародних відносинах пострадянського регіону, Формування політики «енергетичного шантажу».
Порівняльний аналіз зовнішньої політики «путінської» та «до путинської» Росії, її геополітичні пріоритети у формування зовнішньої політики.
Україна та її зовнішньополітичний вектор наприкінці ХХ – початку ХХІ ст.
Провідні країни пострадянського простору – формування їх зовнішньої політики на сучасному етапі, участь у формуванні світової політики сучасності.
Гібридна війна, як чинник геополітичного тиску на прикладі дій РФ(Грузія 2008, Україна 2014)
Тема 13 Роль і місце України в сучасному геополітичному просторі.
Стратегія поступу України в глобалізованому світі: виклики і перспективи.
Суперечності міжцивілізаційних відносин в країнах Європи: проблеми та пошуки шляхів подолання, участь України у цьому процесі.
Україна в глобалізованому світі: виклики і перспективи.
Визначення З. Бжезінського щодо здобуття Україною незалежності як третьої події серед трьох найбільших подій ХХ ст.
Глобальний характер змін, які безпосередньо позначались на міжнародному статусі України, характеристика основних факторів, що визначають її місце у світовому співтоваристві.
Місце України серед нових держав, які входять в зону «сухопутної могутності». Статус України як європейської держави.
Чинники, що характеризують сучасне геополітичне становище України.
Інтеграція в європейські та євроатлантичні структури, як стратегічна мета України.
Статус України у субрегіональному вимірі (у просторі найближчого оточення) на сучасному етапі.
Основні геополітичні пріоритети України згідно з концепцією О. М. Гончаренко, їх характеристика.
Відхід від традиційної «багатовекторності» зовнішньої політики України.
Питання до заліку.
1. Поняття світового політичного процесу.
2. Становлення світової політики як науки.
3. Розвиток наукових досліджень в галузі світової політики у ХХ ст.
4. Основні наукові центри та школи досліджень світової політики
5. Коло наукових пошуків та проблематика досліджень в галузі сучасної світової політики.
6. Сучасне розуміння акторів світової політики.
7. Держави, наддержавні утворення, міжнародні організації як провідні актори сучасної світової політики.
8. Регіоналізм у системі сучасної світової політики.
9. Сучасні тенденції у розвитку Європейського союзу.
10. Східна Азія у сучасній світовій політиці.
11. Міжнародні відносини та особливості сучасної світової політики на Африканському континенті.
12. Латинська Америка в системі сучасних світових відносин.
13. Еволюція системи сучасної світової політики у бік «однополярності».
14. Релігійний фактор, як один із провідних чинників світової політики сучасності.
15. Військові конфлікти в світі як часина геополітики провідних міжнародних акторів.
16. Проблема боротьби за ресурси («поновлення» присутності Росії в Арктиці, політична та збройна боротьба за вуглеводні).
17. Проблема спірних територій та невизнаних державних утворень на початку ХХ ст.
18. Стан світових енергоресурсів та його вплив на формування світової політики сучасності.
19. Кольорові «революції» в регіонах світу як один із чинників впливу на світову політику сучасності.
20. Ядерна безпека та проблема нерозповсюдження ядерної зброї. Іранська ядерна програма.
21. «Інвазія» американської демократії на початку ХХІ ст. в світі та вплив цього явища на світову геополітику.
22. Економічна експансія Китаю, стратегія та доктрина китайського експансіонізму.
23. Російський чинник у світовій політиці сучасності.
24. Основні політичні та дипломатичні перемоги Російської Федерації у 2012-2014рр.
25. Проблема розширення ЄС на Схід у 2013р.
26. Проблема врегулювання арабо-ізраїльського конфлікту на початку ХХІ ст.
27. Азійсько-тихоокеанський регіон та розв’язання конфліктів.
28. Етно-релігійні протистояння сучасного світу.
29. Ісламізація Європи на початку ХХІ ст.
30. Поняття глобальних проблем сучасної світової політики.
31. Підходи до аналізу глобальних проблем сучасності у світовій політиці.
32. Екологічна проблема на сучасному етапі розвитку людської цивілізації.
33. Вплив демографічної проблеми на формування світової політики сучасності.
34. Стан світової продовольчої безпеки та його значення у світовій політиці.
35. Боротьба із пандемічними захворюваннями та згубними звичками на прикладах країн «золотого мільярду» та країн що розвиваються.
36. Методика та методологія сучасних досліджень світової політики.
37. Теоретико-методологічні засади політичних досліджень світової політики.
38. Світова політика сучасності та наукова спільнота, географія розташування наукових шкіл у світі.
39. Світова політика та визначення глобальних проблем.
40. Загальна концепція світової політики сучасності як галузі знань.
41. Сучасні погляди на розбіжності в поглядах щодо існування єдиної світової цивілізації.
42. Характеристика бачення вченими проблеми існування єдиної світової цивілізації, їх зміст і сутність.
43. Схеми стадій історичного процесу згідно з концепцією Ю. Павленка, К. Ясперса, Ю. Яковця.
44. Сім світових циклів – цивілізацій, об’єднаних у три суперцикла та їх вплив на світову політику сучасності.
45. Взаємодія цивілізацій і характер її впливу на міжнародні відносини – головна проблема світової політики.
46. Характеристика різноманітності поглядів на проблеми взаємодії цивілізацій на сучасному етапі.
47. Суть цивілізаційних розбіжностей після закінчення «холодної війни».
48. Друга половина 80-х років ХХ ст. – початок третього етапу глобалістики.
49. Домінування наукового підходу на третьому етапі: міждисциплінарний підхід, аналіз перспективного розвитку цивілізацій, вирішення глобальних проблем на локальному рівні, концепція «стійкого розвитку», концепція «інформаційного суспільства».
50. «Модель хвилеподібного розвитку цивілізації»та її значення у світовій політиці.
51. Футурологія – наука про перспективи розвитку цивілізацій та світової політики.
52. Характеристика головних факторів, що загрожують людству.
53. Книга Д. Несбіта «Мегатенденції» та десять кардинальних мегатенденцій розвитку людства, формування нових тенденцій у ХХІ ст.
54. Структурні зміни та форми просторової організації релігійного процесу.
55. Буддизм, християнство та іслам - різновидності світових релігій їх вплив на формування світової політики у ХХІ ст.
56. Християнство (католики, протестанти, православні) найбільш пріоритетна світова релігія формування концепції співіснування.
57. Територіальне охоплення християнського світу їх вплив на формування світової політики.
58. Утворення трьома світовими релігіями глобальної релігійної системи.
59. Іслам найбільш динамічна та прогресуюча релігія останньої третини ХХ ст., яка представлена на 5 континентах.
60. Прояви «ісламського фактора» в прямій і опосередкованій формах у міжнародній політиці.
61. Змістовні характеристики проявів «ісламської політики».
62. Фундаменталізм та «ісламське відродження» як загроза світового масштабу.
63. Доктрина панісламізму та її зміст, реалізація у ХХІ ст.
64. Рівні впливу «ісламського фактора» на світову політику, їх характеристика.
65. Класифікація країн – членів Організації Ісламської Конференції (ОІК) за категоріями відповідно до типу їх політичних систем.
66. Значення поняття стабільності міжнародних відносин.
67. Рівновага сил – ключове поняття дипломатії статус-кво.
68. Формування довгострокових військових союзів і зникнення статус-кво як форми організації світового порядку.
69. Злиття понять «безпека» та «стабільність» у сучасній світовій політиці.
70. Визначення стабільності західними, російськими та вітчизняними політологами.
71. Визначення поняття «глобальні проблеми людства».
72. Глобальні проблеми людства на сучасному етапі розвитку цивілізації.
73. Класифікації глобальних проблем сучасності.
74. Світова політика сучасності у вирішенні глобальних проблем людства: підходи, методи, результат.
75. Міжнародний тероризм, як глобальна проблема сучасності.
76. Дефіцит ресурсів, як глобальна проблема сучасності.
77. Перехід «постіндустріального суспільства» у еру «інформаційного суспільства», як феномен сучасної світової політики.
78. Політико-економічна взаємодія макрорегіонів світу, як проблема сучасної світової політики.
Питання до іспиту
1. Поняття світового політичного процесу.
2. Становлення світової політики як науки.
3. Розвиток наукових досліджень в галузі світової політики у ХХ ст.
4. Основні наукові центри та школи досліджень світової політики
5. Коло наукових пошуків та проблематика досліджень в галузі сучасної світової політики.
6. Сучасне розуміння акторів світової політики.
7. Держави, наддержавні утворення, міжнародні організації як провідні актори сучасної світової політики.
8. Регіоналізм у системі сучасної світової політики.
9. Сучасні тенденції у розвитку Європейського союзу.
10. Східна Азія у сучасній світовій політиці.
11. Міжнародні відносини та особливості сучасної світової політики на Африканському континенті.
12. Латинська Америка в системі сучасних світових відносин.
13. Еволюція системи сучасної світової політики у бік «однополятності».
14. Релігійний фактор, як один із провідних чинників світової політики сучасності.
15. Військові конфлікти в світі як часина геополітики провідних міжнародних акторів.
16. Проблема боротьби за ресурси («поновлення» присутності Росії в Арктиці, політична та збройна боротьба за вуглеводні).
17. Проблема спірних територій та невизнаних державних утворень на початку ХХ ст.
18. Стан світових енергоресурсів та його вплив на формування світової політики сучасності.
19. Кольорові «революції» в регіонах світу як один із чинників впливу на світову політику сучасності.
20. Ядерна безпека та проблема нерозповсюдження ядерної зброї. Іранська ядерна програма.
21. «Інвазія» американської демократії на початку ХХІ ст. в світі та вплив цього явища на світову геополітику.
22. Економічна експансія Китаю, стратегія та доктрина китайського експансіонізму.
23. Російський чинник у світовій політиці сучасності.
24. Основні політичні та дипломатичні перемоги Російської Федерації у 2012-2014рр.
25. Проблема розширення ЄС на Схід у 2013р.
26. Проблема врегулювання арабо-ізраїльського конфлікту на початку ХХІ ст.
27. Азійсько-тихоокеанський регіон та розв’язання конфліктів.
28. Етно-релігійні протистояння сучасного світу.
29. Ісламізація Європи на початку ХХІ ст.
30. Поняття глобальних проблем сучасної світової політики.
31. Підходи до аналізу глобальних проблем сучасності у світовій політиці.
32. Екологічна проблема на сучасному етапі розвитку людської цивілізації.
33. Вплив демографічної проблеми на формування світової політики сучасності.
34. Стан світової продовольчої безпеки та його значення у світовій політиці.
35. Боротьба із пандемічними захворюваннями та згубними звичками на прикладах країн «золотого мільярду» та країн що розвиваються.
36. Методика та методологія сучасних досліджень світової політики.
37. Теоретико-методологічні засади політичних досліджень світової політики.
38. Світова політика сучасності та наукова спільнота, географія розташування наукових шкіл у світі.
39. Світова політика та визначення глобальних проблем.
40. Загальна концепція світової політики сучасності як галузі знань.
41. Сучасні погляди на розбіжності в поглядах щодо існування єдиної світової цивілізації.
42. Характеристика бачення вченими проблеми існування єдиної світової цивілізації, їх зміст і сутність.
43. Схеми стадій історичного процесу згідно з концепцією Ю. Павленка, К. Ясперса, Ю. Яковця.
44. Сім світових циклів – цивілізацій, об’єднаних у три суперцикла та їх вплив на світову політику сучасності.
45. Взаємодія цивілізацій і характер її впливу на міжнародні відносини – головна проблема світової політики.
46. Характеристика різноманітності поглядів на проблеми взаємодії цивілізацій на сучасному етапі.
47. Суть цивілізаційних розбіжностей після закінчення «холодної війни».
48. Друга половина 80-х років ХХ ст. – початок третього етапу глобалістики.
49. Домінування наукового підходу на третьому етапі: міждисциплінарний підхід, аналіз перспективного розвитку цивілізацій, вирішення глобальних проблем на локальному рівні, концепція «стійкого розвитку», концепція «інформаційного суспільства».
50. «Модель хвилеподібного розвитку цивілізації»та її значення у світовій політиці.
51. Футурологія – наука про перспективи розвитку цивілізацій та світової політики.
52. Характеристика головних факторів, що загрожують людству.
53. Книга Д. Несбіта «Мегатенденції» та десять кардинальних мегатенденцій розвитку людства, формування нових тенденцій у ХХІ ст.
54. Структурні зміни та форми просторової організації релігійного процесу.
55. Буддизм, християнство та іслам - різновидності світових релігій їх вплив на формування світової політики у ХХІ ст.
56. Християнство (католики, протестанти, православні) найбільш пріоритетна світова релігія формування концепції співіснування.
57. Територіальне охоплення християнського світу їх вплив на формування світової політики.
58. Утворення трьома світовими релігіями глобальної релігійної системи.
59. Іслам найбільш динамічна та прогресуюча релігія останньої третини ХХ ст., яка представлена на 5 континентах.
60. Прояви «ісламського фактора» в прямій і опосередкованій формах у міжнародній політиці.
61. Змістовні характеристики проявів «ісламської політики».
62. Фундаменталізм та «ісламське відродження» як загроза світового масштабу.
63. Доктрина панісламізму та її зміст, реалізація у ХХІ ст.
64. Рівні впливу «ісламського фактора» на світову політику, їх характеристика.
65. Класифікація країн – членів Організації Ісламської Конференції (ОІК) за категоріями відповідно до типу їх політичних систем.
66. Значення поняття стабільності міжнародних відносин.
67. Рівновага сил – ключове поняття дипломатії статус-кво.
68. Формування довгострокових військових союзів і зникнення статус-кво як форми організації світового порядку.
69. Злиття понять «безпека» та «стабільність» у сучасній світовій політиці.
70. Визначення стабільності західними, російськими та вітчизняними політологами.
71. Визначення поняття «глобальні проблеми людства».
72. Глобальні проблеми людства на сучасному етапі розвитку цивілізації.
73. Класифікації глобальних проблем сучасності.
74. Світова політика сучасності у вирішенні глобальних проблем людства: підходи, методи, результат.
75. Міжнародний тероризм, як глобальна проблема сучасності.
76. Дефіцит ресурсів, як глобальна проблема сучасності.
77. Перехід «постіндустріального суспільства» у еру «інформаційного суспільства», як феномен сучасної світової політики.
78. Стратегія поступу України в глобалізованому світі: виклики і перспективи.
79. Суперечності міжцивілізаційних відносин в країнах Європи: проблеми та пошуки шляхів подолання, участь України у цьому процесі.
80. Україна в глобалізованому світі: виклики і перспективи.
81. Основні напрями зовнішньої політики України на сучасному етапі.
82. Східний вектор зовнішньої політики України на сучасному етапі.
83. Західний вектор зовнішньої політики України сучасному етапі.
84. Вплив наголосів внутрішньополітичного становища України на зовнішньої пололітичний вектор.
85. Чинники що впливають на формування зовнішньополітичних пріоритетів України на сучасному етапі.
86. Магістральні вектори внутрішньої і зовнішньої політики України на сучасному етапі.
87. Процес європейської інтеграції України: хронологія, події, наслідки, результат.
88. Україна у світових економічних процесах глобалізації.
89. Участь України у глобальних світових міграційних процесах.
90. Місце і роль України в глобалізаційних процесах сучасності.
91. Участь України у процесі глобалізації економіки.
92. Місце і роль економіки України в світовому господарстві.
93. Аналіз інтеграції України в глобальні інноваційні процеси.
94. Суттєві характеристики понять «модернізація» та «підґрунтя динаміки модернізації» у сучасній світовій політиці.
95. Схема механізмів модернізації у світовій політиці.
96. Анти і контрмодернізація, їх зміст і суттєві характеристики на сучасному етапі.
97. Механізм здійснення політичної модернізації в Україні.
98. Поняття геополітичної модернізації України на сучасному етапі.
99. Росія як геополітичний гегемон пострадянського регіону.
100. Енергетичний фактор у міжнародних відносинах пострадянського регіону, Формування політики «енергетичного шантажу».
101. Порівняльний аналіз зовнішньої політики «путінської» та «до путинської» Росії, її геополітичні пріоритети у формування зовнішньої політики.
102. Україна та її зовнішньополітичний вектор наприкінці ХХ – початку ХХІ ст.
103. Провідні країни пострадянського простору – формування їх зовнішньої політики на сучасному етапі, участь у формуванні світової політики сучасності.
104. Визначення З. Бжезінського щодо здобуття Україною незалежності як третьої події серед трьох найбільших подій ХХ ст.
105. Глобальний характер змін, які безпосередньо позначались на міжнародному статусі України, характеристика основних факторів, що визначають її місце у світовому співтоваристві.
106. Місце України серед нових держав, які входять в зону сухупотної могутності. Статус України як європейської держави.
107. Чинники, що характеризують сучасне геополітичне становище України.
108. Інтеграція в європейські та євроатлантичні структури, як стратегічна мета України.
109. Статус України у субрегіональному вимірі (у просторі найближчого оточення) на сучасному етапі.
110. Основні геополітичні пріоритети України згідно з концепцією О. М. Гончаренко, їх характеристика.
111. Відхід від традиційної «багатовекторності» зовнішньої політики України.
112. РФ у процесі реалізації концепції «Гібридної війни» на пострадянському просторі.
10.3 Методичні вказівки до самостійної роботи.
Завдання для самостійної роботи
| № з/п | Тексти першоджерел для конспектування | |
| Богатуров А. | Понятие мировой политики в теоретическом дискурсе // Международные процессы. 2004. Т. 2. №1 | |
| Олбрайт М. | Религия и мировая политика / Мадлен Олбрайт; Пер. с англ. — М.: Альпина Бизнес Букс. 2007. — 352с. | |
| Валлерстайн И. | Анализ мировых систем и ситуация в современном мире: Пер. с англ. - СПб.: Универ. кн., 2001. - 415 с. | |
| Лебедева М.М.. | Мировая политика и международные отношения на пороге третьего тысячелетия / Под ред. М.М. Лебедевой. М.: МОНФ, 2000. 156 с. | |
| Емельянов Ю. | Рождение и гибель цивилизаций. - М.: Вече, 2000. - 544 с. | |
| Панарин А. С. | Стратегическая нестабильность в ХХІ веке. - М.: Алгоритм, 2003. - 560 с. | |
| Ткаченко В. М. | Україна на межі цивілізацій. - К., 1995. |
Питання до колоквіуму
14 триместр
1. Поняття світового політичного процесу.
2. Становлення світової політики як науки.
3. Розвиток наукових досліджень в галузі світової політики у ХХ ст.
4. Основні наукові центри та школи досліджень світової політики
5. Коло наукових пошуків та проблематика досліджень в галузі сучасної світової політики.
6. Сучасне розуміння акторів світової політики.
7. Держави, наддержавні утворення, міжнародні організації як провідні актори сучасної світової політики.
8. Регіоналізм у системі сучасної світової політики.
9. Сучасні тенденції у розвитку Європейського союзу.
10. Східна Азія у сучасній світовій політиці.
11. Міжнародні відносини та особливості сучасної світової політики на Африканському континенті.
12. Латинська Америка в системі сучасних світових відносин.
13. Еволюція системи сучасної світової політики у бік «однополятності».
14. Релігійний фактор, як один із провідних чинників світової політики сучасності.
15. Військові конфлікти в світі як часина геополітики провідних міжнародних акторів.
16. Проблема боротьби за ресурси («поновлення» присутності Росії в Арктиці, політична та збройна боротьба за вуглеводні).
17. Проблема спірних територій та невизнаних державних утворень на початку ХХ ст.
18. Стан світових енергоресурсів та його вплив на формування світової політики сучасності.
19. Кольорові «революції» в регіонах світу як один із чинників впливу на світову політику сучасності.
20. Ядерна безпека та проблема нерозповсюдження ядерної зброї. Іранська ядерна програма.
21. «Інвазія» американської демократії на початку ХХІ ст. в світі та вплив цього явища на світову геополітику.
22. Економічна експансія Китаю, стратегія та доктрина китайського експансіонізму.
23. Російський чинник у світовій політиці сучасності.
24. Основні політичні та дипломатичні перемоги Російської Федерації у 2012-2014рр.
25. Проблема розширення ЄС на Схід у 2013р.
26. Проблема врегулювання арабо-ізраїльського конфлікту на початку ХХІ ст.
27. Азійсько-тихоокеанський регіон та розв’язання конфліктів.
28. Етно-релігійні протистояння сучасного світу.
29. Ісламізація Європи на початку ХХІ ст.
30. Поняття глобальних проблем сучасної світової політики.
31. Підходи до аналізу глобальних проблем сучасності у світовій політиці.
32. Екологічна проблема на сучасному етапі розвитку людської цивілізації.
33. Вплив демографічної проблеми на формування світової політики сучасності.
34. Стан світової продовольчої безпеки та його значення у світовій політиці.
35. Боротьба із пандемічними захворюваннями та згубними звичками на прикладах країн «золотого мільярду» та країн що розвиваються.
36. Методика та методологія сучасних досліджень світової політики.
37. Теоретико-методологічні засади політичних досліджень світової політики.
38. Світова політика сучасності та наукова спільнота, географія розташування наукових шкіл у світі.
39. Світова політика та визначення глобальних проблем.
40. Загальна концепція світової політики сучасності як галузі знань.
41. Сучасні погляди на розбіжності в поглядах щодо існування єдиної світової цивілізації.
42. Характеристика бачення вченими проблеми існування єдиної світової цивілізації, їх зміст і сутність.
43. Схеми стадій історичного процесу згідно з концепцією Ю. Павленка, К. Ясперса, Ю. Яковця.
44. Сім світових циклів – цивілізацій, об’єднаних у три суперцикла та їх вплив на світову політику сучасності.
45. Взаємодія цивілізацій і характер її впливу на міжнародні відносини – головна проблема світової політики.
46. Характеристика різноманітності поглядів на проблеми взаємодії цивілізацій на сучасному етапі.
47. Суть цивілізаційних розбіжностей після закінчення «холодної війни».
48. Друга половина 80-х років ХХ ст. – початок третього етапу глобалістики.
49. Домінування наукового підходу на третьому етапі: міждисциплінарний підхід, аналіз перспективного розвитку цивілізацій, вирішення глобальних проблем на локальному рівні, концепція «стійкого розвитку», концепція «інформаційного суспільства».
50. «Модель хвилеподібного розвитку цивілізації»та її значення у світовій політиці.
51. Футурологія – наука про перспективи розвитку цивілізацій та світової політики.
52. Характеристика головних факторів, що загрожують людству.
53. Книга Д. Несбіта «Мегатенденції» та десять кардинальних мегатенденцій розвитку людства, формування нових тенденцій у ХХІ ст.
54. Структурні зміни та форми просторової організації релігійного процесу.
55. Буддизм, християнство та іслам - різновидності світових релігій їх вплив на формування світової політики у ХХІ ст.
56. Християнство (католики, протестанти, православні) найбільш пріоритетна світова релігія формування концепції співіснування.
57. Територіальне охоплення християнського світу їх вплив на формування світової політики.
58. Утворення трьома світовими релігіями глобальної релігійної системи.
59. Іслам найбільш динамічна та прогресуюча релігія останньої третини ХХ ст., яка представлена на 5 континентах.
60. Прояви «ісламського фактора» в прямій і опосередкованій формах у міжнародній політиці.
61. Змістовні характеристики проявів «ісламської політики».
62. Фундаменталізм та «ісламське відродження» як загроза світового масштабу.
63. Доктрина панісламізму та її зміст, реалізація у ХХІ ст.
64. Рівні впливу «ісламського фактора» на світову політику, їх характеристика.
65. Класифікація країн – членів Організації Ісламської Конференції (ОІК) за категоріями відповідно до типу їх політичних систем.
66. Значення поняття стабільності міжнародних відносин.
67. Рівновага сил – ключове поняття дипломатії статус-кво.
68. Формування довгострокових військових союзів і зникнення статус-кво як форми організації світового порядку.
69. Злиття понять «безпека» та «стабільність» у сучасній світовій політиці.
70. Визначення стабільності західними, російськими та вітчизняними політологами.
71. Визначення поняття «глобальні проблеми людства».
72. Глобальні проблеми людства на сучасному етапі розвитку цивілізації.
73. Класифікації глобальних проблем сучасності.
74. Світова політика сучасності у вирішенні глобальних проблем людства: підходи, методи, результат.
75. Міжнародний тероризм, як глобальна проблема сучасності.
76. Дефіцит ресурсів, як глобальна проблема сучасності.
77. Перехід «постіндустріального суспільства» у еру «інформаційного суспільства», як феномен сучасної світової політики.
Питання до колоквіуму
15 триместр
1. Поняття світового політичного процесу.
2. Становлення світової політики як науки.
3. Розвиток наукових досліджень в галузі світової політики у ХХ ст.
4. Основні наукові центри та школи досліджень світової політики
5. Коло наукових пошуків та проблематика досліджень в галузі сучасної світової політики.
6. Сучасне розуміння акторів світової політики.
7. Держави, наддержавні утворення, міжнародні організації як провідні актори сучасної світової політики.
8. Регіоналізм у системі сучасної світової політики.
9. Сучасні тенденції у розвитку Європейського союзу.
10. Східна Азія у сучасній світовій політиці.
11. Міжнародні відносини та особливості сучасної світової політики на Африканському континенті.
12. Латинська Америка в системі сучасних світових відносин.
13. Еволюція системи сучасної світової політики у бік «однополятності».
14. Релігійний фактор, як один із провідних чинників світової політики сучасності.
15. Військові конфлікти в світі як часина геополітики провідних міжнародних акторів.
16. Проблема боротьби за ресурси («поновлення» присутності Росії в Арктиці, політична та збройна боротьба за вуглеводні).
17. Проблема спірних територій та невизнаних державних утворень на початку ХХ ст.
18. Стан світових енергоресурсів та його вплив на формування світової політики сучасності.
19. Кольорові «революції» в регіонах світу як один із чинників впливу на світову політику сучасності.
20. Ядерна безпека та проблема нерозповсюдження ядерної зброї. Іранська ядерна програма.
21. «Інвазія» американської демократії на початку ХХІ ст. в світі та вплив цього явища на світову геополітику.
22. Економічна експансія Китаю, стратегія та доктрина китайського експансіонізму.
23. Російський чинник у світовій політиці сучасності.
24. Основні політичні та дипломатичні перемоги Російської Федерації у 2012-2014рр.
25. Проблема розширення ЄС на Схід у 2013р.
26. Проблема врегулювання арабо-ізраїльського конфлікту на початку ХХІ ст.
27. Азійсько-тихоокеанський регіон та розв’язання конфліктів.
28. Етно-релігійні протистояння сучасного світу.
29. Ісламізація Європи на початку ХХІ ст.
30. Поняття глобальних проблем сучасної світової політики.
31. Підходи до аналізу глобальних проблем сучасності у світовій політиці.
32. Екологічна проблема на сучасному етапі розвитку людської цивілізації.
33. Вплив демографічної проблеми на формування світової політики сучасності.
34. Стан світової продовольчої безпеки та його значення у світовій політиці.
35. Боротьба із пандемічними захворюваннями та згубними звичками на прикладах країн «золотого мільярду» та країн що розвиваються.
36. Методика та методологія сучасних досліджень світової політики.
37. Теоретико-методологічні засади політичних досліджень світової політики.
38. Світова політика сучасності та наукова спільнота, географія розташування наукових шкіл у світі.
39. Світова політика та визначення глобальних проблем.
40. Загальна концепція світової політики сучасності як галузі знань.
41. Сучасні погляди на розбіжності в поглядах щодо існування єдиної світової цивілізації.
42. Характеристика бачення вченими проблеми існування єдиної світової цивілізації, їх зміст і сутність.
43. Схеми стадій історичного процесу згідно з концепцією Ю. Павленка, К. Ясперса, Ю. Яковця.
44. Сім світових циклів – цивілізацій, об’єднаних у три суперцикла та їх вплив на світову політику сучасності.
45. Взаємодія цивілізацій і характер її впливу на міжнародні відносини – головна проблема світової політики.
46. Характеристика різноманітності поглядів на проблеми взаємодії цивілізацій на сучасному етапі.
47. Суть цивілізаційних розбіжностей після закінчення «холодної війни».
48. Друга половина 80-х років ХХ ст. – початок третього етапу глобалістики.
49. Домінування наукового підходу на третьому етапі: міждисциплінарний підхід, аналіз перспективного розвитку цивілізацій, вирішення глобальних проблем на локальному рівні, концепція «стійкого розвитку», концепція «інформаційного суспільства».
50. «Модель хвилеподібного розвитку цивілізації»та її значення у світовій політиці.
51. Футурологія – наука про перспективи розвитку цивілізацій та світової політики.
52. Характеристика головних факторів, що загрожують людству.
53. Книга Д. Несбіта «Мегатенденції» та десять кардинальних мегатенденцій розвитку людства, формування нових тенденцій у ХХІ ст.
54. Структурні зміни та форми просторової організації релігійного процесу.
55. Буддизм, християнство та іслам - різновидності світових релігій їх вплив на формування світової політики у ХХІ ст.
56. Християнство (католики, протестанти, православні) найбільш пріоритетна світова релігія формування концепції співіснування.
57. Територіальне охоплення християнського світу їх вплив на формування світової політики.
58. Утворення трьома світовими релігіями глобальної релігійної системи.
59. Іслам найбільш динамічна та прогресуюча релігія останньої третини ХХ ст., яка представлена на 5 континентах.
60. Прояви «ісламського фактора» в прямій і опосередкованій формах у міжнародній політиці.
61. Змістовні характеристики проявів «ісламської політики».
62. Фундаменталізм та «ісламське відродження» як загроза світового масштабу.
63. Доктрина панісламізму та її зміст, реалізація у ХХІ ст.
64. Рівні впливу «ісламського фактора» на світову політику, їх характеристика.
65. Класифікація країн – членів Організації Ісламської Конференції (ОІК) за категоріями відповідно до типу їх політичних систем.
66. Значення поняття стабільності міжнародних відносин.
67. Рівновага сил – ключове поняття дипломатії статус-кво.
68. Формування довгострокових військових союзів і зникнення статус-кво як форми організації світового порядку.
69. Злиття понять «безпека» та «стабільність» у сучасній світовій політиці.
70. Визначення стабільності західними, російськими та вітчизняними політологами.
71. Визначення поняття «глобальні проблеми людства».
72. Глобальні проблеми людства на сучасному етапі розвитку цивілізації.
73. Класифікації глобальних проблем сучасності.
74. Світова політика сучасності у вирішенні глобальних проблем людства: підходи, методи, результат.
75. Міжнародний тероризм, як глобальна проблема сучасності.
76. Дефіцит ресурсів, як глобальна проблема сучасності.
77. Перехід «постіндустріального суспільства» у еру «інформаційного суспільства», як феномен сучасної світової політики.
78. Стратегія поступу України в глобалізованому світі: виклики і перспективи.
79. Суперечності міжцивілізаційних відносин в країнах Європи: проблеми та пошуки шляхів подолання, участь України у цьому процесі.
80. Україна в глобалізованому світі: виклики і перспективи.
81. Основні напрями зовнішньої політики України на сучасному етапі.
82. Східний вектор зовнішньої політики України на сучасному етапі.
83. Західний вектор зовнішньої політики України сучасному етапі.
84. Вплив наголосів внутрішньополітичного становища України на зовнішньої пололітичний вектор.
85. Чинники що впливають на формування зовнішньополітичних пріоритетів України на сучасному етапі.
86. Магістральні вектори внутрішньої і зовнішньої політики України на сучасному етапі.
87. Процес європейської інтеграції України: хронологія, події, наслідки, результат.
88. Україна у світових економічних процесах глобалізації.
89. Участь України у глобальних світових міграційних процесах.
90. Місце і роль України в глобалізаційних процесах сучасності.
91. Участь України у процесі глобалізації економіки.
92. Місце і роль економіки України в світовому господарстві.
93. Аналіз інтеграції України в глобальні інноваційні процеси.
94. Суттєві характеристики понять «модернізація» та «підґрунтя динаміки модернізації» у сучасній світовій політиці.
95. Схема механізмів модернізації у світовій політиці.
96. Анти і контрмодернізація, їх зміст і суттєві характеристики на сучасному етапі.
97. Механізм здійснення політичної модернізації в Україні.
98. Поняття геополітичної модернізації України на сучасному етапі.
99. Росія як геополітичний гегемон пострадянського регіону.
100. Енергетичний фактор у міжнародних відносинах пострадянського регіону, Формування політики «енергетичного шантажу».
101. Порівняльний аналіз зовнішньої політики «путінської» та «до путинської» Росії, її геополітичні пріоритети у формування зовнішньої політики.
102. Україна та її зовнішньополітичний вектор наприкінці ХХ – початку ХХІ ст.
103. Провідні країни пострадянського простору – формування їх зовнішньої політики на сучасному етапі, участь у формуванні світової політики сучасності.
104. Визначення З. Бжезінського щодо здобуття Україною незалежності як третьої події серед трьох найбільших подій ХХ ст.
105. Глобальний характер змін, які безпосередньо позначались на міжнародному статусі України, характеристика основних факторів, що визначають її місце у світовому співтоваристві.
106. Місце України серед нових держав, які входять в зону сухупотної могутності. Статус України як європейської держави.
107. Чинники, що характеризують сучасне геополітичне становище України.
108. Інтеграція в європейські та євроатлантичні структури, як стратегічна мета України.
109. Статус України у субрегіональному вимірі (у просторі найближчого оточення) на сучасному етапі.
110. Основні геополітичні пріоритети України згідно з концепцією О. М. Гончаренко, їх характеристика.
111. Відхід від традиційної «багатовекторності» зовнішньої політики України.
