Загальні вимоги безпеки до виробничого (технологічного) обладнання та процесів

Основними складовими безпеки праці на виробництві є:

– безпечне виробниче обладнання;

– безпечні технологічні процеси;

– організація безпечного виконання робіт.

Вимоги безпеки до виробничого обладнання конкретних груп, видів, моделей розробляються відповідно до вимог ГОСТ 12.2.003-91 з урахуванням призначення, виконання та умов його експлуатації.

Безпека виробничого обладнання забезпечується:

– вибором принципів дії, джерел енергії, параметрів робочих про­цесів;

– мінімізацією енергії, що споживається чи накопичується;

– застосуванням вмонтованих в конструкцію засобів захисту та інформації про можливі небезпечні ситуації;

– застосуванням засобів автоматизації, дистанційного керування та контролю;

– дотриманням ергономічних вимог, обмеженням фізичних і нервово-психологічних навантажень працівників.

Виробниче обладнання при роботі як самостійно, так і в складі тех­нологічних комплексів повинно відповідати вимогам безпеки протя­гом всього періоду його експлуатації.

Матеріали конструкції виробничого обладнання не повинні бути фактором можливої небезпечної і шкідливої дії на організм працю­ючих, а виникаючі в процесі роботи обладнання навантаження в окре­мих його елементах не повинні досягати небезпечних значень. При неможливості реалізації останньої вимоги в конструкції обладнання необхідно передбачати засоби захисту, огородження і т. ін.

Небезпечні зони виробничого обладнання (рухомі вузли, елементи з високою температурою тощо) як потенційні джерела травмонебезпеки повинні бути огороджені відповідно до ГОСТ 12.2.062-81, теплоізольовані або розміщені в місцях, що виключають контакт з ними персоналу.

Виробниче обладнання повинно бути пожежовибухобезпечним в передбачених умовах його експлуатації та не накопичувати зарядів статичної електрики в небезпечній для працюючих кількості.

Виробниче обладнання, робота якого супроводжується виділен­ням шкідливих речовин чи мікроорганізмів або пожежо- та вибухоне­безпечних речовин, повинно включати вмонтовані пристрої для локалізації цих виділень.

Якщо виробниче обладнання є джерелом шуму, ультра та інфраз­вуку, вібрації, виробничих випромінювань (електромагнітних, лазер­них тощо), то воно повинно бути виконано таким чином, щоб дія на працюючих перерахованих шкідливих виробничих факторів не пере­вищувала меж, встановлених відповідними чинними нормативами.

Виробниче обладнання повинно бути забезпечене місцевим освіт­ленням, виконаним відповідно до вимог чинних нормативів з ура­хуванням конкретних виробничих умов, якщо його відсутність може спричинювати перенапруження органів зору або інші небезпеки, пов'язані з експлуатацією цього обладнання.

Однією із складових безпеки виробничого обладнання є конструк­ція робочого місця, його розміри, взаємне розміщення органів упра­вління, засобів відображення інформації, допоміжного обладнання тощо. Розробляючи конструкції робочого місця слід дотримуватися вимог ГОСТ 12.2.032-78, ГОСТ12.2.033-84, ГОСТ12.2.049-80, ГОСТ12.2.061-81 та інших чинних нормативів.

Система управління виробничим обладнанням має забезпечувати надійне і безпечне його функціонування на всіх режимах роботи і при можливих зовнішніх впливах, передбачених ТЗ. На робочих місцях повинні бути написи, схеми та інші засоби інформації щодо послідов­ності керуючих дій. Конструкція і розміщення засобів попередження про небезпечні ситуації повинні забезпечувати безпомилкове, досто­вірне і швидке сприйняття інформації.

Центральний пульт управління технологічним комплексом облад­нується сигналізацією, мнемосхемою або іншими засобами відобра­ження інформації про порушення нормального режиму функціону­вання кожної одиниці виробничого обладнання, засобами аварійної зупинки всього комплексу або окремих його одиниць.

Пуск виробничого обладнання в роботу, а також повторний пуск після його зупинки, незалежно від її причини, має бути можливим тільки шляхом маніпулювання органами управління пуском..

Повне чи часткове припинення енергопостачання з наступним його відновленням, а також пошкодження мережі управління енерго­постачанням не повинно призводити до виникнення небезпечних ситуацій.

Засоби захисту, що входять в конструкцію виробничого обладнан­ня, повинні: забезпечувати можливість контролю його функціонування; виконувати своє призначення безперервно в процесі роботи облад­нання; діяти до повної нормалізації відповідного небезпечного чи шкідливого фактора, що спричинив спрацювання захисту; зберігати функціонування при виході із ладу інших засобів захисту.

Якщо технічними умовами передбачено переміщен­ня обладнання без застосування вантажопідіймальних засобів, то таке обладнання повинно мати відповідні елементи або форму для захо­плення рукою.

ГОСТ 12.3.002-75. ССБТ. «Процессы производственные. Общие требования безопасности» – чинний нормативний документ із загаль­них вимог безпеки до виробничих процесів.

Безпека виробничих процесів визначається, у першу чергу, безпе­кою обладнання, яка забезпечується шляхом урахування вимог безпе­ки при складанні технічного завдання на його проектування, при роз­робці ескізного й робочого проекту, випуску та випробуваннях випробного зразка й передачі його у серійне виробництво згідно з ГОСТ 15.001-73 «Разработка и постановка продукции на производ­ство. Основные положения».

Основними вимогами безпеки до технологічних процесів є: усунен­ня безпосереднього контакту працюючих з вихідними матеріалами, заготовками, напівфабрикатами, готовою продукцією та відходами виробництва, що є вірогідними чинниками небезпек.; заміна технологіч­них процесів та операцій, що пов'язані з виникненням небезпечних та шкідливих виробничих факторів, процесами і операціями, за яких заз­начені фактори відсутні або характеризуються меншою інтенсивністю; комплексна механізація та автоматизація виробництва, застосування дистанційного керування технологічними процесами і операціями за наявності небезпечних та шкідливих виробничих факторів; герметиза­ція обладнання; застосування засобів колективного захисту працюю­чих; раціональна організація праці та відпочинку з метою профілакти­ки монотонності й гіподинамії, а також обмеження важкості праці; своє­часне отримання інформації про виникнення небезпечних та шкідли­вих виробничих факторів на окремих технологічних операціях (систе­ми отримання інформації про виникнення небезпечних та шкідливих виробничих факторів необхідно виконувати за принципом пристроїв автоматичної дії з виводом на системи попереджувальної сигналізації); впровадження систем контролю та керування технологічним процесом, що забезпечують захист працюючих та аварійне відключення виробни­чого обладнання; своєчасне видалення і знешкодження відходів вироб­ництва, що є джерелами небезпечних та шкідливих виробничих факто­рів, забезпечення пожежної й вибухової безпеки.

При визначенні необхідних засобів захисту потрібно керуватися вказівками відповідних розділів стандартів ССБТ за видами виробни­чих процесів та групами виробничого обладнання, що використову­ються у цих процесах. Перелік діючих стандартів стосовно процесів дається у покажчиках Держстандарту, що видаються кожен рік.

Вимоги безпеки при проведенні технологічного процесу повинні бути передбачені у технологічній документації. Контроль повноти викладення цих вимог повинен здійснюватися відповідно до Вказівок РД 50-134-78. Загальні заходи щодо забезпечення пожежної безпеки виробничих процесів визначені ГОСТ 12.1.004-91, а вибухової безпе­ки – ГОСТ 12.1.010-76.

Виробничі будівлі та споруди, залежно від вибраного архітектур­но-будівельного та об'ємно-планувального вирішення, можуть впли­вати на формування умов праці: освітлення, шуму, мікроклімату, зага­зованості та запиленості повітряного середовища, виробничих випро­мінювань. Крім того, неправильне кольорове або архітектурне вирі­шення інтер'єру призводить до несприятливого психологічного впли­ву на працюючих.

У виробничому приміщенні умови праці залежать від таких факто­рів, як розташування технологічного обладнання, організація робочого місця, сировина та заготовки, готова продукція. У кожному конкретно­му випадку вимоги безпеки до виробничих приміщень та площадок формуються, виходячи з вимог діючих будівельних норм та правил.

Рівні небезпечних та шкідливих виробничих факторів на робочих місцях повинні відповідати вимогам стандартів безпеки за видами небезпечних та шкідливих факторів. Робочі місця повинні мати рівні та показники освітленості, встановлені діючими будівельними норма­ми та правилами СНиП–II–4–79/85.

Розташування виробничого обладнання, вихідних матеріалів, заго­товок, напівфабрикатів, готової продукції та відходів виробництва у виробничих приміщеннях і на робочих місцях не повинно являти собою небезпеку для персоналу. Відстані між одиницями обладнання, а також між обладнанням та стінами виробничих приміщень, будівель і споруд повинна відповідати вимогам діючих норм технологічного проектування, будівельним нормам та правилам.

До факторів, що визначають умови праці, відносяться також раціо­нальні методи технології і організації виробництва. Зокрема, велику роль відіграє зміст праці, форми побудови трудових процесів, ступінь спеціалізації працюючих, вибір режимів праці та відпочинку, дисципліна праці, психологічний клімат у колективі, організація санітарного й побутового забезпечення прац­юючих відповідно до СНиП–ІІ–92–76.

У формуванні безпечних умов праці велике значення має врах­ування медичних протипоказань до використання персоналу у окре­мих технологічних процесах, а також навчання й інструктаж з безпеч­них методів проведення робіт.

До осіб, які допущені до участі у виробничому процесі, ставляться вимоги щодо відповідності їх фізичних, психофізичних і, в окремих випадках, антропометричних даних характеру роботи. Перевірка стану здоров'я працюючих має проводитися як при допуску їх до роботи, так і періодично згідно з чинними нормативами. Особи, які допускаються до участі у виробничому процесі, повинні мати професійну підготовку (у тому числі з безпеки праці), що відпо­відає характеру робіт. Навчання працюючих із безпеки праці прово­дять на всіх підприємствах і в організаціях незалежно від характеру та ступеня небезпеки виробництва згідно з ДНАОП 0.00-4.12-99.

Основними напрямами забезпечення безпеки праці має бути ком­плексна механізація й автоматизація виробництва, це є передумовою корінного покращання умов праці, зростання продуктивності праці та якості продукції, сприяє ліквідації відмінності між розумо­вою й фізичною працею. При автоматизації необхідно враховува­ти психічні та фізіологічні фактори, тобто узгоджувати функції авто­матичних пристроїв з діяльністю людини-оператора. Зокрема, необхідно враховувати антропометричні дані останнього та його можливості до сприйняття інформації.