Історія кафедри «Кафедра Терапевтичної стоматології та стоматології інтернів»

Кафедра терапевтичної стоматології заснована в 1965 році. Її засновником і першим завідувачем був професор Григорій Іларіонович Сирота.

У 1981 році кафедра була розділена на кафедри терапевтичної стоматології № 1 (зав. кафедрою - професор Г.І. Сірота) і терапевтичної стоматології № 2 (зав. кафедрою - професор І.С. Мащенко).

Пізніше кафедрою терапевтичної стоматології № 1 завідували: професор В.В. Міронова, професор В.Г. Помойніцкій.

У 1996 році кафедри об'єднались в одну - кафедру терапевтичної стоматології, яку очолив Заслужений діяч науки і техніки України, доктор медичних наук, професор Ігор Сергійович Мащенко.

З 1 вересня 2007 року кафедра терапевтичної стоматології набула статус кафедри терапевтичної стоматології і стоматології інтернів. Її очолив доктор медичних наук, професор Андрій Валерійович Самойленко.

У науковій діяльності кафедри чільне місце посідають проблеми хвороб пародонту, карієсу зубів і його ускладнень. Творчий підхід до вирішення завдань, вміння співробітників кафедри мислити масштабно, дозволили їм глибоко розробляти теоретичні та практичні питання цієї галузі медицини

Історія кафедри «Кафедра хірургічної стоматології, імплантології та пародонтології»

У 1963 р. з відкриттям у Дніпропетровському медичному інституті стоматологічного факультету, була організована перша спеціалізована кафедра – кафедра хірургічної стоматології. Очолив її доктор медичних наук, професор Малевич Євген Степанович, організатор факультету та перший його декан.

Євген Степанович Малевич народився 1 жовтня 1910 р. у Білорусі, м. Черікові Могилівської області, де закінчив середню школу. У 1932р. він вступив до Київськогоо медичного стоматологічного інституту. Після його закінчення у 1936 р. був прийнятий до аспірантури Київського інституту удосконалення лікарів, де у 1940 р. з успіхом захистив кандидатську дисертацію за темою: "Актиномикоз челюстно-лицевой области.". З цього періоду вся його творча та наукова діяльність тісно пов’язувалась з роботою в клініці хірургічної стоматології, яка на той час відокремилась від загальної хірургії і стала самостійною дисципліною.

Під час Великої Вітчизняної війни Євген Степанович працював у щелепно-лицевих військових шпиталях Червоної Армії, де проводив велику хірургічну діяльність з лікування поранених з вогнепальними пошкодженнями обличчя, шиї та органів порожнини рота. Неймовірно напружена хірургічна діяльність протягом війни та після демобілізації з армії надали йому наснаги до вдосконалення нових методів хірургічних втручань, які можливо застосувати на практиці та висвітлити в наукових дослідженнях. У 1951 р. за конкурсом обирається на посаду доцента кафедри госпітальної хірургії Дніпропетровського медичного інституту з курсу щелепно-лицевої хірургії і стоматології на лікувальному факультеті.

Після захисту докторської дисертації на тему “Применение костных аутотрансплантатов из трупной нижней челюсти для замещения ее у человека” він затверджується на посаді професора. Багато сил та енергії він віддав організації стоматологічного факультету у ДМІ, де у 1963 році вперше обирається деканом створеного стоматологічного факультету та завідуючим кафедрою хірургічної стоматології.

Вже з перших післявоєнних років Євген Степанович очолив Дніпропетровське науково-практичне товариство стоматологів та зубних лікарів, що надало можливість проводити більш активну роботу з організації стоматологічної допомоги населенню в області, а також впроваджувати наукові дослідження в практику охорони здоров’я. У 1973 р. за ініціативою Є.С.Малевича, при активній участі членів обласного товариства стоматологів та ректорату медичного інституту у Дніпропетровську був проведений Четвертий український з'їзд стоматологів, в роботі якого взяли участь всі видатні стоматологи Радянського Союзу.

Наукова та практична робота талановитого вченого була різнобічною. Видатний клініцист і хірург постійно находився у пошуках і розробках нових методів пластичного заміщення дефектів м’яких тканин обличчя, шиї та органів порожнини рота. Значні досягнення були одержані щодо хірургічного лікування хворих з вогнепальними та невогнепальними пошкодженнями, злоякісними та доброякісними пухлинами, уродженими дефектами верхньої губи і піднебіння у дітей. Вперше на Україні операції проводилися за розробленою і впровадженою методикою наркозу у дітей. А це, в свою чергу, пожвавило розвиток щелепно-лицевої хірургії і стоматології у багатьох клініках країни. Постійно передавав свої знання фахівцям, які узагальнювали їх у наукових працях та дисертаціях.

Євген Степанович – автор понад 80-ти наукових робіт з різних розділів хірургічної стоматології. Під його керівництвом були виконані і захищені 3 докторські і 11 кандидатських дисертацій. Професор Є.С.Малевич був людиною високої культури і заслуженого авторитету серед хворих, наукових працівників, студентів, гармонічно поєднував у своїй особі кращі якості вихователя, хірурга-віртуоза, громадянина. Займав такі посади: члена редакційної колегії журналу “Стоматология”, члена правління Українського і Всесоюзного наукового товариства стоматологів, мав видатні заслуги перед країною і був нагороджений орденом Трудового Червоного Прапора та медалями.

Євген Степанович Малевич за роки своєї праці створив школу щелепно-лицевих хірургів, науковців та викладачів, яку після його передчасної смерті у 1974 р. очолив син та учень, доктор медичних наук, професор Олег Євгенович Малевич.

О.Є.Малевич народився у 1937 р. у Києві. У 1960 р. він закінчив лікувальний факультет Дніпропетровського медичного інституту і працював до 1966 року ординатором щелепно-лицевого стаціонару Дніпропетровської обласної лікарні ім. І.І.Мечникова. У 1966р. його обирають асистентом кафедри госпітальної хірургії, де він очолював курс стоматології.

У 1964 р. Олег Євгенович захистив кандидатську дисертацію за темою "Применение костного шва пластмассовой нитью при переломах нижней челюсти", а у 1970 р. – докторську дисертацію "Функциональные сдвиги в организме больных при врожденных расщелинах лица и их роль в процессе хирургического лечения".

Під керівництвом О.Є.Малевича були виконані та захищені 3 докторських та 22 кандидатська дисертація, опубліковані 467 наукових робіт, отримано 28 авторських свідоцтв на виноходи, 7 патентів України та Росії.

З 1972 р. О.Є.Малевич член Президії Республіканської наукової спілки стоматологів, а з 1974 - член Правління Всесоюзної наукової спілки стоматологів, неодноразово брав участь у зарубіжних конгресах - у Польщі, Німеччині, Франції, Кубі, Швейцарії, у 1996 р. його обрано членом Європейської Асоціації черепно-щелепно-лицевих хірургів, з 1985р. - Почесний член Кубинської спілки щелепно-лицевих хірургів, з 1997р. – почесний член Вірменської Асоціації щелепно-лицевих хірургів. У 1997 р. ім'я О.Є.Малевича внесено до Всесвітнього директорія пластичних хірургів. У 1998 році О.Є.Малевича обрано академіком Академії наук національного прогресу України Олег Євгенович був членом редколегій 5 журналів та президії Асоціації Стоматологів України. На жаль у 2010 році після тяжкої хвороби він пішов з життя.

З 2007 р. кафедру очолює учень Олега Євгеновича Малевича кандидат медичних наук, доцент Дмитро Володимирович Чернов. Чернов Д.В. народився у 1965 році в місті Дніпропетровськ. Після закінчення у 1987 р. стоматологічного факультету Дніпропетровського медичного інституту вступив до клінічної ординатури, а в 1989 р., після її закінчення, до аспірантури на кафедру хірургічної стоматології ДМІ. У 1992 р. захистив кандидатську дисертацію на тему: «Відновлення функції жування після хірургічного лікування захворювань, які супроводжуються запальною контрактурою жувальних м’язів». З 1992 р. працював асистентом, а в 1999 р. його обрано доцентом цієї ж кафедри.

Чернов Д.В. є автором 57 наукових праць та винаходів.

У 2011 році враховуючі значні наукові досягнення кафедри та з метою поширення наукової та лікувальної діяльності згідно наказу МОЗ України кафедру було реорганізовано та вона отримала назву «Кафедра хірургічної стоматології імплантології та пародонтології» очолив кафедру Гудар’ян Олександр Олександрович.

Гудар’ян О.О. народився у 1976 році в місті Кривий Ріг. Після закінчення у 1998 р. стоматологічного факультету Дніпропетровського державної медичної академії вступив до магістратури на кафедру дитячої стоматології ДМА, а у 1999 до аспірантури на кафедру терапевтичної стоматології ДМА. Після її закінчення у 2002 році працював асистентом, а з 2008 року доцентом цієї ж кафедри. У 2002 р. захистив кандидатську дисертацію на тему: «Удосконалення методів діагностики та лікування генералізованого катарального гінгівіту, ускладненого тонзілярною інфекцією», а у 2008 р. докторську дисертацію на тему: «Обгрунтування диференційованих методів лікування генерализованого пародонти ту при цукровому діабеті 2 типу».

Гудар’ян О.О. є автором 67 наукових праць та винаходів.