Післядипломна педагогічна освіта як пріоритетна мета формування інноваційної освітньої діяльності

Лекція № 8-9

Тема: Формування готовності вчителів до інноваційної діяльності в системі післядипломної педагогічної освіти

Мета: засвоїти особливості післядипломної педагогічної освіти, принципи інноваційних процесів в системі освіти, завдання підготовки вчителів до інноваційної діяльності в системі післядипломної педагогічної освіти, сформулювати поняття про структуру інноваційного процесу, готовність вчителя до інноваційної діяльності, моделювання процесу формування готовності педагогів до інноваційної діяльності, ознайомитись з структурою, рівнями та умовами формування готовності педагогічних працівників до інноваційної діяльності.

План

Післядипломна педагогічна освіта як пріоритетна мета формування інноваційної освітньої діяльності

Принципи інноваційних процесів в системі освіти

Завдання підготовки вчителів до інноваційної діяльності в системі післядипломної педагогічної освіти

Структура інноваційного процесу

Готовність вчителя до інноваційної діяльності як педагогічна проблема

Структура готовності до інноваційної діяльності

Рівні готовності вчителя до інноваційної діяльності

Моделювання процесу формування готовності педагогів до інноваційної діяльності

Внутрішньошкільна модель підготовки вчителя до інноваційної діяльності

Умови формування готовності педагогічних працівників до інноваційної діяльності

Рекомендована література

1. Дичківська І. М. Інноваційні педагогічні технології: Навч. посіб. / І.М.Дичківська. – К.: Академвидав, 2004. – 352 с.

2. Докучаєва В. В. Теоретико-методологічні основи проектування інноваційних педагогічних систем // Автореф. дис. … д-ра. пед. наук. 13.00.01 / В.В.Докучаєва. – Луганськ, 2007. – 46 с.

3. Карпова Ю. А. Введение в социологию инноватики: Учебное пособие / Ю.А.Карпова. – СПб.: Питер, 2004. – 192 с.

4. Марущенко О. А. Становлення інноваційної освіти в Україні // Автореф. дис. … канд. соціолог. наук. 22.00.04. –- Харків, 2004. – 18 с.

5. Попова О. В. Розвиток інноваційних процесів у середніх загальноосвітніх навчально-виховних закладах України в ХХ столітті: дис. … д-ра пед. наук: 13.00.01 / Попова О. В. – Харків, 2001. – 468 с.

6. Хуторской А. В. Теоретико-методологические основания инновационных процессов в образовании / А. В. Хуторской // Интернет-журнал „Эйдос”. – 2005. – 26 марта. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.eidos.ru/journal/2005/0326.htm.

Післядипломна педагогічна освіта як пріоритетна мета формування інноваційної освітньої діяльності

Інноваційна діяльність педагогів стає на сьогоднішній день основним напрямом реалізації модернізацій них реформ в освіті і одним із суттєвих напрямів переходу до моделі інноваційного розвитку України в цілому.

Це визначає ключові пріоритети роботи системи післядипломної педагогічної освіти. Вищі педагогічні навчальні заклади ще не скоро зможуть підготувати нове покоління педагогів, зорієнтованих на цінності сучасного інформаційного суспільства. Успіх реформ вирішальною мірою залежить від того, наскільки вдасться збудити творчий потенціал педагогів, які зараз працюють в системі освіти. Відтак післядипломна педагогічна освіта має свідомо визначити для себе як пріоритетну мету формування ефективної системи ініціювання, організації та координування інноваційної освітньої діяльності в масштабах всієї країни і кожного регіону, зокрема, розробити та реалізувати програму дій для досягнення цієї мети.

До основних напрямків інноваційних процесів в системі освіти на сучасному етапі її розвитку слід віднести:

1. Модернізацію типів та структури освітніх навчальних закладів (приватні, державні, комунальні; ліцеї, гімназії, коледжі, колегіуми; авторські школи тощо).

2. Оновлення змісту навчання і виховання:

- розробка державних стандартів освіти;

- впровадження концепції виховання дітей та молоді на підставі національної системи освіти;

- здійснення профілізації та індивідуалізація освітнього процесу;

- створення авторських навчальних програм, підручників, посібників тощо.

3. Розробку та апробування нових педагогічних технологій: розвивального, модульно-розвивального, диференційованого навчання; алгоритмізація навчально-виховного процесу; використання методів проектування і моделювання; комп’ютерні технології навчання і управління.

4. Зміна форм і методів навчання та виховання:

- впровадження діалогових форм спілкування суб’єктів навчально-виховної діяльності;

- проведення лекційних, семінарських занять;

- трансформування методів контролю знань та вмінь учнів;

- запровадження індикаторів, рейтингових систем оцінювання знань.

5. Виділення оновлених технології моделювання та проектування, які реалізуються через навчальні модулі.

6. Модернізація форм і методів управління сучасною школою:

- підвищення значимості менеджерської функції управління;

- утворення багатоваріативності моделей управління;

- оновлення форм управління.