2015-06-05
7665Лекція № 5.
Тема: Соціологія сім’ї (2 год.)
Мета вивчення: Розкрити сутність соціології сім’ї, її завдання. Показати особливості соціологічного визначення поняття «сім’я». Розкрити структуру та функції сім’ї як соціального інституту. Показати тенденції розвитку сучасної сім’ї в Україні та закордоном.
Література:
1. Актуальные проблемы социологии молодежи / Под общей ред. Ю.Р. Вишневского. – Екатеринбург: УрФУ, 2010. – 679 с.
2. Барвінський А.О. Соціологія / А.О. Барвінський. – К.: ЦНЛ, 2005. – 328 с.
3. Болотіна Є.В. Соціологія: навчальний посібник / Є.В. Болотіна, В.Б. Мішура. – К.: Центр навчальної літератури, 2007. – 128 с.
4. Вдовина М. В. Семейная конфликтология: Учебное пособие / М. В. Вдовина. – М.: Институт переподготовки и повышения квалификации руководящих кадров и специалистов системы социальной защиты населения города Москвы, 2011. – 263 с.
5. Волков Ю.Г. Социология / Ю.Г. Волков, И.В. Мостовая. – М.: Гардарика, 1998. – 354 с.
План
1. Сім’я як соціальний інститут і мала соціальна група.
2. Основні концептуальні підходи до вивчення сім’ї.
3. Тенденції розвитку сучасної сім’ї.
Основний зміст
Сім’я як соціальний інститут і мала соціальна група.
Соціологія сім’ї – це спеціальна соціологічна теорія, галузь соціології, яка вивчає формування, розвиток і функціонування сім’ї, шлюбно-сімейних відносин у конкретних культурних та соціально-економічних умовах.
На відміну від інших галузей соціології, соціологія, сім’ї розвивалась в останні роки досить успішно. Найбільш відомими спеціалістами в галузі соціології сім’ї на Заході є І. Най, Дж. Хілл (США), Ф. Мішель (Франція), З. Тишка (Польща), Л. Чех-Сомбаті (Угорщина), А. Г. Харчев, М.С. Мацковський, І.В. Бестужев-Лада (Росія) та ін.
Українськими соціологами (Л.Р. Аза, П.В. Лавриненко, М.Й. Боришевський, С.О. Войтович, І.С. Дьоміна, В.М. Піча, Г.О. Ковтун, В.Ф. Рибаченко, Б.О. Татенко, В.І. Зацепін, Л.М. Бучинська, О.Д. Цимбалюк, Ю.М. Якубова та ін.), вивчається ряд важливих проблем, пов’язаних із репродуктивною поведінкою сім’ї, поєднанням професійних і сімейних ролей працюючих жінок, розподілом влади та обов’язків у сім’ї тощо.
Найважливішими об’єктами вивчення соціології сім’ї є шлюб і сім’я.
Шлюб – це соціальна форма відносин між чоловіком і жінкою, яка історично змінюється і через яку суспільство регулює сексуальні відносини та впорядковує подружні і батьківські права і обов’язки.
Через шлюб суспільство впорядковує і санкціонує їх статеве життя, встановлює подружні і батьківські права й обов’язки.
При оформленні шлюбу практикується укладання шлюбного контракту.
За процедурою шлюбної церемонії шлюби поділяються на громадський і церковний. На фоні загального зростання соціальної напруги у нас поширюються такі феномени шлюбно-сімейних відносин, як фіктивний шлюб, фіктивне розлучення, конкубінат та ін.
Види шлюбу:
1) В залежності від вибору партнера:
- Екзогамні (в силу необхідності вимушені укладати шлюб з партнером, який належить до інших груп), (укр. + амер.);
- Ендогамні (укладаються в межах власної, але більш широкої спільності), (укр. + укр.).
2) Залежно від чисельності шлюбної пари:
- Моногамні (1 чол. + 1 жін.);
- Бігамні (2 чол. + 2 жін.);
- Полігамні: поліандрія (шлюб однієї жінки з кількома чоловіками), полігінія (шлюб між одним чоловіком і кількома жінками);
- Групові.
3) В залежності від юридичного оформлення:
- Громадянські (без офіційної реєстрації);
- Офіційні;
- Фіктивні.
4) В залежності від місця проживання:
- Патрілокальні (у батьків чоловіка);
- Матрілокальні (у батьків жінки);
- Неолокальні (подружжя окремо один від одного) = шлюб вихідного дня;
- Унілокальні (окремо від батьків).
Сім’я є більш складною системою відносин, ніж шлюб, оскільки вона, як правило, об’єднує не тільки подружжя, але й їх дітей, а також інших родичів та близьких. Крім того, сім’я виступає як соціальна клітина суспільства, є дуже близькою до «оригіналу» моделі всього суспільства, в якому вона функціонує.
У зв’язку з тим, що сім’я є об’єктом вивчення різноманітних наук, у літературі існують різні її визначення.
Не претендуючи на абсолютну точність і вичерпну достатність, за основу можна прийняти визначення, за яким сім я – це суспільний інститут (з точки зору суспільного санкціонування шлюбно-сімейних відносин) і водночас мала соціальна група, що має історично означену організацію, члени якої пов’язані шлюбними або родинними відносинами, спільністю побуту та взаємною моральною відповідальністю, соціальна необхідність якої зумовлена потребою суспільства у фізичному та духовному відтворенні населення.
Сім’я – це соціальний інститут та мала соціальна група, члени якої пов’язані шлюбними або родинними відносинами + усиновлення, спільністю побуту та взаємною моральною відповідальністю, яка зумовлена необхідністю виховувати дітей.
Види сім’ї:
- за кількістю поколінь:
1) однопоколінні (ч + ж);
2) нуклеарні/ядерні (від лат. nucleus – ядро). Є найбільш поширеною. Вперше така назва вжита в 1949 р. американським соціологом Ж. П. Мурдоком. Така сім’я складається з подружжя та дітей, які не перебувають у шлюбі.
3) розширені (3 і більше поколінь або дві і більше нуклеарних сімей, які проживають разом і ведуть спільне господарство);
- за наявністю батьків, або за станом родинних зв’язків:
1) повні (коли є обидва члени подружжя);
2) неповні (один із батьків відсутній);
- за розподілом ролей:
1) партнерські (ролі на добровільній основі);
2) матріцентричні (голова сім’ї – мати);
3) патерпальні (голова сім’ї – батько);
- за характером відносин:
1) демократичні;
2) авторитарні.
Хоча створення сім’ї, вступ у шлюб регулюється правом, провідне місце належить моралі. У сімейних відносинах у силу складності, інтимності та індивідуальності виникає багато протиріч, які можуть регулюватися тільки за допомогою моралі.
Існує багато моральних норм, які регулюють сімейні протиріччя. Наведемо деякі з них:
- взаємна любов між подружжям;
- визнання рівності між подружжям, недопустимість підкорення одного з них іншому чи намагань командування іншим;
- піклування й чуйність у відносинах між подружжям і усіма членами сім’ї;
- любов до дітей, виховання і підготовка їх до трудового соціально-корисного життя, тактовності та вирішування протиріч, які бувають у сім’ї;
- взаємодопомога у всіх видах діяльності, у тому числі у побутовій праці.
Основою, від якої залежить розв’язання багатьох питань, є вимоги взаємної любові, рівності та взаємодопомоги. Рівність між подружжям як основа їхньої взаємної поваги та дружби залежить не тільки від переконання у її справедливості: ця вимога часто наражається на випробування, особливо у випадках великого розриву в рівні духовного, політичного та морального розвитку подружжя й відмінності їхнього суспільного стану.
Досліджуючи шлюбно-сімейні відносини, соціологія сім’ї використовує такі категорії: умови та спосіб життя, структура сім’ї її функції, спосіб мислення (сімейна ідеологія), етапи життєвого циклу сім’і.
Умови життя сім’ї – це сукупність факторів макросередовища (загальні соціальні умови) і мікросередовища (найближче соціальне оточення).
Фактори мікросередовища впливають на умови життєдіяльності сім’ї у межах її домогосподарства. Тип останнього визначається через такі характеристики:
• склад і родинна (кревна) структура сім’ї;
• характеристика помешкання (розмір площі, кількість кімнат, наявність побутових зручностей тощо);
• предмети побутового та культурного призначення, присадибної ділянки.
Під структурою сім’ї розуміється сукупність відносин між її членами, включаючи, крім родинних, систему духовних, моральних відносин, у тому числі відносин влади, авторитету та ін.
Виділяють так звану авторитарну структуру і у зв’язку з цим авторитарні сім’ї, які характеризуються жорстким підкоренням дружини - чоловікові, а дітей - батькам. Демократичні сім’ї засновані на розподілі ролей згідно не з традиціями, а з особистісними якостями і здібностями подружжя, на рівній участі кожного з них у прийнятті рішень, добровільному розподілі обов’язків у вихованні дітей тощо.
Важливу роль у сучасних сімейно-шлюбних відносинах відіграють правові відносини, які регламентують закріплені в юридичних нормах взаємні права й обов’язки подружжя, батьків і дітей один до одного.
Важливим зрізом структури сім’ї є структура комунікації, при вивченні якої найбільш вагомим вважається встановлення міжособистісних каналів комунікації і характеру їх функціонування.
Структура комунікації суттєво впливає на всі сторони функціонування сім’ї, оскільки характер питань, що обговорюються, культура та інтенсивність духовного спілкування між подружжям як на стадії формування сім’ї, так і на більш пізніх етапах сімейно-шлюбних відносин багато в чому впливають на згуртованість сімейної групи і задоволеність шлюбом, а адекватна структура комунікацій між батьками і дітьми є важливою передумовою успішного виконання сім’єю її виховних функцій.
Існує також рольова структура сім’ї. Вона пов’язана з виконанням кожним членом сім’ї певних ролей, а також із системою їх рольових сподівань. Така структура характеризує систему взаємодій і відносин членів сім’ї відповідно до традицій та звичаїв, що існують у суспільстві в цілому, найближчому соціальному оточенні і закріплених в особистісному досвіді членів сім’ї.
Можна виділити чотири основні ролі індивіда – члена сім’ї: щодо суспільства в цілому (роль члена суспільства), виробничої діяльності індивіда (роль виробника), за його неформальними контактами з друзями, знайомими, сусідами (роль товариша) і з родичами (сімейна роль). У вивченні сімейно-шлюбних відносин доцільно конкретизувати роль членів сім’ї і розглядати їх зв’язок з іншими, позасімейними ролями.
Соціологія сім’ї та шлюбу вивчає досить широке і різноманітне коло питань:
• типи соціальних, відносин, характерні для сім’ї;
• фактори, що визначають чисельність і структуру сімейної спільності;
• зв’язок сім’ї з іншими соціальними спільностями та сферами соціального життя;
• суспільні функції сім’ї, її структуру та особливості як соціального інституту, психологічної групи;
• мотивацію шлюбів і розлучень, а також соціальні та психологічні фактори, які сприяють плануванню сімейного життя, виникненню та подоланню внутрішньо-сімейних конфліктів;
• інтеграцію та дезінтеграцію сім’ї;
• історичні типи та форми шлюбно-сімейних відносин, тенденції та перспективи їх розвитку;
• умови життя сім’ї та ін.
Як основні соціологічні підходи до дослідження сім’ї виступають соціальний інститут і мала соціальна група. Ці підходи з’являються у специфічному баченні предмета дослідження і виборі понять.
Сім’ю як соціальний інститут ми аналізуємо тоді, коли особливо важливо з’ясувати, наскільки спосіб життя сім’ї, її функціонування в певних межах відповідають чи не відповідають тим чи іншим сучасним потребам суспільства. Модель соціального інституту дуже важлива для прогнозування майбутніх змін сім’ї.
При розгляді сім’ї як соціального інституту вивчаються:
• суспільна свідомість у сфері шлюбно-сімейних відносин, узагальненні характеристики сімейної поведінки груп населення в різних економічних і культурних умовах, вплив суспільних потреб та характер відносин та спосіб життя сім’ї;
• причини та наслідки недостатньо високої ефективності функціонування інституту сім’ї в тих чи інших умовах;
• соціальний механізм зміцнення сімейних норм і цінностей;
• ефективність реалізації інститутом сім’ї своїх основних функцій в різних ідеологічних, політичних, соціально-економічних і культурних умовах;
• співвідношення зразкових сімейних норм і цінностей, а також реальної поведінки членів сім’ї тощо.
При аналізі сім’ї як малої соціальної групи доцільно виділяти три основних типи характеристик:
• Характеристики групи в цілому: цілі та завдання сімейної групи, склад і структура сім’ї, соціально-демографічний склад сім’ї, групова згуртованість, групова діяльність і характер групової взаємодії сімейної групи, структура влади, комунікації в сім’ї тощо.
• Характеристики зв’язків і відносин сімейної групи з більш широкими суспільними системами в межах соціальної структури суспільства. Тут насамперед слід виділити функції сім’ї щодо суспільства.
• Цілі, завдання і функції стосовно до індивіда, групова регуляція поведінки та взаємодії індивідів у сім’ї, груповий контроль, групові санкції тощо, сімейні цінності, норми та зразки поведінки, включення індивіда в сім’ю, його задоволеність перебуванням у сім’ї, її функціональними вимогами та ін.
| Сім’я як соціальний інститут | Сім’я як мала соціальна група |
| Досліджується місце і роль сім’ї у суспільстві. Основні теми дослідження: - усталені сімейні ролі; - особливості формальних і неформальних санкцій у сфері сім’ї; - взірці сімейної поведінки. | Дослідженню підлягають стосунки між членами сім’ї. Основні теми дослідження: - характер стосунків батьків і дітей; - динаміка родинних відносин; - розлучення. |
Сім’я проходить ряд етапів, послідовність яких складається у сімейний, або життєвий цикл сім’ї. Виділяється різна кількість фаз цього циклу:
• утворення сім’ї – вступ у перший шлюб;
• початок дітонародження – народження першої дитини;
• завершення дітонародження – народження останньої дитини;
• «порожне гніздо» – вступ у шлюб і виділення із сім’ї останньої дитини;
• припинення існування сім’ї – смерть одного із подружжя.
Як у вітчизняній, так і в зарубіжній соціологічній літературі відсутня єдина типологія функцій сім’ї. Залежно від сфер життєдіяльності можна виділити основні суспільні та індивідуальні функції сучасної сім’ї.
