КИЇВ 201__

ПВНЗ «КИЇВСЬКИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

УКРАЇНСЬКОЇ АСОЦІАЦІЇ НАРОДНОЇ МЕДИЦИНИ»

КАФЕДРА ХІРУРГІЧНИХ ХВОРОБ

“ЗАТВЕРДЖУЮ”

Перший проректор

проф.С.М.Куріло

________________

РОБОЧА ПРОГРАМА

З МЕДИЦИНИ КАТАСТРОФ

Для студентів ІІ курсу медичного факультету

КИЇВ 201__

Програму розробив колектив авторів Київського медичного університету УАНМ: зав. кафедрою хірургічних хвороб професор Бабенков Г.Д., асистент Туманов К.В.

Обговорена та затверджена на засіданні кафедри хірургічних хвороб «__»_________ ____року (протокол №1)

Затверджені на засіданні циклової методичної комісії «__»_________ ___ року (протокол №1)

Обговорена та затверджена на засіданні Центральної методичної комісії ________________________________________________________

_____________________________ «____» _______ _______ (протокол №__)

Рецензенти:

О.І. Пойда Професор кафедри хірургічних хвороб національного медичного університету ім. Богомольця О.О.

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

Програма з медицини катастроф складена для студентів ІІ курсу медичного факультету, відповідно до освітньо-кваліфікаційних характеристик (ОКХ) і освітньо-професійних програм (ОПП) підготовки фахівців, затвердженими наказом МОН України від 16.04.03 № 239, експериментальним навчальним планом, розробленим на принципах Європейської кредитно-трансферної системи (ЕСТ5) і затвердженим наказом МОЗ України №52 від 31.01.2005 року.

Вивчення медицини катастроф здійснюється впродовж IV-V семестрів 2-го та 3-го року навчання.

Програма структурована одним модулем, змістовими модулями та темами у відповідності до вимог "Рекомендацій щодо розроблення навчальних програм навчальних дисциплін" (наказ МОЗ України від 12.10.2004 р. № 492).

Медицина катастроф як навчальна дисципліна:

а) базується на вивченні студентами організації і управління охороною
здоров'я, анатомії і фізіології людини і інтегрується з цими дисциплінами;

б) закладає основи вивчення студентами таких дисциплін, як військова
токсикологія і радіологія, військова хірургія, терапія, епідеміологія і гігієна, що передбачає інтеграцію викладання з цими дисциплінами та формування умінь застосовувати знання медицини катастроф в процесі подальшого навчання і професійної діяльності;

в) закладає основи теоретичних знань та практичних навичок з організації і проведення лікувально-евакуаційних, санітарно-гігієнічних і протиепідемічних заходів при надзвичайних ситуаціях, з надання першої медичної допомоги.

Організація навчального процесу здійснюється за кредитно-модульною системою відповідно до вимог Болонського процесу.

Програма дисципліни "Медицина катастроф" структурована одним модулем, до складу якого входять блоки змістових модулів. Обсяг навчального навантаження студентів описаний у кредитах ЕСТБ - залікових кредитах, які зараховуються студентам при успішному засвоєнні ними відповідного модулю (залікового кредиту).

Дисципліна структурована в одному модулі ''Медицина катастроф", який складається з двох змістових модулів:

1. Цивільний захист як система запобігання і ліквідації наслідків

надзвичайних ситуацій.

2. Організація медичного забезпечення населення за умов надзвичайних ситуацій

Основними видами навчальних занять із медицини катастроф, згідно навчального плану, є: а) лекції; б) семінарські заняття; в) практичні заняття; г)самостійна робота студентів з тематики програми навчальної дисципліни.

Лекції (Л) є одним із найважливіших видів навчальних занять і складають основу теоретичної підготовки студентів. Вони мають за мету систематизувати основи наукових знань з дисципліни, розкрити стан і перспективи розвитку медичної науки, сконцентрувати увагу на найскладніших та актуальних питаннях.

Лекції читаються керівним складом кафедри, професорами, доцентами і старшими викладачами в аудиторіях чисельністю до 100 чоловік. До читання лекцій, як виняток, можуть допускатися найдосвідченіші науково-педагогічні працівники, переважно ті, які мають науковий ступінь або вчене звання.

Семінарські заняття (СЗ) проводяться з основних і найскладніших питань (тем, розділів) програми навчальної дисципліни в складі навчальної групи чисельністю 20-25 чоловік. Основними завданнями семінарських занять є поглиблення і закріплення знань, отриманих студентами на лекціях і в процесі самостійної роботи над навчальною та науковою літературою, прищеплення навичок пошуку, узагальнення, критичного аналіз) навчального матеріалу, уміння доводити, захищати свої погляди з питань, що вивчаються. Складовою частиною семінарських занять є обговорення рефератів (реферативних повідомлень) студентів з актуальних питань за гемою заняття.

Практичні заняття (ПЗ) є видом навчальних занять, на яких викладач проводить із студентами детальний розгляд окремих теоретичних положень навчальної дисципліни та формує вміння і навички їх практичного застосування шляхом індивідуального виконання студентом відповідно сформульованих завдань.

Практичні заняття проводяться в складі навчальної групи не більше 10-12 чоловік з метою відпрацювання навичок оцінки • радіаційної і хімічної обстановки при надзвичайних ситуаціях, надання першої медичної допомоги та використання засобів індивідуального і медичного захисту.

Самостійна робота студента (СРС) є основним способом оволодіння навчальним матеріалом у час, вільний від обов'язкових навчальних занять. Самостійна робота студентів забезпечується комплексом навчально-методичних засобів, передбачених для вивчення конкретної навчальної дисципліни: підручники, навчальні посібники, матеріали кафедральних лекцій тощо. Методичні розробки для самостійної роботи студентів передбачають можливість проведення самоконтролю з боку тих, хто навчається. Для самостійної роботи, окрім того, рекомендується відповідна наукова та фахова література.

Кафедри медицини катастроф та військової медицини мають право вносити зміни до навчальної програми у межах до 15%.

Структуру навчальної дисципліни "Медицина катастроф" подано у табл. 1.1.

Таблиця 1.1

Структура навчальної дисципліни "Медицина катастроф".

Структура навчальної дисципліни	Кількість годин, з них	Навчальний рік	Вид контролю
Всього	Аудиторні	СPC
Всього	лекції	семінар, заняття	практ. заняття
Разом годин							2-3
Кредитів ECTS
Модуль: Змістових модулів 2	58/2 кредитів ECTS					20 -		Поточний та підсумковий модульний контроль
Підсумковий контроль засвоєння модуля

Примітка: 1 кредит ECTS - 30 год. Аудиторне навантаження - 66%, СРС - 34%

Поточна навчальна діяльність студентів контролюється на заняттях у відповідності до конкретних цілей та під час індивідуальної роботи викладача зі студентами.

Рекомендується застосовувати наступні засоби контролю рівня підготовки студентів: комп'ютерні тести, розв'язування ситуаційних завдань, контроль практичних навичок тощо.

Підсумковій) контроль засвоєння модулю здійснюється по завершенню його вивчення.

Оцінка успішності студента з дисципліни є рейтинговою і визначається за системою ECTS та традиційною шкалою, прийнятою в Україні.

2. МЕТА ВИВЧЕННЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ.

Мета вивчення медицини катастроф - кінцеві цілі встановлюються на основі ОПП підготовки лікаря за фахом відповідно до блоку її змістових модулів і є основою для побудови змісту навчальної дисципліни. Опис цілей сформульований через вміння у вигляді цільових завдань (дій). На підставі кінцевих цілей до змістових модулів сформульовані конкретні цілі у вигляді певних умінь (дій), цільових завдань, що забезпечують досягнення кінцевої мети вивчення дисципліни.

Кінцеві цілі вивчення дисципліни:

ПП. 228. Засвоїти принципи і способи захисту, організації та планування медичного забезпечення населення за умов надзвичайних ситуацій мирного і воєнного часу;

ПП. 229. Вміти надати першу медичну допомогу постраждали.м.

3. ЗМІСТ ПРОГРАМИ. МОДУЛЬ "МЕДИЦИНА КАТАСТРОФ"

3. Змістовий модуль 1. Цивільний захист як система запобігання і ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій.

Конкретні цілі:

• засвоїти основні положення міжнародного гуманітарного права;

• засвоїти основні принципи оцінки медико-санітарних наслідків надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру;

• класифікувати засоби захисту населення в осередках надзвичайних ситуацій та знати порядок їх використання;

• засвоїти основні положення нормативно-правових актів щодо організації та функціонування загальнодержавної системи запобігання і реагування на надзвичайні ситуації техногенного і природного характеру;

• засвоїти навички надання першої медичної допомоги.

ТЕМА 1. Організація захисту населення і територій за умов надзвичайних ситуацій мирного і воєнного часу.

Основні положення міжнародного гуманітарного права. Мета, завдання і принципи цивільного захисту населення і територій. Завдання і режими діяльності системи цивільного захисту. Організація медичного забезпечення населення в особливий період.

ТЕМА 2. Надзвичайні ситуації природного, техногенного і соціально-політичного характеру, їх медико-санітарні наслідки.

Класифікація надзвичайних ситуацій. Медико-санітарні наслідки стихійних лих і техногенних катастроф. Надзвичайні ситуації соціально-політичного характеру та їх наслідки.

ТЕМА 3. Аварії на радіаційно небезпечних об'єктах, їх медико-санітарні наслідки.

Причини та медико-санітарні наслідки аварій на радіаційно небезпечних об'єктах. Оцінка радіаційної обстановки в осередку надзвичайної ситуації. Прилади радіаційної розвідки. Засоби колективного, індивідуального та медичного захисту.

ТЕМА 4. Аварії на хімічно небезпечних об'єктах, їх медико-санітарні наслідки.

Класифікація хімічно небезпечних об'єктів. Причини та медико-санітарні наслідки аварій на хімічно небезпечних об'єктах. Оцінка хімічної обстановки в осередку надзвичайної ситуації. Прилади хімічної розвідки.

ТЕМА 5. Перша медична допомога постраждалим при надзвичайних ситуаціях.

Мета, завдання першої медичної допомоги. Зупинка зовнішньої кровотечі. Серцево-легенева реанімація. Протишокові заходи. Транспортна іммобілізація. Особливості надання першої медичної допомоги при різних видах уражень.

Змістовий модуль 2. Організація медичного забезпечення населення за умов надзвичайних ситуацій.

Конкретні цілі:

• засвоїти основні положення нормативно-правових актів, що визначають організацію та функціонування Державної служби медицини катастроф;

• визначити зміст і засвоїти основні принципи організації лікувально-евакуаційного забезпечення населення за умов надзвичайних ситуацій;

• визначити зміст і засвоїти основні принципи організації санітарно-гігієнічного і протиепідемічного забезпечення населення за умов надзвичайних ситуацій;

• засвоїти основні принципи існуючого порядку подачі інформації про надзвичайні ситуації;

• засвоїти структуру та порядок складання планів медичного забезпечення населення за умов надзвичайних ситуацій.

ТЕМА 6. Правові основи Державної служби медицини катастроф (ДСМК).

Нормативно-правові акти, що визначають організацію та діяльність ДСМК. Організація ДСМК. Сили та заклади ДСМК. Взаємодія ДСМК з іншими аварійно-рятувальними службами. Особливості організації медичного забезпечення населення за умов надзвичайних ситуацій в країнах світу.

ТЕМА 7. Організація лікувально-евакуаційного забезпечення населення за умов надзвичайних ситуацій.

Мета і завдання лікувально-евакуаційного забезпечення за умов надзвичайних ситуацій природного і техногенного характеру. Види і обсяги медичної допомоги. Медичне сортування. Перша лікарська допомога, її зміст та обсяги. Етапи медичної евакуації ДСМК, їх організація та завдання. Особливості організації лікувально-евакуаційного забезпечення при різних видах надзвичайних ситуацій. Особливості організації медичної допомоги дітям за умов надзвичайних ситуацій.

ТЕМА 8. Організація санітарно-гігієнічного та протиепідемічного забезпечення населення за умов надзвичайних ситуацій.

Мета і завдання санітарно-гігієнічного та протиепідемічного забезпечення за умов надзвичайних ситуацій природного і техногенного характеру. Поняття карантину та обсервації. Організація санітарно-гігієнічного та протиепідемічного забезпечення в осередках надзвичайних ситуацій природного і техногенного характеру. Організація роботи інфекційного стаціонару в осередках особливо небезпечних інфекцій.

ТЕМА 9. Інформаційне забезпечення, планування роботи і медичне постачання формувань і закладів ДСМК.

Організація подачі інформації про надзвичайні ситуації у функціональній підсистемі Міністерства охорони здоров'я України у межах Урядової інформаційно-аналітичної системи з питань надзвичайних ситуацій. Планування заходів медичного забезпечення населення при надзвичайних ситуаціях. Структура плану та зміст його розділів. Організація медичного постачання формувань і закладів ДСМК.

Таблиця 3.1

Орієнтовна структура залікового кредиту модулю "Медицина катастроф "

Тема	Лекції	Семінарські заняття	Практичні заняття	СРС
Змістовий модуль 1. Цивільний захист як система запобігання і ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій
1. Організація захисту населення і територій за умов надзвичайних ситуацій мирного та воєнного часу.
2.Надзвичайні ситуації природного, техногенного та соціально-політичного характеру, їх медико-санітарні наслідки.
3. Аварії на радіаційно небезпечних об'єктах, їх медико-санітарні наслідки.
4. Аварії на хімічно небезпечних об'єктах, їх медико-санітарні наслідки.
5. Перша медична допомога постраждалим при надзвичайних ситуаціях.
Змістовий модуль 2. Організація медичного забезпечення населення за умов надзвичайних ситуацій.
6. Правові основи Державної служби медицини катастроф ЩСМК).
7. Організація лікувально-евакуаційного забезпечення населення за умов надзвичайних ситуацій.
8. Організація санітарно-гігієнічного та протиепідемічного забезпечення населення за умов надзвичайних ситуацій.
9. Інформаційне забезпечення, планування роботи та медичне постачання формувань і закладів ДСМК.
Підсумковий контроль засвоєння модулю "Медицина катастроф''.
Разом годин
Кредитів ЕСТ8-2,0

Аудиторна робота - 66%, СРС - 34%

4. ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН ЛЕКЦІЙ З ДИСЦИПЛІНИ

Тематичний план лекцій з дисципліни поданий у таблиці 4.1

Таблиця 4.1

Тематичний план лекцій з дисципліни

№ з/п	Тема	КІЛЬКІСТЬ ГОДИН
1.	Організація захисту населення і територій за умов надзвичайних ситуацій мирного та воєнного часу.
2.	Надзвичайні ситуації природного, техногенного та соціально-політичного характеру, їх медико-санітарні наслідки.
3.	Організація лікувально-евакуаційного забезпечення населення за умов надзвичайних ситуацій.
4.	Організація санітарно-гігієнічного та протиепідемічного забезпечення населення за умов надзвичайних ситуацій.
	Разом

5. ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН СЕМІНАРСЬКИХ ТА ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ З ДИСЦИПЛІНИ

Тематичний план семінарських та практичних занять з дисципліни поданий відповідно в таблицях 5.1, 5.2.

Таблиця 5.1.

Тематичний план семінарських занять з дисципліни

№ з/п	Тема	Кількість годин
1.	Надзвичайні ситуації природного, техногенного та соціально-політичного характеру, їх медико-санітарні наслідки.
2.	Правові основи Державної служби медицини катастроф
3.	Організація лікувально-евакуаційного забезпечення населення за умов надзвичайних ситуацій.
4.	Організація санітарно-гігієнічного та протиепідемічного забезпечення населення за умов надзвичайних ситуацій.
5.	Інформаційне забезпечення, планування роботи та медичне постачання формувань і закладів ДСМК.
	Разом

Таблиця 5.2.

Тематичний план практичних занять з дисципліни

№ з/п	Тема	Кількість годин
1.	Аварії на радіаційно небезпечних об'єктах, їх медико-санітарні наслідки.
2.	Аварії на хімічно небезпечних об'єктах, їх медико-санітарні наслідки.
3.	Перша медична допомога постраждалим при надзвичайних ситуаціях.
4.	Організація санітарно-гігієнічного та протиепідемічного забезпечення населення за умов надзвичайних ситуацій.
5.	Інформаційне забезпечення, планування роботи та медичне постачання формувань і закладів ДСМК.
6.	Підсумковий тестовий контроль засвоєння модулю "Медицина катастроф"
	Разом

6. ВИДИ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ (СРС)

З ДИСЦИПЛІНИ

Види самостійної роботи студентів з дисципліни подано в таблиці 6.1

Таблиця 6.1

Види самостійної роботи студентів з дисципліни

№ з/п	Види самостійної роботи	Кількість годин
1.	Підготовка до семінарських занять.
2.	Підготовка до практичних занять.
	Разом

7. ПЕРЕЛІК ПИТАНЬ ДЛЯ ПІДГОТОВКИ СТУДЕНТІВ ДО ПІДСУМКОВОГО МОДУЛЬНОГО КОНТРОЛЮ.

1. Женевська конвенція (1949 р.) та Додаткові протоколи до неї 1977р. Основні положення.

2. Закон України «Про Цивільну оборону України» (1999р.).Повноваження органів виконавчої влади з питань захисту населення..

3. Закон України «Про правові засади цивільного захисту» (2004 р.).Сили та засоби цивільного захисту.

4. Закон України «Про правові засади цивільного захисту» (2004 р). Служби цивільного захисту, їх призначення.

5. Закон України «Про правові засади цивільного захисту» (2004 р). Органи управління цивільним захистом, їх завдання.

6. Закон України «Про правові засади цивільного - захисту» (2004 р). Постійні комісії з питань техногенно-екологічної безпеки, їх завдання та робота під час надзвичайних ситуацій.

7. Закон України «Про правові засади цивільного захисту» (2004 р). Режими функціонування Єдиної державної системи запобігання га реагування на аварії, катастрофи та інші надзвичайні ситуації.

8. Закон України «Про правові засади цивільного захисту» (2004 р.). Медичний і біологічний захист населення та забезпечення епідемічної о благополуччя в районах надзвичайних ситуацій.

9. Закон України «Про правові засади цивільного захисту» (2004 р.). Медичні формування й заклади цивільного захисту населення.

10.Закон України «Про правові засади цивільного захисту» (2004 р.). Основні принципи захисту населення в осередках ураження.

11.Закон України «Про правові засади цивільного захисту» (2004 р). Основні способи захисту населення в осередках ураження.

12.Сигнали оповіщення населення при НС мирного та воєнного часу.

13.Евакуація та розосередження. Визначення понять.

14.Евакуація населення. Порядок проведення.

15.Евакуація та розосередження Організація медичного забезпечення населення..

16.Евакуація населення. Завдання персоналу тимчасових медичних пунктів.

17.Медична служба Цивільної оборони. Основні завдання в особливий період.

18.Засоби колективного захисту, їх класифікація та призначення.

19.Засоби захисту органів дихання, їх класифікація та призначення.

20.Засоби захист) шкіри, їх класифікація та призначення.

21.Засоби медичного захисту, їх класифікація.

22.Надзвичайна ситуація. Визначення поняття, в т.ч. для системи охорони здоров'я.

23.Аварія та катастрофа. Визначення понять.

24.Надзвичайні ситуації. Класифікація за причинами виникнення.

25. Надзвичайні ситуації. Класифікація за рівнями реагування.

23. Надзвичайні ситуації. Періоди ліквідації медико-санітарних наслідків.

26.Аварії на АЕС. Види.

27.Аварії на АЕС. Оцінка небезпеки за шкалою МАГАТЕ.

28.Аварії на АЕС. Медико-санітарні наслідки.

29.Аварії на АЕС. Можливі види уражень.

30.Аварії на АЕС. Принципи обмеження радіаційного впливу на людей.

31.Закон України «Про правовий режим на території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи». Зони забруднення території, критерії оцінки.

32.Радіаційна обстановка. Методи оцінки.

33.Радіаційна обстановка. Висновки з оцінки методом прогнозування.

34.Радіаційна розвідка. Засоби проведення.

35.Дозиметричний контроль. Способи та засоби проведення.

36.Хімічно небезпечні об'єкти.Визначення та групи.

37.Хімічно небезпечні об'єкти. Класифікація за ступенем хімічної небезпеки.

38.Сильнодіючі отруйні речовини (СДОР). Класифікація за клінічним проявом отруєння.

39.Сильнодіючі отруйні речовини Види осередків ураження.

40.Сильнодіючі отруйні речовини. Характеристика осередків ураження швидкодіючими СДОР.

41.Сильнодіючі отруйні речовини. Характеристика осередків ураження СДОР сповільненої дії.

42.Сильнодіючі отруйні речовини. Принципи надання невідкладної медичної допомоги при отруєннях.

43.Сильнодіючі отруйні речовини. Фази надання медичної допомоги.

44.Радіаційно і хімічно небезпечні об'єкти. Основні заходи захисту населення при аваріях.

45.Хімічна обстановка. Визначення поняття та методи оцінки.

46.Хімічна обстановка. Вихідні дані для проведення оцінки методом прогнозування.

47.Хімічна обстановка. Висновки з оцінки методом прогнозування.

48.Пости хімічного спостереження. Основні завдання.

49.Хімічна розвідка. Технічні засоби проведення.

50.Транспортні катастрофи. Класифікація та причини виникнення.

51.Транспортні катастрофи. Алгоритм огляду та надання медичної допомоги постраждалим (ABC).

52.Транспортні катастрофи. Алгоритм роботи лікаря бригади швидкої медичної допомоги, що прибуває першою на місце автокатастрофи.

53.Транспортні катастрофи. Структура санітарних втрат.

54.Надзвичайні ситуації природного характеру. Класифікація.

55.Землетруси. Класифікація за міжнародною шкалою Ріхтера.

56.Землетруси. Медико-санітарні наслідки.

57.Селі, зсуви та просідання грунту. Медико-санітарні наслідки.

58.Природні пожежі. Класифікація та медико-санітарні наслідки.

59.Повені.Класифікація та медико-санітарні наслідки.

60.Перша медична допомога. Мета і зміст заходів.

61. Перша медична допомога. Способи зупинки зовнішньої кровотечі.

62.Пакет перев'язувальний індивідуальний (ППІ). Правила використання.

63.Перша медична допомога. Іммобілізація кінцівок при переломах кісток

64.Перша медична допомога. Серцево-легенева реанімація.

65.Аптечка індивідуальна (АІ-2). Склад і призначення.

66.Аптечка індивідуальна (АІ-2).Правила користування.

67.Індивідуальний протихімічний пакет (ІПП-8). Призначення та правила використання.

68.Конституція України про захист життя та здоров'я населення.

69.Закон України "Основи законодавства України про охорону здоров'я." Медичне забезпечення населення за умов надзвичайних ситуацій.

70. Закон України "Про правовий режим надзвичайного стану." Захист населення за умов надзвичайних ситуацій.

71. Закон України "Про аварійно-рятувальні служби". Завдання та функції аварійно-рятувальних служб.

72. Закон України "Про аварійно-рятувальні служби". Види аварійно-рятувальних служб.

73. Закон України "Про аварійно-рятувальні служби". Координація та управління діяльністю аварійно-рятувальних служб.

74. Закон України "Про аварійно-рятувальні служби". Організація ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій.

75.Закон України "Про зону надзвичайної екологічної ситуації". Визначення поняття "зона надзвичайної екологічної ситуації" та підстави для її оголошення.

76.Закон України "Про зону надзвичайної екологічної ситуації". Заходи, що здійснюються у зоні надзвичайної екологічної ситуації.

77.Закон України "Про державний матеріальний резерв". Поняття про державний матеріальний резерв, його призначення та порядок використання.

78.Постанова Кабінету Міністрів України від 14 квітня 1997 р. №343 "Про утворення Державної служби медицини катастроф". Основні положення.

79.Державна служба медицини катастроф (ДСМК). Визначення та основні завдання. Державна служба медицини катастроф Організаційна структура

80.Лікувально-евакуаційне забезпечення у системі ДСМК. Визначення поняття та мета.

81.Лікувально-евакуаційне забезпечення у системі ДСМК. Завдання.

82.Етап медичної евакуації, визначення поняття та завдання.

83.Перший етап медичної евакуації. Функціональні підрозділи мобільних і стаціонарних лікувальних закладів.

84.Види медичної допомоги у системі ДСМК. Поняття.

85.Обсяг медичної допомоги. Поняття та фактори, що впливають на його визначення.

86.Медичне сортування, його види.

87.Медичне сортування, завдання.

88.Сортувальна бригада, її склад і порядок роботи.

89.Медичне сортування. Сортувальні ознаки.

90.Медичне сортування. Організація на першому етапі медичної евакуації.

91.Медичне сортування. Організація на другому етапі медичної евакуації.

100. Медична евакуація. Поняття та види..

101. Медична евакуація. Особливості організації при надзвичайних ситуаціях техногенного та природного характеру.

102. Медичне забезпечення дитячого населення за умов надзвичайних ситуацій.

103.Перша лікарська допомога. Мета, основні завдання.

104.Перша лікарська допомога. Заходи.

105. Кваліфікована медична допомога, мета й завдання.

106. Спеціалізована медична допомога, мета й завдання. 107.Аварії на АЕС. Особливості організації лікувально-евакуаційного забезпечення.

108.Аварії на хімічно небезпечних об'єктах. Особливості організації лікувально-евакуаційного забезпечення.

109.Автотранспортні катастрофи Особливості організації лікувально-евакуаційного забезпечення.

110.Авіаційні катастрофи. Особливості організації лікувально-евакуаційного забезпечення.

111.Катастрофи на водному транспорті Особливості організації лікувально-евакуаційного забезпечення.

112. Аварії на шахтах. Особливості організації лікувально-евакуаційного забезпечення.

113.Санітарно-епідеміологічна обстановка в осередку надзвичайної

ситуації. Фактори, що впливають на її формування.

114.Санітарно-епідеміологічна обстановка в осередку надзвичайної

8. ФОРМИ КОНТРОЛЮ

Поточний контроль здійснюється на семінарських та практичних заняттях відповідно до конкретних цілей теми. Застосовується об'єктивний (стандартизований, в т.ч. комп'ютерний) контроль теоретичної та практичної підготовки студентів.

Максимальна кількість балів, що присвоюється студентам при засвоєнні модулю (залікового кредиту) - 200, в тому числі за поточну навчальну діяльність - 120 балів, за результатами модульного підсумкового контролю - 80 балів

При засвоєнні кожної теми змістового модуля за поточну навчальну діяльність студента виставляються оцінки за чотирибальною традиційною шкалою, які потім конвертуються у бали в залежності від кількості занять, що оцінюються у модулі. В програмі застосована така система конвертації традиційної системи оцінки у бали, табл.8.1:

Таблиця 8.1.

Конвертація оцінок традиційної системи у бали

Традиційна оцінка	Конвертація у бали
Медицина катастроф (модуль)
"5"
"4"
"3"
"2"

Максимальна кількість балів, що може набрати студент при вивченні модуля, вираховується шляхом множення кількості балів, що відповідають оцінці "5," на кількість занять, що оцінюються у модулі, і дорівнює 120 балам.

Мінімальна кількість балів, що може набрати студент при вивченні модуля, вираховується шляхом множення кількості балів, що відповідають оцінці "З," на кількість занять, що оцінюються у модулі, і дорівнює 36 балам.

Підсумковий модульний контроль здійснюється по завершенню вивчення модуля. До підсумкового модульного контролю допускаються студенти, які виконали усі види робіт, передбачені навчальною програмою, і а набрали кількість балів, не меншу за мінімальну.

Форма проведення підсумкового контролю має бути стандартизованою і містити контроль теоретичної і практичної підготовки. Конкретні форми контролю визначаються у робочій навчальній програмі.

До підсумкового модульного контролю допускаються студенти, які набрали не менше 36 балів за поточну навчальну діяльність.

Максимальна кількість балів підсумкового модульного контролю дорівнює 80, мінімальна - 50.

Навчальна дисципліна вважається засвоєною, якщо студент набрав не менше 86 балів.

Конвертація кількості балів з дисципліни у оцінки за шкалами ЕСТБ

та 4- бальною (традиційною):

Кількість балів з дисципліни, що нарахована студентам, конвертується у шкалу ЕСТS таким чином (табл.8.2)

Таблиця 8.2.

Конвертація оцінок за шкалою ЕСТS

Оцінка за чотирьох бальною шкалою	Оцінка ЕСТ8	Статистичний показник
"5"	А	Найкращі 10% студентів
"4"	В	Наступні 25% студентів
С	Наступні 30% студентів
"3"		Наступні 25% студентів
Е	Останні 10% студентів
"2"	РХ, Р

Відсоток студентів визначається на виборці для студентів даного курсу в межах відповідної спеціальності.

Оцінка РХ ("2") виставляється студентам, які набрали достатню кількість балів за поточну навчальну діяльність, але не склали модульний підсумковий контроль. Оцінка Е виставляється студентам, які не допущені до підсумкового модульного контролю.

Структура оцінки модулю "Медицина катастроф" наведена у табл.8.3.

Таблиця 8.3.

Структура оцінки дисципліни «Медицина катастроф»

Зміст. Мод.№	№ п/п	№ теми	Вид занять	Самостійні робота студента	Знання (+), уміння, навички	Поточний контроль	Оцінка в балах
			Л	СРС	+
		Л		+
	СЗ	СРС	+	*	"3"-3; "4"-7; "5"-10
		СЗ		+	*	"3"-3; "4"-7; "5"-10
		П3	СРС	+	*	"3"-3; "4"-7; "5"-10
		ПЗ	СРС	+	*	"3" -3; "4"-7; "5"-10
ЗмістМод.№	№ п/п	№ теми	Вид занять	Самостійне робота студента	Знання (+), уміння, навички	Поточний контроль	Оцінка в балах
			ПЗ	СРС	+
		ПЗ		+
		ПЗ	СРС	+	*	«3»-3; «4»-7, «5»- 10
			СЗ	СРС	+	*	"3"-3; "4"-7; "5"-10
		СЗ		+	*	"3"-3; "4"-7; "5"-10
		Л		+
		СЗ	СРС	+	*	"3"-3;"4"-7; "5"-10
		СЗ		+	*	"3"-3; "4"-7; "5"-10
		л		+
	СЗ	СРС	+	*	"3"-3; "4"-7; "5"-10
	ПЗ		+	*	"3"-3; "4"-7; "5"-10
		СЗ	СРС	+	*	"3"-3; "4"-7; "5"-10
		ПЗ		+
За поточну навчальну діяльність максимальна кількість балів
За підсумковий модульний контроль максимальна кількість балів
Разом

9. ПЕРЕЛІК НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНОЇ ЛІТЕРАТУРИ.

1. Конституція України, 1996 (.ст. З, 16, 49, 50, 106, 138).

2. Закон України "Основи законодавства України про охорону здоров'я", 1992 (ст.37).

3. Закон України "Про правовий режим надзвичайного стану", 2000 (1,4-9,13, 16, 27-29).

4. Закон України "Про Цивільну оборону України", 1999 (ст. 1, 3-6, 8-13).

5. Закон України "Про аварійно-рятувальні служби", 1999 (ст. 1,3,4,6,24,29-31,33,36,37).

6. Закон України "Про захист населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру", 2000 (ст.3-8,1 1,13-15,21-23,25-28,30,32-36)

7. Закон України "Про зону надзвичайної екологічної ситуації",2000 (ст. 1-7,10-15).

8. Закон України "Про державний матеріальний резерв", 1997 (ст. 1-3,6,12).

9. Закон України "Про правові засади цивільного захист", 2004 (ст. 2-7,9-16,18-26,27-28,34-36,88-89,91 -93,96)

10.Закон України "Про поводження з радіоактивними відходами", 1995 (ст. 1,3,7-9,1 1,17-19,28).

11.Постанова Кабінету Міністрів України від 14.07.1997. № 343 " Про створення Державної служби медицини катастроф".

12.Постанова Кабінету Міністрів України від 16 лютого 1997 p. №1 "4 "Про державну комісію з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій."

13.Постанова Кабінету Міністрів України від 11.07.2001. № 827 " Про затвердження Положення про Державну службу Медицини катастроф".

14.Постанова Кабінету Міністрів України від 29 березня 2001 p..V" 308 "Про порядок створення і використання матеріальних резервів для запобігання, ліквідації надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру та їх наслідків".

15.Постанова Кабінет) Міністрів України від 15 лютого 1999 p. № 192 "Про затвердження Положення Про організацію оповіщення і зв'язку при надзвичайних ситуаціях".

16.Постанова Кабінету Міністрів України від 16.12.1999 р. № 2303 " Про створення Урядової інформаційно-аналітичної системи з питань надзвичайних ситуацій".

17.Постанова Кабінет) Міністрів України від 24 березня 2004 р. № 368 "Про затвердження порядку класифікації надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру за їх рівнями"

18.Наказ MЦ3 України від 3 серпня 2000 року № 189 "Про затвердження регламенту подання інформації в функціональній підсистемі України в межах Урядової інформаційно-аналітичної системи з питань надзвичайних ситуацій.

19.Наказ МОЗ України від 3 травня 2001 року №165 "Про створення резервів лікарських засобів та виробів медичного Призначення для запобігання, ліквідації надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру"

20.Наказ МОЗ України від 26 жовтня 2001 року №429 "Про затвердження Примірного Статуту територіального центр) екстреної медичної допомоги"

21.Наказ Міністерства охорони здоров'я України від 22.03.2(И)4 р. №148"Про заходи щодо реалізації положень Болонської Декларації в системі вищої медичної та фармацевтичної освіти".

22.Правові основи Державної служби медицини катастроф під редакцією Професора Волошина В.О. -Ужгород, МПП "Ґражда "- 2003-242 с.

23.Основи організації медичного забезпечення населення за умов надзвичайних ситуацій /Під ред. В.В. Дурдинця і В.О. Волошина Київ: Медекол. 1999- 203 с.

24.Медичні сили і заклади Державної служби медицини катастроф. Методичні рекомендації /Під ред. В.О. Волошина Київ. 1998 39с.

25. Планування медичного забезпечення населення адміністративної території при надзвичайних ситуаціях. Методичні рекомендації Під ред. B.Ц Волошина - Київ, 2000 102 с.

26.Основи медицини катастроф під редакцією Бондаренко Н.І., Ковалева Е.З. - Донецьк: "Касіопея", 1998. - 366 с.

27.Міжнародне гуманітарне право Під ред. Базова В.II.К.. "Варта" 2000 - 176 с.

28. Медичне постачання формувань і закладів Державної служби медицини катастроф України. Методичні рекомендації/ Під ред. Картиша А.П. - К.: 1999, - 158 с.

29.Гридасов В.І., Ковальов В.М., Катрис М.В. та ін. Медицина катастроф Підручник - Харків.: "Золоті сторінки". - 2002. -280 с.

30.Дубицький А.Ю., Семенов І.О., Чепкий Л.П. Медицина катастроф/. Навчальний посібник. Київ: Курс, 1999.- 379 с.

31.Воробйов О.О., Кардаш В.Е. Медицина катастроф / Навчальний посібник. - Чернівці. - 2000. - 152 с.

32.Організація роботи інформаційно-аналітичної системи МОЗ України з питань надзвичайних ситуацій (Практичний посібник) / МОЗ України. Український НПЦ екстреної медичної допомоги та медицини катастроф / За ред. проф. Волошина В.О. - 2000, - 96 с.

33.Епідеміологія надзвичайних станів (з військовою епідеміологією) Під. ред. Гоца Ю.Д. - К.: - 2001. - С. 21 -44.

34. Медицина катастроф. Навчальний посібник/ Під ред. проф. Кочіна.- К: " Здоров'я" - 2001- 290 с.