2015-06-28
355
поділ влади врешті-решт має не стільки політичне скільки практичне значення, оскільки на засадах саме цього принципу будується конституційний механізм здійснення державної влади, конструюються відносини між вищими органами державної влади.
На думку Фрицького О.Ф., після проголошення незалежності Україна сформувалась як парламентсько-президентська республіка [2, с. 294]. Єдиним органом законодавчої влади в Україні була ВерховнаРада – представницький орган. Уособленням виконавчої влади стали Президент і Кабінет Міністрів. Президент-глава держави і глава виконавчої влади в республіці. Його повноваження регламентувала Конституція і закон “Про Президента України”. Кабінет Міністрів – орган державної виконавчої влади України. Керівництво діяльністю Кабінету Міністрів, який очолював Прем’єр-міністр, здійснював Президент України
третьої гілки влади – судової, то її місце у структурі державної влади особливе. Ефективна судова система, ефективний судовий захист прав і свобод людини – чи не найважливіший юридичний чинник правової держави. Незалежність судової влади ґрунтується на конституційній незалежності суддів. Йдеться про їх незалежність у судовому процесі, що нерівнозначно незалежності судової влади в цілому. Судова влада не може бути абсолютно незалежною. Вона взаємозв’язана з іншими органами державної влади і неминуче зазнає на собі їх впливу
Парламент впливає на неї через відповідні закони, кадрову, бюджетну політику, виконавча
влада – через свої засоби. Місце і роль парламенту у державному механізмі зумовлені формою правління в державі. Для України характерна така модель, при якій проголошено інститут парламентської відповідальності уряду, проте президент має право розпуску парламенту Щодо структури Верховної Ради України, то згідно зі статтею 76 Конституції в Україні запроваджено однопалатний парламент, що в цілому на сучасному етапі відповідає
конституційній формі державного устрою України як унітарної держави. Згідно з фундаментальними положеннями теорії конституційного (державного) права до парламентських прерогатив відносятьсяприйняття законів, структуроутворююча і бюджетна сфери, парламентський контроль. Важливість і об’ємність компетенції парламентів обумовлена їх соціальним призначенням як представницьких органів народу, через які народ опосередковано здійснює владу, що йому належить
