Можливість підтримання зазначених сильних позицій та їх посилення є фундаментальними для підприємства

2) поле ST (слабкість та можливості):

а) географічне розташування фірми: Україна, Харківська область, м. Зміїв, Харківська область – це розгалужена система підприємницького сектору сходу України, регіон позитивної демографічної ситуації. Слабкістю підприємства є використання не в достатній мірі ємкості регіонального ринку через умови достатньо сильної конкуренції, насамперед з імпортованою продукцією;

б) інфраструктура: підприємством розвинуто як власну інфраструктуру (наявність магазинів фірменого продажу, власних транспортних засобів з постачання сировини та реалізації готової продукції), так і в повній мірі використовується інфраструктура регіону (розгалужена мережа банківсько-фінансових установ, транспортні артерії, торгова мережа). Однак, не зважаючи на те, що регіон є транспортною артерією національного масштабу, й що зазначене потенційно дає можливість виходу на зовнішні ринки, підприємством зазначена можливість не використовуються.

3) поле WO (сила та погрози):

а) ціна товарів: ТОВ «КРОНЕКС-УКРАЇНА» виробляє та реалізує як високоякісну та дорогою за вартістю продукцію, так і продукцію до менш вимогливого споживача й меншою за вартістю. В цьому полягає гнучка сильна позиція підприємства. Однак загрозою залишається можливість найближчих конкурентів до копіювання зазначеної стратегічної позиції, що, зрозуміло, вспромозі зменшити сегмент ринку, що займає ТОВ «КРОНЕКС-УКРАЇНА»;

б) прогресивність технології: ТОВ «КРОНЕКС-УКРАЇНА» використовується сучасне обладнання, що характеризується високою потужністю, енергоємністю, ресурсоємністю, забезпечує високі смакові характеристики, естетичний зовнішній вигляд як продукту, так і упаковки. Погрозою є моральний та фізичний знос устаткування, неможливість через цінові обмеження прискорення амортизування.

в) вік основних виробничих фондів: станом на кінець 2013 року знос основних фондів підприємства в середньому складав 30%. Нажаль, імпортоване обладнання має високу оновлюючу вартість й фактично відсутня можливість сподівань на ліквідуючи вартість;

г) сила конкуренції на «вході» й «виході»: погрозою є привабливість регіону для зовнішніх виробників, що підкріплюється розгалуженістю торгової мережі в регіоні. «Виходити» з даного сегменту ринку важко, оскільки перепрофілювання фактично неможливе.

4) поле WT (слабкість та погрози):

а) вартість ресурсів, які застосовує фірма: сучасний асортимент вимагає використання значної кількості високовартісних інгридіентів, зазначену слабкість позиції поглиблює погроза зменшення платоспроможності споживачів через зменшення підприємницької активності в регіоні, в тому числі й постачальників сировини, що в свою чергу через зменшення пропозиції призводить до зростання цін на ресурси.

Формулюючи шляхи покращення конкурентного статусу ТОВ «КРОНЕКС-УКРАЇНА», слід звертати увагу на збереження наступних ознак сили:

1) наявність реальних відмітних переваг;

2) послідовна або відмітна стратегія;

3) зростання бази споживачів і їх лояльності;

4) знаходження у фаворитній стратегічній групі;

5) концентрація на швидкорослих ринкових сегментах;

6) маркетингове мистецтво вище середнього;

7) технологічні і інноваційні здібності вище середнього.

4.3. Пропозиції щодо підвищення ефективності використання ресурсів на ТОВ «КРОНЕКС-УКРАЇНА»

Ресурсна будова суб’єкта господарювання показує наявність ресурсів на підприємстві, їх якість та потребу, виражає взаємозв’язок та ефективність використання в процесі підприємницької діяльності. Процес господарської діяльності завжди є результатом взаємодії відповідних ресурсів, а його ефективність забезпечується оптимальним їх поєднанням і використанням [27].

Одним з найважливіших інструментів при визначенні ефективності використання залученого капіталу може бути ефект фінансового левериджу. Цей механізм широко застосовується в західних країнах в умовах ринкової економіки але, зважаючи на низьку поінформованість вітчизняних економістів з ринковими інструментами управління, майже не використовується в практичній діяльності українських підприємств [3].

Наведемо формулу для розрахунку ефекту фінансового Левереджу (4.1).

(4.1)

де ЕФЛ – ефект фінансового левериджу, що полягає в прирості коефіцієнта рентабельності власного капіталу, %;

КВРа – коефіцієнт валової рентабельності активів, %;

ВК – середній розмір відсотків за кредит, що сплачуються підприємством за використання позикового капіталу, %;

ПК – середня сума позикового капіталу, що використовується підприємством;

ВК – середня сума власного капіталу підприємства.

Наведений алгоритм має три складові: податковий коректор, диференціал та плече фінансового левериджу.

Диференціал фінансового левериджу (КВРА – ПС) характеризує різницю між коефіцієнтом валової рентабельності активів і середнім розміром відсотка за кредит. Саме ця складова показує, чи приносять залучені кредити прибуток або збитки на власний капітал [15]. Розрахунок ефекту фінансового левериджу ТОВ «КРОНЕКС-Україна» наведено в таблиці 4.3.

Відповідно до таблиці 4.3 спостерігаємо, що протягом останніх трьох років ефект фінансового левериджу має додатне значення лише у 2011 та 2013 р. р., що характеризує задовільну кредитоспроможність підприємства. Протягом досліджуваного періоду постійно зростає позиковий капітал, що призводить до посилення дії фінансового левериджу.

Таблиця 4.3

Розрахунок ефекту фінансового левериджу ТОВ «КРОНЕКС-Україна»

Показник
Валовий прибуток, тис. грн.	8721,50	0,00	3213,00
Середня вартість активів, тис. грн.	19700,00	24012,00	27030,00
Валова рентабельність активів, %	44,27	0,00	11,89
Ставка відсотка за кредит, що сплачується підприємством за використання залученого капіталу, %	14,00	14,50	16,00
Розмір власного капіталу, тис. грн.	3460,00	-974,00	-2315,00
Розмір позикового капіталу, тис. грн.	18660,00	26714,00	30471,00
Податковий коректор	0,75	0,77	0,81
Диференціал фінансового левериджу, %	30,27	-14,50	-4,11
Плече фінансового важеля	5,39	-27,43	-13,16
Ефект фінансового левериджу, %	122,44	306,22	43,85

Щоб отримати найбільший прибуток при використанні позикового капіталу, потрібно розглянути моделі співвідношення власних і залучених коштів на підприємстві. Для цього побудуємо сім оптимізаційних моделей на 2013 рік і відобразимо їх в таблиці 4.4.

Таблиця 4.4

Визначення оптимальної структури фінансових ресурсів ТОВ «КРОНЕКС-Україна» при різних значеннях коефіцієнта фінансового левериджу (на основі імітаційних моделей)

Показники.	Моделі (2014 рік)
Власний капітал, тис. грн.
Позиковий капітал, тис. грн.	-
Весь капітал, тис. грн.
Коефіцієнт фінансового левериджу	0,00	0,33	0,50	0,67	1,00	1,50	2,00
Валова рентабельність активів (планова),%	12,92	12,92	12,92	12,92	12,92	12,92	12,92

Продовження табл. 4.

Ставка по кредиту з урахуванням ризику, %	16,00	16,50	16,50	16,50	17,00	18,50	19,00
Валовий прибуток без % за кредит, (пл.)
Сума процентів за кредит, тис. грн.	-
Валовий прибуток - проценти за кредит, тис. грн.
Чистий прибуток, що залишається у розпорядженні підприємства, тис. грн.
Коефіцієнт чистої рентабельності власного капіталу, %	10,21	9,27	8,79	8,32	6,99	3,60	0,60
Податковий коректор	0,81	0,81	0,81	0,81	0,81	0,81	0,81
Диференціал фінансового левериджу, %	-3,08	-3,58	-3,58	-3,58	-4,08	-5,58	-6,08
Ефект фінансового левериджу, %	0,00	-0,97	-1,45	-1,93	-3,30	-6,78	-9,85

Динаміка ефекту фінансового левериджу наведена на рис. 4.2.

Рис. 4.1. Динаміка ефекту фінансового левериджу на 2014 рік на ТОВ «КРОНЕКС-УКРАЇНА»

Відповідно до даних таблиці 4.4 спостерігаємо, що досліджуване підприємство не має можливості залучати додатково кошти. Проаналізувавши 9 моделей структури капіталу можна дійти висновку, що оскільки ефект фінансового левериджу в будь – якій ситуації від’ємний, підприємство не зможе повернути залучені кошти інвестору та вчасно і в повному обсязі сплатити відсотки за ним, тому залучення позикових коштів є недоцільним. Причинами даної ситуації є відсутність валового прибутку, збитковість діяльності а також від’ємне значення валової рентабельності. В якості рекомендацій зазначимо намагатися збільшувати темпи росту прибутку швидше ніж темпи росту доходу а також повністю переглянути виробничу, фінансову та збутову політику на підприємстві.

4.4. Заходи щодо недопущення банкрутства на ТОВ «КРОНЕКС-УКРАЇНА»

Найдієвішим засобом запобігання банкрутству підприємства є фінансова санація. Cанація – це сукупність усіх можливих заходів, які здатні привести підприємство до фінансового оздоровлення. Подане визначення втілює комплексний підхід до розглядуваного поняття, є універсальним і всебічно висвітлює економічну сутність санації підприємств. Для повнішого розкриття змісту санації слід конкретизувати види заходів, які проводяться в межах фінансового оздоровлення суб'єктів господарювання.

Метою фінансової санації є покриття поточних збитків та усунення причин їх виникнення, поновлення або збереження ліквідності й платоспроможності підприємств, скорочення всіх видів заборгованості, поліпшення структури оборотного капіталу та формування фондів фінансових ресурсів, необхідних для проведення санаційних заходів виробничо-технічного характеру.

Особливе місце у процесі санації посідають заходи фінансово-економічного характеру, які відбивають фінансові відносини, що виникають у процесі мобілізації та використання внутрішніх і зовнішніх фінансових джерел оздоровлення підприємств [18].

Проаналізуємо ТОВ «КРОНЕКС-УКРАЇНА» відносно можливості настання банкрутства за допомогою двух факторної моделі Альтмана та чотирьох факторної моделі Таффлера.

Застосуємо двух факторну модель Альтмана, яка наведена на формулі (4.2):

Z =

(4.2)

де, х1 – коефіцієнт поточної ліквідності;

х2 – відношення позикового капіталу до загальної кількості активів.

За результатами розрахунку моделі використовується наступна шкала:

1) <1,23 - підприємства є безумовно-неспроможними;

2) 1,23-2,90 - зона невизначеності;

3) 2,90 - фінансово стійкі підприємства.

Відповідно наведеній формулі здійснимо розрахунок показника в таблиці 4.5 за три досліджуваних роки.

Таблиця 4.5

Розрахунок двофакторної моделі банкрутства Альтмана ТОВ «КРОНЕКС-УКРАЇНА»

	2011 рік	2012 рік	2013 рік
х1	0,70	0,65	0,52
х2	0,84	1,03	1,08
Z	-0,65	-0,49	-0,33

Відповідно до таблиці 4.5, спостерігаємо, що на ТОВ «КРОНЕКС-УКРАЇНА» являється на межі банкрутства. Проте тенденція йде на покращення, значення показника зменшується. Підприємство не може вчасно погашати позики, вчасно розраховуватися із заборгованостями. Даний розрахунок потрібно брати до уваги оскільки попередній аналіз фінансово – господарського стану підприємства підтверджує кризову ситуацію на підприємстві.

Для більш детального аналізу застосуємо модель Таффлера,яка наведена на у формулі (4.3):

ZТ = 0,53Х1 + 0,13Х2 + 0,18Х3 + 0,16Х4

(4.3)

де Х1 – відношення прибутку від реалізації до короткострокових зобов'язань;

Х2 – відношення оборотних активів до зобов'язань;

Х3 – відношення короткострокових зобов'язань до активів;

Х4 – відношення виручки від реалізації до активів.

Якщо ZТ > 0,3 – добрі довгострокові перспективи, а при ZТ< 0,2 – вірогідність банкрутства.

Відобразимо розрахунок в таблиці 4.6.

Таблиця 4.6

Розрахунок моделі Таффлера ТОВ «КРОНЕКС-УКРАЇНА»

	2011 рік	2012 рік	2013 рік
х1	3,06	4,04	1,55
х2	0,70	0,65	0,52
х3	0,84	1,03	1,08
х4	2,57	4,18	1,68
Z	2,27	3,08	1,35

Отже, на основі моделі Таффлера можна зробити висновок про те, що підприємство має довгі довгострокові перспективи розвитку, бо значення показника за всі три останні роки більше 0,3. Проте, хочеться відмітити, що данні показники не відповідають дійсності, тому запропоновану модель не можна рекомендувати в якості оцінки банкрутства підприємства. Проведений аналіз та узагальнення дали змогу зробити висновок, що розглянута методика прогнозування банкрутства зарубіжних авторів має ряд суттєвих обмежень для їх використання на українських підприємствах:

1) більшість зарубіжних методик діагностики ймовірності банкрутства побудовані з використанням вагових коефіцієнтів показників, що розраховані на основі американських аналітичних даних минулих років. Отже, в зв’язку з цим вони не відповідають сучасний економічній ситуації;

2) дані моделі не адаптовані до вітчизняної економіки і не враховують специфіку діяльності українських підприємств, а саме: особливості в системі бухгалтерського обліку і податковому законодавстві, вплив інфляції на формування показників діяльності підприємства, галузеву приналежність підприємства та ін;

3) відсутність статистичних даних по підприємствам-банкрутам, що не дозволяє скоригувати методику розрахунку питомої ваги коефіцієнтів з урахуванням економічних умов;

4) проаналізовані методики не враховують інших важливих показників діяльності підприємства (методики побудовані на використанні балансових показників та показників звіту про фінансові результати);

5) моделі не дають відповіді на питання, які з факторів вплинули на зміну рівня фінансової стійкості;

6) за результатами використання моделей неможливо отримати інформацію можливого подальшого розвитку підприємства;

7) граничні значення показників, що запропоновані зарубіжними вченими часто є недосяжними для українських підприємств. Разом з тим вказані методики дають можливість визначити наближення банкрутства підприємства (стадії кризи) та не дозволяють спрогнозувати перехід підприємства від однієї стадії життєвого циклу до іншої.

Отже для підприємства можемо запропонувати наступну систему антикризових заходів:

1) аналіз керованості підприємством, проведення заходів, спрямованих на її підвищення;

2) спеціальний аналіз співвідношення боргових зобов’язань;

3) розробка і виконання програми не нарощування боргів;

4) розробка й здійснення програми погашення боргів;

5) розробка і проведення змін виробництва;

6) розробка маркетингової підпрограми;

7) розробка та здійснення програми залучення інвестицій;

8) проведення роботи з персоналом;

9) розробка і здійснення реструктуризації підприємства;

10) розробка та вибір варіантів санації підприємства та інш.

РОЗДІЛ 5. ОХОРОНА ПРАЦІ ТА БЕЗПЕКА В НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЯХ

5.1. Аналіз санітарно-гігієнічних умов праці на підприємстві ТОВ «КРОНЕКС-Україна»

Охорона праці працюючих в умовах інтенсивного переозброєння виробництва на базі комплексної автоматизації і механізації може бути забезпечена лише при всебічному врахуванні можливостей людини в трудовому процесі.

Розвиток та вдосконалення техніки та технології, широке впровадження автоматичних систем управління, комплексної комп`ютеризації та роботизації виробничих процесів несуть із собою зміни у фаховій структурі праці. Професійна діяльність у багатьох випадках стає фізично легшою. Разом із тим збільшується напруженість праці, обумовлена значними витратами нервово-емоційної та розумової енергії.

У сучасних умовах вже не потрібна примітивна праця з використанням монотонних фізичних операцій, із шаблонною розумовою діяльністю. Збільшилась потреба у творчій висококваліфікованій праці.

Це висуває підвищені вимоги до створення безпечних, здорових умов праці на виробництві, удосконалення технологічних процесів, впровадження загальних заходів з охорони праці, посилення профілактики впливу на працюючих шкідливих та небезпечних виробничих факторів.

Від умов праці залежить здоровя і працездатність людини, його відношення до праці. Незадовільні умови різко знижують продуктивність праці, приводять до виникнення травм і професійних захворювань працюючих і службовців.

Робота на офісній техніці з погляду існування ризиків завдання шкоди здоров’ю користувачів. Нормативно-правові акти, що регулюють питання охорони праці під час користування офісною технікою:

1) Закон України «Про охорону праці» від 14.10.92 № 2694-ХІІ (в редакції від 26.11.02 № 229-ІV);

2) Закон України «Про відпустки» від 15.11.96 № 504/96-ВР;

3) Постанова КМУ від 17.11.97 № 1290 «Про затвердження списків виробництв, робіт, професій і посад працівників, робота яких пов’язана з підвищеним нервово-емоційним та інтелектуальним навантаженням або виконується в особливих природних географічних і геологічних умовах та умовах підвищеного ризику для здоров’я, що дає право на щорічну додаткову відпустку за особливий характер праці»;

4) Наказ Комітету по нагляду за охороною праці України від 10.02.99 № 21 «Про затвердження Правил охорони праці під час експлуатації електронно-обчислювальних машин»;

Накази Міністерства охорони здоров’я України:

1) «Про затвердження Гігієнічної класифікації праці за показниками шкідливості та небезпеки факторів виробничого середовища, важкості і напруженості трудового процесу» від 27.12.01 № 528;

2) «Про затвердження порядку проведення медичних оглядів працівників певних категорій» від 21.05.07 № 246;

3) Постанова Головного державного санітарного лікаря України від 10.12.98 № 7 «Про затвердження Державних санітарних правил і норм роботи з візуальними дисплейними терміналами електронно-обчислювальних машин ДСанПіН 3.3.2.007-98»;

4) Лист Міністерства праці та соціальної політики України від 12.03.07 № 40/13/133-07 «Про вимоги до режиму праці та відпочинку при роботі з ВДТ ЕОМ і ПЕОМ».

Підприємство «КРОНЕкс-Україна» має виробничі приміщення з підвищеним рівнем шуму та поганим освітленням. Що стосується будівлі адміністративного відділу, то в ній рівень шуму та освітленість відповідає нормам.

Виробниче приміщення бухгалтерії має площу 25 кв. км. В кабінеті працює 4 чоловіка, включаючи студентів-практикантів. Робочі місця відповідають санітарним нормам, офісні меблі розміщені відповідно їх функціональному призначенню, їх кількість відповідає змісту й особливостям виконуваної роботи. У кабінеті наявні 2 персональні комп’ютери, 2 телефони, 1 принтер та 1 факс.. У адміністративному відділі застосовується водяна система опалення. У кабінеті наявний кондиціонер, штучна та природна вентиляція, природне та штучне освітлення.

Площа приміщення відповідає діючим нормативам, обладнання відповідає вимогам нормативно-технічної документації. Робоче місце обладнане новими комп’ютерами, які перебувають у гарному технічному стані. Технологічний процес відповідає вимогам стандартів безпеки і нормам охорони праці.

Оцінка ергономічних параметрів робочого місця практиканта:

1) конструкція робочих місць відповідає встановленим нормам;

2) офісної техніки на столі не має;

3) місце сидіння – зручне для роботи.

Аналіз роботи з офісною технікою:

1) при роботі з комп’ютером шкідливим є випромінювання моніторів;

2) лазерний принтер негативно впливає на якість повітря в приміщенні, принтер є джерелом пожежо- та електробезпеки, а при роботі з ним існує загроза термоопіків;