Дата проведення: 22.11.12

Самоаналіз 2

Тема. Директорія УНР.

Мета:

- навчальна: визначити причини падіння влади гетьмана П. Скоропадського і приходу Директорії; схарактеризувати політику Директорії УНР; розповісти про Другу війну радянської Ро­сії проти УНР;

- розвивальна: формувати в учнів навички аналітичного мислення;

- виховна: виховувати інтерес до історичного минулого своєї держави.

Тип уроку: комбінований.

Обладнання: підручник, стінні карти «Українська Держава. Утворення Директорії та відновлення УНР (травень—листопад 1918 р.)» і «Друга війна радянської Росії проти УНР. Установ­лення в Україні більшовицького режиму (грудень 1918 — червень 1919 р.)», атлас, ілюстративний та дидактичний матеріал.

І. Загальна характеристика уроку:

1. Чи реалізована комплексна мета уроку?

Мета уроку була реалізована повністю, оскільки на уроці учні ознайомилися з новим матеріалом зрозуміли його важливість, але в той же час не всі брали участь в узагальненні знань в кінці уроку.

2.Чи виправдала себе на практиці змодельована вами структура (тип) уроку?

Обраний тип уроку себе виправдав, тому що в ході уроку чітко прослідковувались і виконувались елементи комбінованого уроку: перевірка домашнього завдання, новий матеріал, узагальнення нових знань.

3. Чи достатньою виявилася інформативність уроку для даного класу?

Інформація на даному уроці була доступна для класу оскільки матеріал відповідав змісту підручника, але були невеликі відступи з даної теми які у підручнику не висвітлено.

4. Чи вдалось надати уроку розвиваючого характеру?

Урок був спрямований на поглиблення попередніх знань учнів і повторення нових, вони змогли провести паралель з попередніми темами, що стосувалися козацьких повстань.

5. Чи вдалось реалізувати дидактичні принципи доступності, науковості, врахування вікових та індивідуальних особливостей учнів?

Матеріал, що був даний на уроці був розрахований на учнів 8 класу, відповідно інформація була науковою, але учні в класі навчаються на досить різних рівнях тому певну інформацію ті хто відстає у навчанні уточнювали і доводилося дещо пояснюа=вати спрощено.

6. Чи мало навчання на уроці проблемний характер?

Навчання на уроці мало проблемний характер оскільки дана тема передбачала визначення особливостей перебігу воєнних дій під час національно – визвольної війни і їх здобутків.

7. Чи правильно був спланований час на реалізацію різних етапів уроку?

Час на реалізацію етапів уроку впринципі був запланований вдало оскільки до дзвінка вдалося розглянути всю інформацію, перевірити домашнє завдання, узагальнити новий матеріал, задати домашнє завдвння.

ІІ.Аналіз структури, змісту, методів, прийомів та організації навчання:

1.Наскільки оптимально була проведена організація навчальної діяльності учнів?

За урок учні усно відповідали при перевірці домашнього завдання, працювали з підручником і біля настінної карти, отже можна говорити, що організація навчальної діяльності не була однобокою за таких умов більшістьучнів було задіяно на уроці.

2.Проаналізуйте методи і форми контролю знань учнів.

Перевірка знань учнів проводилася за допомогою фронтального опитування, що було поєднане із роботою біля карти.

3.Чи використовувались прийоми систематизації знань учнів та в якій формі?

На уроці проводилася систематизація знань учнів при роботі з узагальнюючими таблицями, а також під час узагальнення знань в кінці уроку, коли учні відповідали на поставлені питтання.

4. Схарактеризуйте результати оцінювання знань учнів.

Оцінювання знань учнів проводилось в кінці уроку відповідно до цього майже кожен отримав свою оцінку, але не всі досить добре підготувалися до уроку.

5. Чи вдалось вам об’єктивно оцінити відповіді дітей?

Оцінки в кінці уроку були виставлені об’єктивно до знань учнів і їх роботи на уроці, бралася до уваги повнота відповіді під час перевірки домашнього завдання і активності під час вивчення і узагальнення нових знань.

6. Які результати актуалізації опорних знань учнів перед вивченням нового матеріалу?

Якщо взяти до уваги актуалізацію попередніх знань учнів, то можна зробити висновок, що більшість розуміє матеріал який вивчався попередньо і можуть проводити паралелі між істричнми подіями.

7. Чи правильним виявився підбір методів та прийомів навчання? Чи вдалось вам при цьому підборі врахувати специфіку навчального матеріалу і класу, в якому проводився урок?

Методи, що використовувались на даному уроці враховували специфіку матеріалу, оскільки учні працювали над узагальнюючими таблицями під час вивчення нового матеріалу, методи відповідали віку даного класу.

8. Наскільки ефективно було використано засоби навчання на уроці?

Всі засоби наочності були презентовані учням, але вони не змогли сконцентрувати свою увагу на новому матеріалі, тому що їх відволікали презентовані зображення.

9. Чи вдалось вам акцентувати увагу учнів на головному в процесі вивчення нового матеріалу?

Під час вивчення нового матеріалу особлива увага акцентувалася на головних даних, відповідно до цього основне було записано в робочі зошити учнів.

10. Чи проводилася робота над засвоєнням основних термінів?

Під час уроку виникали нові терміни, вони пояснювалися учням і занотовувались в зошит. На особливо важливих поняттях акцентувалася увага.

11. Чи були реалізовані завдання з організації роботи над підручником або іншою літературою?

Учні працювали з підручником, але досить не довго, акцентувалася особлива увага на історичних документах саме з якими працювали учні, основним їх завданням був їх аналіз і характеристика.

12. Чи реалізувались на уроці внутрішньопредметні та міжкурсові зв’язки і в які моменти?

На уроці реалізовувались внутрішньопредметні зв’язки, коли зверталася увага на попередньо вивчений матеріал, а також набуті знання з курсу Всесвітньої історії.

13. Яким чином ви розвивали логічне мислення учнів, а також пам’ять, увагу?

Логічне мислення учнів розвивалось на уроці з допомогою поставлених проблемних питань, що спонукали їх до роздумів, коли одна проблема виливалася у ланцюг взаємозв’язаних між собою питань.

16. Чи приділяли увагу формуванню вмінь та навичок?

На уроці приділялася увага формуванню вмінь та навичок, оскільки учні працювали над виявленнм взаємозв’яків з попереднім матеріалом, працювали з історичними документами, а також картою.

17. Наскільки оптимальною була робота з картою?

Робота з картою була не досить оптимальною, тому що не всі учні погоджувалися виходи до карти в основному вони працювали з атласами.

18. У якій формі учням було запропоновано домашнє завдання? Наскільки вдало був вибраний його обсяг?

Домашнє завдання для учнів було записано на дошці, основним їх завданням було опрацювання матеріалу параграфу підручника, а також виконання контурної карти з даної теми.

ІІІ.Вчитель на уроці:

1. Чи вдалось вам витримати передбачуваний стиль спілкування з учнями?

На цьому уроці повністю вдалося витримати стиль спілкування, з допомогою якого вдалося учнів розташувати до співпраці.

2. Наскільки грамотною, багатою, логічною, емоційною та образною була ваша мова?

На уроці мовлення було логігчною відповідно до даного матеріалу, але все ж таки не вдалося уникнути русизмів, проти ніхто з учнів на це не звернув уваги.

3. Чи в змозі ви були гнучко реагувати на зміни ситуації під час уроку?

На уроці не було ситуацій які б примусили на них якось реагувати, тому що панувала робоча атмосфера хоч під кінець уроку учні дещо розслабились.

4. Чи відчували ви психологічну підтримку учнів на уроці? В якій формі вона проявлялась?

Психологічна підтримка учнів проявлялась в підтриманні дисципліни в класі, не було порушень які відволікали б від викладу нового матеріалу.

5. Чи вважаєте ви свої вимоги до учнів впродовж уроку достатньо чіткими, зрозумілими і послідовними?

Вимоги щодо учнів формулювалися досить точно і чітко, як на початку уроку при перевірці домашнього завдання так і в ході уроку, під час роботи над новим матеріалом.

6. Чи вдалось вам об’єктивно оцінювати результати пізнавальної діяльності учнів упродовж всього уроку?

Результати пізнавальної діяльності учнів на уроці були об’єктивно оцінені в кінці, і враховані під час виставлення оцінок.

7.Які об’єктивні і суб’єктивні труднощі на уроці ви відчули? Запропонуйте можливі шляхи їх подолання.

Явних труднощів на уроці не виникало оскільки тіж самі учні поводили себе дисципліновано і панувала робоча атмосфера.

IV. Учень на уроці:

1. Яка була дисципліна на уроці? Чим це можна пояснити?

Учні поводили себе на уроці дисципліновано, ніяких порушень не було, це можна пояснити тим, що перед ними постала нова людини до якої вони не призвичаїлись і не знають, що чекати.

2.Наскільки організовано й успішно виконувались учнями завдання, які ви поставили перед ними?

Більшість учнів виконували поставлені перед ними завдання, але тут проявився певний індивідуалізм кожен виконував їх сам і звітував перед вчителем.

3.Чи виявляли учні зацікавленість предметом на даному уроці? В чому це проявлялось?

На даному уроці вдалося зацікавити учнів даним атеріалом, оскільки на початку під час організації навчальної діяльності було розкрито усю важливіть даної теми і її місце в курсі історії України, що зараз вивчається.

4.Наскільки якісною була розгорнута монологічна мова учнів?

Монологічна мова учнів було не досить чіткою і змістовною, що можна пояснити надмірним хвилюванням під час висловлення власної думки.

5.Чи брали учні участь у бесідах і дискусіях? Чим це пояснюється?

Учні брали участь у бесідах це можна поянити в більшій мірі зацікавленням матеріалом, хоча власну думку вони формулювали досить розпливчасто.

V. Взаємодія вчителя та учня:

1. Чи вдалим був діалог між вами й учнями на уроці?

Діалог був більш – менш вдалий, але в ньому приймала участь не велика частина класу, що можеа пояснити індивідуальними особливостями учнів чи не вмінням формулювати власну думку.

2.Чи відповідав рівень викладення вами нового матеріалу потенціальним можливостям учнів?

Рівень викладеного матеріалу цілком відповідав можливостям учнів, оскільки більша частина учнів класу може навчатися на оцінки відмінно й добре, тому незрозуміла інформація була відсутня.

3. Чи виникла на уроці атмосфера співпраці між вами та учнями? Чим ви це пояснюєте?

На уроці виникла атмосфера співпраці, але не всі учні брали в ній участь, це можна пояснити як індивідуальними особливостями. Виникнення співпраці можна пояснити зацікавленістю учнів даною темою.

4. Який характер мало особисте ставлення вчителя до учнів і навпаки — позитивний чи негативний?

Відношення учнів до вчителя було позитивним, так само й відношення вчителя до учнів.

5. Чи задоволені ви й ваші учні процесом і результатами взаємодії на уроці? Чому ви так думаєте?

Учні процесом співпраці були задоволені, але з іншого боку було б краще, коли всі учні брали в ній участь. Результати взаємодії також вплинули на оцінки, що були виставлені в кінці уроку.

VІ. Формулювання висновків:

1.Якою в цілому виявилася ваша готовність до уроку?

Вцілому готовніть до уроку була на хорошому рівні, як в матеріальному плані тобто за наявності конспекту уроку, так і в психологічному за віповідним налаштуванням до уроку.

2. Чи вдалось вам успішно керувати класом у процесі проведення уроку?

Впринципі клас поводив себе досить дисципліновано і працював над усіма завданнями, тому можна з упевненістю говорити про те, що в процесі проведення уроку вдалося керувати класом.

3. Наскільки успішно формувалися в учнів вміння та навички?

Формування вмінь та навичок не було досить успішним, оскільки не всі учні брали участь у роботі.

4. Наскільки ефективно розвивався пізнавальний інтерес до вивчення предмета?

Пізнавальний інтерес учнів розвивався досить ефективно це можна пояснити тим, що вони зрозуміли важливість даної теми.

5. Чи можна назвати пізнавальну роботу учнів на уроці успішною?

Пізнавальна робота учнів на уроці впринципі була на хорошому рівні, оскільки вони цікавилися матеріалом досить розширенішим, також працювали з картою і підручником, але знову ж таки задіяні були не всі.

6. Чи реалізовані на даному уроці поставлені вами завдання?

Завдання які ставилися на початку уроку були зреалізовані неповністю, оскільки не всі учні брали активну часть у роботі на уроці, але вприпнципі більшу частину поставлених завдань вдалося реалізувати.