2015-06-28
397
а) життєві функції без порушення: дихання 15-20 за 1хв, пульс 60-80 ударів за 1 хв, артеріальний тиск 110/60-140/80 мм рт. ст., температарура тіла 36,9ºС.
б) життєві функції з порушенням: помірна брадікардія (пульс 51-59 ударів за 1 хв.) тахікардія (пульс 81-100 ударів за 1хв.), помірне тахіпное (21-30 дихань за 1 хв.), помірна артеріальна гіпертонія (141-91 – 177/99 мм рт.ст.), помірна артеріальна гіпотонія (109/59-90/50 мм рт.ст.), субфібрілітет (37,0-37,9ºС)
в) життєві функції з вираженими порушенями: тахіпное (31-40 дихань за 1 хв.), або брадіпное (8-12 дихань за 1 хв.), брадікардія (пульс 40-50 ударів за 1 хв.) або тахікардія (пульс 101-120 ударів за 1 хв.), гіпертонія (тиск 180/110-219/119 мм рт.ст.), або гіпотонія (тиск 89/49-71/41 мм рт.ст.), виражена гіпертермія (38-38,9ºС)
г) життєві функції з грубими порушеннями: різке тахіпное (більше 40 дихань за 1 хв.), брадіпное (менше 8 за 1 хв.), надзвичайно висока артеріальна гіпертензія (222/120 мм рт.ст і більше), або артеріальна гіпотонія (максимальний тиск не більше 70 мм рт.ст.), різка гіпертермія (39,0-39,9ºС).
д) життєві функції з критичними порушеннями: дихання Чейн–Стокса, Куссмауля або апное, максимальний артеріальний тиск (менше 60 мм рт.ст.), пульс на периферійних артеріях не підраховується, визначається лише на сонних артеріях, гіпертермія (40ºС і більше).
Порушення життєвих функцій при первинному огляді дозволяють визначити ступінь і характер обструкції дихальних шляхів, гіпоксію, запідозрити порушення тиску у плевральних порожнинах, виявити ступінь шоку та інше. Для швидкого і якісного визначення ступення порушення свідомості використовують спеціальні шкали (табл. 5). Так, по шкалі Глазго визначають кому. Стан свідомості визначають в залежності від реакції потерпілого та відповіді на звук, больові подразники. Відповідь оцінюють по відкриттю очей, руховому і вербальному контакту. На кожну відповідь по визначеному подразнику вираховують певну кількість балів.
3.6.2. Алгоритм огляду та надання медичної допомоги постраждалим (АВСС′)
І. (А) - Забезпечення прохідності дихальних шляхів.
Забезпечення прохідності дихальних шляхів постраждалого здійснюють шляхом:
· Очищення ротової порожнини пальцем або відсмоктувачем.
· Висунення нижньої щелепи.
· Витягування та фіксації язика.
· Застосування повітряходу.
У випадках повної або часткової обструкції верхніх дихальних шляхів, стиснутих щелепах у постраждалих, які знаходяться без свідомості через рот вводять повітряхід, протипоказаннями для цього є переломи щелепи або зубів.
