Етапи виробництва телевізійної програми

Технологічно робота режисера телебачення починається із затвердження теми майбутньої програми, отримання від головного режисера завдання на створення програми на основі сценарію, сценарного плану, або просто плану оперативних зйомок, за які відповідає редактор.

Режисер включається до складу певної групи, яка ще включає редактора та провідного оператора. Інші працівники або включаються в творчо-виробничу групу відповідно до складності роботи, або працюють з нею за графіком.

Також за графіком працює випускаючий режисер, тобто такий, який або тільки випускає програму в ефір, або ще й попередньо готує до випуску необхідні відео- і кіноматеріали.

В художніх програмах режисер, зазвичай, розробляє режисерську експлікацію (план майбутньої програми), або режисерський чи монтажний сценарій, у яких вказуються об´єкти зйомок, їх приблизний хронометраж, ролі, фахівці, техніка, спеціальні ефекти, передбачається використання архівних матеріалів, уточнюються головні виражальні засоби.

Основою багатосерійних постановочних програм найчастіше є ретельно розроблені за «голлівудським» методом літературні сценарії, котрі надаються режисеру безпосередньо перед зйомками.

Для ігрових програм і складних за постановкою неігрових передбачаються репетиції з виконавцями, так звані трактові репетиції, тобто чорнові прогони програми з метою встановлення узгоджених дій усіх учасників телевізійної групи та відпрацювання технічних питань запису чи трансляції.

Зйомки нескладних інтерв´ю, репортажів, допоміжного зображального матеріалу можуть проводитися без режисера – оператором чи редактором і оператором, а при наявності в групі асистента режисера – асистентом і оператором. У всіх інших випадках режисер безпосередньо керує зйомками, визначаючи драматургічно обумовлений відбір об´єктів зйомки, передбачаючи характер майбутньої монтажної організації, визначаючи розміщення камер і використання спеціальних технічних засобів.

Під час записів програм режисер безпосередньо проводить ефірний монтаж, включаючи ті чи інші камери, а під час підготовки відеоматеріалів до ефіру – монтує матеріали разом з відеомонтажером, а при потребі – за участю звукорежисера.

Слід звернути увагу на те, що ефірне телебачення дозволяє одночасно здійснювати зйомку, обробку зображення й звуку та їхній монтаж, не зупиняючи реального процесу розгортання подій, що транслюються, або записуються на плівку. Ця особливість суттєво відокремлює специфіку режисерської праці на телебаченні від кінематографічної.

При потребі, режисер проводить озвучування програми – разом із звукорежисером записує закадровий дикторський текст, репліки акторів, проводить дублювання фільмів на необхідну мову, підбирає музичне й шумове оформлення.

Режисер відбирає шрифти, необхідні для створення титрів програми, і формує їх композиційно, творчо вирішує питання про створення телезаставок та їх використання.