Операції з залучення та розміщення валютних ресурсів

Валютні ресурси – сукупність грошових ресурсів, виражених в іноземних грошових знаках, які є законним платіжним засобом у країні емітентів і які є в розпорядженні банківських установ для виконання ними активних операцій.

Проведення операцій пов’язаних із залученням та розміщенням валютних ресурсів характеризується тим, що вони мають бути проведені одночасно чи паралельно, оскільки формування валютних ресурсів банківських установ здійснюється за допомогою операцій з залученням валютних ресурсів, а використання і отримання прибутку здійснюється за допомогою операцій з розміщення вал.ресурсів.

Підставою здійснення даних операцій є укладення договору.

Предметом даних операцій є іноземна валюта, що є законним способом платежу на території держави-емітента.

Суб’єкти – банки та їх клієнти. Банк повинен мати ліцензію надану НБУ та письмовий дозвіл на право здійснення даних операцій. Клієнтами можуть бути ф.о. та ю.о., які можуть підтвердити походження валюти і вал.цінностей.

До вал.операцій відносять: депозитні, кредитні, лізингові, форфейтенгові, факторингові, операції з ЦП.

Кредитні валютні операції

Базові елементи кредитування:

- Суб’єкти кредитування

- Об’єкти кредитування

- Забезпечення кредиту

Суб’єкти — позичальники (одержувачі кредиту), фізичні та юридичні особи, дієздатні та наділені гарантіями на здійснення кредитних операцій.

Об’єкт — предмет, під який видається позичка.

Кредитні зобов’язання – зобов’язання, що виникають у зв’язку з наданням грошових коштів або інших речей, визначених родовими ознаками, на умовах, визначених чинним законодавством і договором.

Кредитні правовідносини, пов’язані з кредитуванням валютою оформляються кредитним договором. Кредитний договір укладається в простій письмовій формі. На вимогу однієї зі сторін кредитний договір може бути нотаріально засвідченим. Кре­дитний договір повинен укладатися від імені юридичної особи, а не від імені філії банку