Іспано-португальська демаркаційна лінія 1494року

Португало–кастильське протистояння за панування в Атлантиці (XV ст.) та португало–іспанський «розподіл» світу

Літ-ра: И.П. Магидович История открытия и исследования Центральной и Южной Америки Москва 1965

Звістка про відкриття Колумбом Зах. Індії не могла не бентежити португальців. На їх думку були порушені їх права, надані Португалії римськими папами Миколою 5 і Калістом 3 у 1452 і 1456р., права визнані самою Кастилією 1479р., підтверджені папою Сикстом 4 у 1481р. – володіти землями, відкритими на південь і схід від мису Бохадор, «впритул до індіанців». Їм здавалось, що Індія втікає від них. Два державці – кастильська королева і португальський король відстоювали права на землі за океаном. Кастилія спиралась на право першого відкриття. Португалія - на попередні папські пожалування. Єдиним суддею, який міг вирішити суперечку між королями мирним шляхом, був вищий католицький авторитет – сам папа.

Папою тоді був Александр 6 Борджиа – темна особа, багаторазовий вбивця, розпусник за іронічною характеристикою Стендаля - «самое совершенное воплощение диявола на земле». Про нього склалась поговірка: «Папа ніколи не робить того, що каже». Про нього друг Макіавели писав: «Папа ніколи не робив нічого іншого як обманював людей, переконував би з більшою силою, утверджував би що-небудь з клятвами і меньше дотримувався»

«Чистими» руками Александра 6, «раба рабів божих» і був проведен 1493р. перший розділ Світу.

3 травня 1493р. через 2місяці після повернення Колумба, папа Александр 6 буллою «Inter cetera» (Між тим) надав кастильській короні права на землі, які вона відкрила чи відкриє в подальшому – «землі, що лежать проти західних частин і на океані» і такі, що не належали перед тим христ. Державцю. Іншими словами папа надав Кастилії на заході такі самі права, які його попередник надав Португалії на півдні та сході.

4 травня 1493р. офіційно датована папська булла, в якій папа намагався точно визначити права Кастилії. Він дарував у вічне володіння кастильським королям «всі оострови і материки.. відкриті і ті, які будуть відкриті на захід і південь від лінії, проведеної та установленої від арктичного полюсу до антарктичного полюсу. Названа лінія мусить розташовуватись на відстані 100ліг на захід і на південь від буль-якого з островів, зазвичай званих Азорськими ат Зеленого Миса». Звісно кордон, ані на карті, на ні глобусі провести неможливо. Адже вже тоді знали, що Азорські о-ви лежать значно західніше о-вів Зеленого Мису!

Іспано-португальська демаркаційна лінія 1494року

Папське рішення із виправленням географ. помилки стосовно Азорських о-вів лягло в основу іспано-португал. Перемовин, які завершилась договором в місті Тордесільясі від 7 червня 1494р.

Португальці не наполягали на тому, щоб іспанці зовсім відмовились від заокеанських плавань, однак добивались переносу демаркаційної лінії (папського меридіану) далі на захід. Після довгих суперечок ісп. представники пішли на поступки і лінію було проведену в 370лігах західніше о-ва Зеленого Мису.Ліга5.5км. Невідомо лише про який саме острів з о-вів Зеленого Мису йде мова, адеж обидві сторони знали, що відстань між крайніми о-вами (Боавішта й Санту-Антан) більше за 40ліг.

Тордесільяський договір свідчить про те, що як іспанці так і португальці до сер. 1494р. нічого не знали про заокеанський материк, розташований в декількох сотнях ліг на захід від Африки.Деякі антиколумбіанци роблять з договору висновок: португальці поставили вимогу відсунути лінію на 270ліг західніше «папського меридіану», бо знали про Бразилію, куди раніше плавали. Дещо ґрунтовніше це твердження бачно крізь основні положення Тордесільясського договору:

Вже в 1495р. один космограф Феррер висловив правильний прогноз стосовно мети, яку переслідували обидві сторони в договорі. Демаркаційна лінія – установлюється лише аби кастильські судна могли безперешкодно здійснювати плавання для відкриттів на західному, а португальські – на східному напрямі від меридіану. Те саме підтверджує і географ Александр Зупан:

У договорі немає ознак того, що португальці знали в1494р. про Антильські або Бермудські о-ви. А твердження порту гал. І бразильських істориків, що в Ліссабоні вже в 1494р. знали про східний виступ заатлантичного півд.. материка – Бразилію, спростовується тим, що в Тордесільясському договорі немає жодних оговірок з цього приводу; натомість робиться поступка на користь Кастилії, пов’язана з тим, що 1493р. на захід була відправлена Друга експедиція Колумба:

Португалія погоджувалась поступитись Кастилії не лише будь-яким островом, але й материком, якщо він лежить на захід, за умови, що Колумб відкриє його до 20 червня 1494р. Дивна поступливість з боку португла. Короля, якщ він справді знав про існування Бразилії!