Казначейські зобов’язання України (надалі — казначейські зобов’язання) — вид цінних паперів на пред’явника, що розміщуються виключно на добровільних засадах серед населення, засвідчують внесення їх власниками грошових коштів до бюджету і дають право на одержання фінансового доходу.
Випускаються такі види казначейських зобов’язань:
а) довгострокові — від 5 до 10 років;
б) середньострокові — від 1 до 5 років;
в) короткострокові — до одного року.
Стаття 16. Порядок випуску казначейських зобов’язань
Рішення про випуск довгострокових і середньострокових казначейських зобов’язань приймається Кабінетом Міністрів України.
Рішення про випуск короткострокових казначейських зобов’язань приймається Міністерством фінансів України.
У рішенні про випуск казначейських зобов’язань визначаються умови їх випуску.
Порядок визначення продажної вартості казначейських зобов’язань встановлюється Міністерством фінансів України виходячи з часу їх придбання.
Кошти від реалізації казначейських зобов’язань спрямовуються на покриття поточних видатків республіканського бюджету.
|
|
Стаття 17. Виплата доходу по казначейських зобов’язаннях
Виплата доходу по казначейських зобов’язаннях та їх погашення здійснюються відповідно до умов їх випуску, затверджених: по довгострокових і середньострокових зобов’язаннях — Кабінетом Міністрів України, короткострокових — Міністерством фінансів України.
Глава 5. Ощадні сертифікати
Стаття 18. Основні характеристики ощадних сертифікатів
Ощадний сертифікат — письмове свідоцтво банку про депонування грошових коштів, яке засвідчує право вкладника на одержання після закінчення встановленого строку депозиту і процентів по ньому.
Ощадні сертифікати видаються строкові (під певний договірний процент на визначений строк) або до запитання, іменні та на пред’явника.
Іменні сертифікати обігу не підлягають, а їх продаж (відчуження) іншим особам є недійсним.
Ощадні сертифікати повинні мати такі реквізити: найменування цінного паперу — “ощадний сертифікат”, найменування банку, що випустив сертифікат, та його місцезнаходження; порядковий номер сертифіката, дату випуску, суму депозиту, строк вилучення вкладу (для строкового сертифіката), найменування або ім’я держателя сертифіката (для іменного сертифіката); підпис керівника банку або іншої уповноваженої на це особи, печатку банку.