ТЕРМІНОЛОГІЧНИЙ СЛОВНИК
Абсцес — гнійник.
Алергія — стан підвищеної чутливості організму до різних речовин.
Ампутація — хірургічна операція з повного або часткового відтинання органа.
Анамнез хвороби — розпитування про дане захворювання, його початок і перебіг до дня дослідження хворого.
Анемія — недокрів'я, нестача крові.
Анестезія — загальна назва методів знеболювання.
Аномалія — відхилення структури або функції від норми, що виникло внаслідок порушення розвитку організму.
Антагонізм (мікроорганізмів) — пригнічення життєдіяльності одних мікроорганізмів іншими; (функціональний) — протилежність функцій органів та систем, що беруть участь у одночасній спільній діяльності.
Анурія — припинення утворення сечі в нирках.
Аритмія — порушення правильного серцевого ритму.
Астенія — слабкість.
Астма — ядуха, різка задишка.
Асфіксія — задуха, неможливість дихання.
Брадикардія — сповільнені серцеві скорочення.
Варикозне розширення вен — захворювання вен, що виражається у збільшенні їх розмірів, зміні форми і зменшенні еластичності.
Вправлення — хірургічна маніпуляція відновлення нормального положення кістки, суглоба.
Гастрит — запалення слизової оболонки шлунка.
Гельмінти — група червів, збудників гельмінтозів у людини.
Гельмінтоз — хвороба, що спричинюється паразитичними червами.
Гематома — великий крововилив у тканину.
Гемоліз — руйнування еритроцитів з виходом гемоглобіну у плазму крові.
Гепатит — запалення печінки.
Гепатоз — загальна назва захворювань печінки.
Гіпертонія — підвищений тонус (напруга) м'язів стінки порожнистого органа.
Гіпертрофія — збільшення маси органів чи м'язів.
Гіпоксія — кисневе голодування, брак кисню у тканинах.
Гіпофункція — зниження функції органа.
Гниття — процес розщеплення органічних нітрогеновмісних речовин (в основному білків).
Деонтологія — наука про догляд за хворою людиною, впровадження медичних процедур під час лікування, а також про належні взаємовідносини медичного персоналу з хворими і між собою.
Диспансер — медичний заклад для лікування і профілактики захворювань.
Диспансеризація — система заходів з виявлення хворих та оздоровлення населення.
Дистонія судин — порушення місцевого кровотоку або загального кровообігу.
Діагноз — процес розпізнавання хвороби, також означає назву хвороби.
Діагностика — процес постановки діагнозу, вчення про методи розпізнавання хвороб.
Діастола — розслаблення серця.
Діурез — добове сечовиділення.
Дренаж — пристрій, призначений для видалення гною з рани.
Езофагіт — запалення стравоходу.
Ентерит — запалення тонкого кишечнику.
Епідеміологія — вивчення хвороб груп людей або населення в цілому.
Етіологія — причина даної хвороби.
Живіт гострий — поняття, що об'єднує ряд гострих захворювань органів черевної порожнини, які підлягають терміновому хірургічному втручанню.
Жовчовиділення — надходження жовчі у дванадцятипалу кишку з жовчного міхура або з жовчних протоків.
Защемлення — здавлювання органів чи тканини з порушенням кровотоку в них.
Іммобілізація — створення певної нерухомості пошкодженій частині тіла.
Імунодефіцйт — нестача або відсутність захисних властивостей організму.
Інактивація — часткова або повна втрата біологічно активною речовиною або агентом своєї активності.
Інфільтрат — ділянка тканини, якій притаманне скупчення не властивих їй клітинних елементів, що веде до збільшення об'єму та щільності тканини.
Канцероген — будь-який агент, який сприяє утворенню злоякісних пухлин.
Кардит — загальна назва запальних уражень якихось структур серця.
Колапс — гостра судинна недостатність.
Коліт — запалення товстого кишечнику.
Кома — стан повної втрати свідомості, больової чутливості, рефлексів.
Конвульсія — судома, що охоплює велику групу м'язів.
Контузія — патологічний стан, що виник внаслідок значного механічного впливу на голову або всю поверхню тіла.
Криза — різке порушення стану організму, яке загрожує життю.
Лейкоз (лейкемія) —- злоякісне захворювання системи крові.
Лихоманка (гарячка) — дуже висока температура тіла, що супроводжується маренням.
Метеоризм — здуття живота.
Мікробіологія — наука про мікроорганізми (віруси, фаги, бактерії, гриби).
Міокард — м'язова оболонка серця.
Нагноєння — утворення гною в місці запалення.
Наркоз — штучно викликаний стан, що характеризується оборотною непритомністю, больовою нечутливістю, пригніченням рефлексів.
Нефрит — запалення нирок.
Патогены — мікроорганізми, які у разі потрапляння в організм людини спричинюють захворювання.
Перитоніт — запалення очеревини.
Реактивація — відновлення життєдіяльності клітин організму, що була втрачена у результаті впливу певних факторів.
Резистентність — властивість хвороботворних мікроорганізмів або інших шкідників протистояти дії ліків.
Секреція — виділення секрету слизовою оболонкою чи залозою.
Синдром — сукупність ознак, що характеризують ту чи іншу хворобу з єдиним патогенетичним походженням.
Спазм — мимовільне скорочення м'язів, яке не супроводжується їх негайним розслабленням.
Тахікардія — прискорені серцеві скорочення.
Терапія — піклування про хворого, нагляд за перебігом хвороби, її лікування.
Токсини — отруйні продукти, які природним шляхом виділяються деякими істотами.
Токсичні речовини — речовини, шкідливі для живих організмів.
Трансплантат — ділянка тканини або орган, що застосовується для трансплантації.
Трансплантація — пересадка органа чи тканини.
Холецистит — запалення жовчного міхура.