Узагальнення досвіду навчання маркетингу та менеджменту в провідних школах бізнесу світу дає змогу виділити такі альтернативні підходи до навчання маркетингу, менеджменту та ін.:
- кейс-метод Гарвардської школи бізнесу;
- метод досліджень Чиказької школи бізнесу;
- навчання за допомогою практикуючих менеджерів у Кейптаунському університеті (Південно-Африканська Республіка);
- японський підхід до навчання.
Решта навчальних закладів або віддають перевагу одному із запропонованих методів, або ж комбінують зазначені підходи в різному співвідношенні для різних дисциплін і програм.
Кейс-метод було започатковано в Гарвардській школі бізнесу доктором Копеландом ще в 1921 році, хоча активно він почав використовуватись у післявоєнний період. Кейс-метод дає можливість через колективну творчу дискусію на прикладі конкретної, абсолютно правдивої ситуації, що містить оригінальний практичний досвід, виробити в слухачів цілком конкретні практичні навички.
Переваги кейс-методу:
|
|
- наближеність до життя в бізнесі;
- двоетапне обговорення (мікрогрупа і програма в цілому);
- співпраця слухачів і формування навичок роботи в групі;
Проблеми:
- високі витрати на підготовку кейсів (до 2 тис. дол. за 1 кейс);
- потреба у висококваліфікованих дослідниках для підготовки нових кейсів;
- старіння кейсів;
Метод досліджень Чиказької школи бізнесу, другої за віком, заснованої в 1926 році, грунтується на самостійних дослідженнях слухачами публікацій і діяльності корпорацій з певних питань, наступному обговоренні отриманих висновків і результатів, внесенні пропозицій щодо прийняття відповідних рішень у компаніях. Слухачам надається право не лише самостійно обирати тему дослідження, а й наукового керівника, план опанування дисциплін у межах встановленої логіки навчання. Провівши дослідження літератури різних дисциплін та корпорацій, слухачі набувають навичок не лише консалтингової діяльності, а й вміння співпрацювати з різними фахівцями компанії.
Переваги:
- високий рівень фундаментальної підготовки;
- гнучкість програм і змісту навчання;
Проблеми:
- необхідність створення великого банку публікацій, що можуть бути об'єктом дослідження для конкретних дисциплін;
- високі вимоги до викладачів, які повинні поєднувати педагогічну діяльність, дослідження, консалтинг і вміння організувати колективну роботу.
Підхід Кейптаунського університету полягає втому, щоб залучати до викладання не лише окремих тем, а й цілих курсів менеджерів-практиків, які мають певний хист до педагогічної роботи й досвід викладацької діяльності.
|
|
Переваги:
- практична спрямованість навчання: вивчається те, що корисно і стосується справи;
- добре знання слухачами сучасних проблем і реального досвіду бізнесу, інструментів менеджменту;
Проблеми:
- труднощі формування команди викладачів;
- різний рівень викладання дисциплін, різна методика, що потребує від слухачів пристосування до викладачів.
Японський підхід до навчання менеджменту та маркетингу грунтується переважно на підготовці фахівців у навчальних центрах в середині компаній, орієнтуючись насамперед на досвід компанії. Однак викладачі для таких центрів готуються здебільшого централізовано в Токійському інституті менеджменту.
Переваги:
- чітка орієнтація навчання на практику роботи в конкретній компанії;
- висока мотивація навчання;
- відсутність бар'єрів між навчанням і практикою;
- висока віддача від навчання, оскільки підготовка здійснюється під певні посади;
Проблеми:
- недостатня фундаментальна підготовка, завищення ролі прикладних дисциплін;
- вузький світогляд навчання, труднощі застосування отриманих знань і навичок в інших компаніях, а також на вищому рівні менеджменту;
- висока вартість навчання в розрахунку на одного слухача.
Як спосіб розв'язання проблем японські компанії практикують підготовку менеджерів у провідних школах бізнесу США, а останнім часом і Західної Європи, а також їхніх відділень (філій) у Тихоокеанському регіоні.