Європейські міжнародні стандарти праці

Досвід європейської інтеграції засвідчив дієвість та ефектив­ність основних постулатів європейської соціальної політики. Від самого початку європейської інтеграції в установчих докумен­тах Ради Європи та Європейського Союзу були закладені ідеї побудови не просто ринкової економіки, а соціально орієнтованої. ринкової економіки. Незважаючи на певні національні особ­ливості кожної країни або групи європейських країн, у між­народних документах, в наукових та публіцистичних працях економістів, юристів, політологів, соціологів, психологів засвідчено існування такого суспільного феномену як „європейська соці­альна модель”.

На засіданні Європейської Ради у Барселоні в 2002 р. було сформульовано головні засади європейської соціальної. моделі:

- добрі економічні досягнення;

- високий рівень соціальної. захищеності;

- високий рівень освіти;

- соціальний діалог.

Значну роль відіграла Переглянута стратегія соціальної згур­тованості — нормативно-правовий документ, прийнятий Комітетом Міністрів Ради Європи 27 квітня 2004 р. у Страсбурзі. У цьому акті зазначається: „незважаючи на значні відмінності між державами, європейський підхід можна охарактеризувати, якщо порівняти його з іншими регіонами світу як „європейську соці­альну модель".

Основні засади європейської соціальної моделі й напрямки со­ціальної політики закріплені в основних документах Ради Євро­пи:

- Європейській конвенції про права людини та основопо­ложні свободи (1950 р.);

- Європейській соціальній хартії (1961 р.);

- Європейській соціальній хартії (переглянутій) (1996 р.)

а та­кож у документах Європейського Союзу:

- Договорі про Євро­пейський Союз;

- Хартії соціальних прав трудящих Співтовариства (1989 р.);

- Хартії основоположних прав ЄЄ (2000 р.);

- Конституції ЄС, підписаної в грудні 2004 р. главами держав та урядів ЄС;

- у директивах, регламентах ЄС.

Згідно з установчими документами основним завданням Ради Європи є захист прав людини, демократичних цінностей та за­безпечення верховенства права.

Визначне місце серед актів, прийнятих Радою Європи, нале­жить Європейській конвенції про захист прав людини (Рада Європи, 1950 р.). У справі захисту прав людини ця Конвенція має загальновизнаний авторитет не лише на європейському, а й на світовому рівні.

Для захисту прав, передбачених Конвенцією, створено Євро­пейський суд з прав людини, діяльність якого регламентується розділом II Конвенції.