Методичні рекомендації до самостійної та індивідуальної роботи студентів

Навчальна програма передбачає самостійну та індивідуальну роботу студентів, яка має на меті формування пізнавальної активності, засвоєння студентами основних умінь та навичок роботи з навчальними матеріалами, поглиблення та розширення вже набутих знань, підвищення рівня організованості студентів тощо.

У процесі самостійної та індивідуально-навчальної та дослідницької роботи студенти мають оволодіти вміннями та навичками:

ü організації самостійної навчальної діяльності;

ü самостійної роботи в бібліотеці з каталогами;

ü опрацювання навчальної, навчально-методичної, наукової, науково-популярної літератури;

ü конспектування джерел;

ü роботи з довідковою літературою;

ü опрацьовування статистичної інформації;

Кожен студент повинен уміти раціонально організовувати індивідуально-навчальну та дослідницьку діяльність. Важливим є вміння скласти план роботи, чітко визначити її послідовність. Необхідно, щоб план самостійного навчання був реальним і його виконання давало плідні наслідки в навчальному процесі.

Для успішної індивідуально-навчальної та дослідницької роботи значну частину часу студент виділяє для роботи в бібліотеці. Треба розуміти сутність складання алфавітного й тематичного каталогів, вміти швидко знаходити в них необхідну літературу, знати особливості бібліографічного шифрування. Для плідної роботи з літературними джерелами студентові корисно скласти власну бібліографію, заповнюючи бібліографічні картки на необхідні, брошури або статті. Для роботи в провідних бібліотеках м. Києва студенту треба знати їхню структуру, спеціалізацію окремих підрозділів, вміти користуватися різноманітними каталогами, правильно заповнювати бланки вимоги на літературу тощо.

Відібрана для індивідуального опрацювання література може бути різною як за обсягом наукових даних, так і за характером їхнього викладу. Студентові потрібно відібрати необхідний для опрацьовування матеріал (розділи, підрозділи тощо), а також розсортувати його за важливістю (що для детального вивчення, а що для ознайомчого читання). Процес читання має відбуватися повільно, до незрозумілих питань слід обов'язково повертатися, наводити додаткові довідки, щоб зрозуміти сутність думки автора. Знання незнайомих термінів слід одразу ж з'ясовувати за тлумачними словниками, енциклопедіями або спеціалізованими довідниками.

У процесі роботи з літературою корисно робити виписки найважливіших думок, формулювань, окремих висловів на аркушах паперу із зазначенням автора, джерела, сторінок і абзаців. Для кращого засвоєння матеріалу, розвитку творчого мислення основний зміст прочитаного доцільно формулювати у вигляді тез.

Конспект є стислим викладом основної сутності опрацьованого літературного матеріалу. Конспект має бути стислим, змістовним і записаним своїми словами і формулюваннями. Класичні визначення, оригінальні думки, вислови слід записувати до конспекту повністю з посиланням на автора, джерело і сторінку. У процесі конспектування важливо витримувати логічний зв'язок між окремими складовими тексту. У тексті конспекту корисно підкреслювати найважливіші теоретичні положення, визначення, висновки й робити позначки на полях. Систематичне конспектування опрацьованого матеріалу дисциплінує розум, відпрацьовує вміння формулювати власні думки в короткій змістовній формі, сприяє кращому засвоєнню навчального матеріалу.

Реферативне повідомлення є тезисним викладом основної сутності опрацьованого матеріалу. Автентичні думки, строгі визначення, вислови слід оформляти у повідомленні повністю з посиланням на автора та джерело. Реферативне повідомлення має бути послідовним, стислим, змістовним та підкреслювати найважливіші теоретичні домінанти.

Для цілісного уявлення про навчальну дисципліну студентові необхідно користуватися довідковою літературою: енциклопедіями, енциклопедичними словниками, галузевими довідниками тощо.

Майбутній фахівець повинен вправно користуватися персональним комп'ютером. Робота з матеріалами Інтернету надає можливість отримувати найновішу інформацію з різних сфер життя нашої держави.