2015-06-30
316
Лекція № 9. -10. Змістовий модуль 7. «Проблема буття». (4 год.)
Мета: Показати особливості проявів філософського мислення у сфері
осмислення засад дійсності; прослідкувати як при осмисленні буття
проявляються такі важливі риси філософського осмислення, як
граничний рівень узагальнення, його принциповий людино центризм та
ін.; ознайомитись із найпершими філософськими категоріями, що
застосовуються при визначенні буття та його атрибутів; окреслити
найважливіші особливості сучасної наукової картини світу.
План
1. Онтологія – метафізика буття. Поняття “буття” та специфічні особливості його змісту. Проблемність людського буття.
2. Концепція буття в історії філософії.
3. Буття, субстанція, матерія.
4. Рух як спосіб існування матерії.
5. Простір і час – форми буття матерії.
Література:
Бердяев Н.А. Философия свободы. Смысл творчества. – М., 1989.
Быстрицкий Е.К. Бытие человека в культуре. – К., 1992.
Гайдеггер М. Время и бытие. – М., 1993.
Жизнь после смерти:Сборник. – М., 1990.
|
|
|
Камю А. Бунтующий человек. – М., 1990.
Лакс Дж. О плюрализме человеческой природы. // Вопросы философии. – 1992. − №10.
Лобанов С.Д. Бытие и реальность. – М., 1999.
Фромм Э. Иметь или быть? – М., 1990.
Фромм Э. Душа человека. – М., 1992.
Ясперс К. Духовная ситуация времени. // Смысл и назначение истории. – М., 1991.
Сморж Л.О. Філософія. Навчальний посібник. – К., 2006.
Надольний І.Ф. Філософія. Навчальний посібник. − К., 2005.
Петрущенко В.Л. Основи філософських знань. Навчальний посібник. – Л.,2007.
Лекція. № 11. – 12.
Змістовий модуль 8. «Проблема людини у філософії» (4 год.)
Мета: Визначення основних категорій, що дозволяють виявити сутність
людини як біопсихосоціальної істоти; виявити основні риси, що
характеризують людину, індивіда, особу, особистість, індивідуальність;
порівняти «діяльність» та «активність», охарактеризувати їх основні
типи та форми, визначивши відмінності та ціннісну спрямованість;
осмислити умови успішного опанування соціальних ролей, зв'язок
«соціальної ролі» із «соціалізацією» та «індивідуалізацією».
План
1. Людина – універсальний і найвищий предмет філософії. Людина, індивід, особистість. Сенс життя.
2. Релігійна, міфологічна антропософія.
3. Наукова концепція походження людини.
4. Атрибутивні ознаки людини та їх взаємозв’язок.
5. Співвідношення біологічного й соціального в людині.
Література:
Коган Л.А. Жизнь как бесмертие. // Вопросы философии. – 1994. − №12.
Келли Дж. Теория личности (пер. с англ.). – СПб., 2000.
Пригожин И., Стенгерс И. Порядок из хаоса: новый диалог человека с природой. – М.,
1986.
Тейяр де Шарден П. Феномен человека. – М., 1987.
|
|
|
Франк С.Л. Смысл жизни. //Вопросы философии. – 1990. − № 6.
Швейцер А. Благоговение перед жизнью. – М., 1992.
Сморж Л.О. Філософія. Навчальний посібник. – К., 2006.
Причепій Є.М., Черній А.М., Гвоздецький В.Д., Чекаль Л.А. Філософія. Навчальний посібник. – К., 2006.
Лекція № 13. – 14. Змістовий модуль 9. «Теорія пізнання. Логічні форми розвитку знань». (4 год.)
Мета: Визначити основні положення та принципи філософської теорії
пізнання; виявити діалектичний взаємозв’язок чуттєвого пізнання з
логічним, раціональним та можливості перевірки отриманих знань у
процесі практики; осмислити методологічний потенціал понять
«абсолютна істина», «відносна істина» для вирішення фундаментальних
проблем гносеології; обґрунтувати значущість інтуїції, її своєрідність,
виявити її етапи та умови виникнення.
План
1. Теорія пізнання як сфера філософського знання, її предмет та основні категорії. Логічні форми розвитку знань.
2. Творчість як конструктивний принцип пізнання.
3. Історична і соціокультурна детермінація пізнання.
4. Рівні наукового пізнання. Логічний аналіз понять. Структура і природа суджень.
5. Проблема істини: ретроспективний аналіз і сучасне бачення. Критерії істини.
Література:
Бургін М. Феномен знання. // Філософська і соціологічна думка. – 1995. − № 3−4.
Митюгов В.В. Познание и вера. // Вопросы философии. – 1996. − № 6.
Маркузе Г. Разум и революция (пер. с анг.). – СПб., 2000.
Мельбранш Н. Разыскания истины. – СПб., 1999.
Савельев А.В. К вопросу об эпистемологической адекватности нейрокомпьютеров. // Вопросы философии. – 2000. − № 1.
Суворов О.В. Разум и феномен «я». // Вопросы философии. – 2000. − № 4.
Сморж Л.О. Філософія. Навчальний посібник. – К., 2006.
Надольний І.Ф. Філософія. Навчальний посібник. − К., 2005.
Петрущенко В.Л. Основи філософських знань. Навчальний посібник. – Л., 2007.
Конверський А.Є. Логіка. – К., 2002.
Лекція № 15. Змістовий модуль 10. «Філософія культури» (2 год.)
Мета: Осмислити культуру як сферу, за допомогою якої здійснюється
історична естафета людських надбань від покоління до покоління,
сферу, що постає основним людиноутворюючим суспільно-історичним
чинником; ознайомитись із основними ознаками культури, із аспектами
співвідношення світової культури та національних культур; розглянути
вихідні окреслення явища цивілізації, зясувати складний, суперечливий
характер взаємодії культури та цивілізації; виявити головні тенденції
культури ХХ ст.
План
1. Сутність та структура духовного життя суспільства.
2. Поняття “культура” та основні ознаки культури.
3. Культура і цивілізація.
4. Людиномірна сутність культури.
5. Діалектика національного і загальнолюдського в культурі.
6. Головні тенденції культури ХХ століття.
Література:
Гринин Л.Е. Формации и цивилизации. // Философия и общество. – 1999. − № 2.
Гуревич П.С. Философия культуры. // Философские науки. – 1995. − № 5−6.
Кобец Р. феноменологія як філософія культури. // Філософська і соціологічна думка. –1995. − № 7−8.
Маркарян Э.С. Науки о культуре и императивы эпохи. // Философские науки. – 2000.–№ 1.
Самсонов А.Л. На пути к ноосфере.// Вопросы философии. – 2000. − № 7.
Теорія та історія світової культури. – К., 1993.
Причепій Є.М., Черній А.М., Гвоздецький В.Д., Чекаль Л.А. Філософія. Навчальний посібник. − К., 2006.
Лекція № 16. Змістовий модуль 11. «Суспільство як об’єкт філософського осмислення» (2 год.)
Мета: Визначити категорії, що дозволяють осмислити суспільство як систему у сукупності його основних сфер та як процес поступального розвитку; виявити основні риси, що характеризують громадянське суспільство та спланувати основні перспективи його формування в Україні; визначити принципові відмінності та гуманістичну спрямованість тлумачення нації як політичного, громадянського, а не етнічного утворення; осмислити методологічні можливості формаційного та цивілізаційного підходів до аналізу історії суспільства.
|
|
|
План
1. Природа суспільства у філософський традиції.
2. Онтологія соціального.
3. Сутність і структура суспільних відносин.
4. Форми організації суспільного буття.
5. Проблема періодизації суспільного розвитку.
Література:
Андрущенко В., Михальченко М. Сучасна соціальна філософія. – К., 2004.
Бранский В.П. Теоретические основания социальной синергетики. // Вопросы философии. – 2000. − № 7, − С. 112−129.
Бязрова Дж..Б. проблема прогресса в социальной философии ХХ века. // Философия и общество. – 1999. − № 4, − С. 110−122.
Грехнев В.С. Этносы как общности людей. // Философия и общество. – 1999. − № 4, − С. 123−140.
Лисяк-Рудницький І. Історичні есе: у 2-х т. – К., 1994.
Сорокин П. Человек. Цивилизация. Общество. – М., 1991.
Сморж Л.О. Філософія. Навчальний посібник. – К., 2006.
Бойченко І.В. Філософія історії. Підручник. – К., 2006.
