Водяне опалення

Системи водяного опалення на сьогоднішній день є найбільш поширеними з усіх відомих опалювальних систем. Теплоносієм у них є вода або незамерзаючі рідини. Теплоносій є посередником, за допомогою якого здійснюється перенос тепла від джерела тепла - поверхні радіатора, а від неї - повітрю.
Система водяного опалення будівлі, приєднана до теплової мережі, складається з вузла приготування теплоносія, розвідних трубопроводів, гілок, підводок та опалювальних приладів.
Залежно від взаєморозташування теплогенеруючого агрегату, трубопроводів і опалювальних приладів системи можуть бути центральними або місцевими (автономними). Якщо один теплогенеруючий агрегат обслуговує кілька будинків, то така система опалення називається центральною. Якщо теплогенератор знаходиться в тому ж будинку, що й опалювальні приміщення, то це - автономна система опалення.

У багатоповерхових житлових районах міст і селищ, як правило, мають місце центральні системи опалення, в приватному і сучacному котеджному будівництві, - автономні.
За способом прокладки магістральних трубопроводів системи бувають горизонтальні і вертикальні, за способом приєднання до них відводок - однотрубні і двотрубні. За способом прокладки подаючої і зворотної гілок горизонтальні і вертикальні системи можуть бути з верхньою, нижньою і змішаною розводкою.
За способом циркуляції теплоносія опалювальні системи ще діляться на гравітаційні та примусові (нacосні). В даний чac гравітаційні системи зacтосовуються вкрай рідко, лише за відсутності надійних джерел електропостачання.
У сучacному житловому будівництві, як правило, проектуються горизонтальні нacосні двотрубні системи опалення з трубопроводами, які прокладаються в підлозі або по плінтусах. Пріоритетність такої системи, крім усього іншого, обумовлена ще й необхідністю актуального в наш чac обліку теплової енергії.

Розрахункова температура теплоносія в подаючому трубопроводі системи опалення приймається не вище 95^оС, на виході із системи опалення, як правило, не нижче 60^оС - для систем з природною циркуляцією і не вище 80^оС - з механічним спонуканням.
Як опалювальні прилади рекомендується використовувати радіатори або конвектори різнихконструкцій, які мають сертифікат відповідності. При встановленні опалювального приладу необхідно, щоб повна його висота була менше відстані від чистої підлоги до низу віконного отвору на величину не менше 110 мм, а довжина - не менше 0,9 - 0,5 ширини віконного прорізу, під яким він встановлюється.

На підводці до опалювального приладу слід передбачати встановлення термостату або ручного регулювального крану.
Розміщення запірной та зливної арматури повинно забезпечувати можливість відключення і спорожнення системи та її окремих чacтин.
У системах опалення з нижнім розведенням магістралей для видалення повітря на нагрівальних приладах необхідно передбачати встановлення спускних ручних або автоматичних кранів.
В даний чac замість труб, що традиційно використовувалися в системах опалення та гарячого водопостачання, - стальних (чорних і оцинкованих) труб все більш широко використовуються мідні та металополімерні трубы.
Гідравлічний опір систем, змонтованих з цих труб значно меншеий, що дозволяє збільшити швидкість руху теплоносія, тобто забезпечити більшу пропускну здатність при однаковому січенні труби.
Теплогенеруючі агрегати, простіше кажучи, котли служать для передачі теплової енергії палива, що спалюється через теплообмінник теплоносію, який, в свою чергу, циркулюючи по системі через опалювальні прилади, передає її повітрю приміщення.
У першу чергу, котли поділяються за паливом або джерелом енергії, на якому працюють: газові, твердопаливні, рідкопаливні і комбіновані, а також електричні. За способом встановлення вони бувають підлогові і підвісні. За способом видалення відпрацьованих газів, - димоходні (з відкритою камерою згоряння) і так звані, парапетні (із закритою камерою згоряння). За типом пальників, - з атмосферним пальником або з пальником з наддувом. За кількістю контурів котли бувають одноконтурні, призначені тільки для опалення, і двоконтурні, - з додатковим контуром для гарячого водопостачання. За способом подачі палива твердопаливні котли бувають з ручною подачею палива і з автоматичною.
Крім цього, в даний чac все більш широке поширення набувають так звані конденсаційні і піролізні котли.
У конденсаційних котлах використовується додаткове приховане тепло конденсації відпрацьованих газів на теплообміннику обратки, за рахунок чого ККД котла може перевищувати 100%.
У піролізних котлах використовується принцип так званого "піролізного" спалювання деревного палива. При цьому під дією високої температури і в умовах нестачі кисню з деревини виділяється газогенераторний піролізний газ, який проходячи через керамічне сопло, змішується з вторинним повітрям і далі згоряє в камері згоряння при температурі понад 1100 градусів Цельсія, віддаючи своє тепло теплообміннику.