Розрахунок економічних показників роботи судна при різних видах фрахтування

3.1. Розрахунок економічних показників роботи судна в рейсовому чартері

Характеристика рейсового фрахтування

Надати характеристику рейсового фрахтування, порядок розподілу витрат, ризиків і відповідальності між судновласником і фрахтувальником, основні фактори, що впливають на рівень фрахтової ставки.

Розрахунок провізної спроможності судна за експлуатаційний період

Кількість вантажу (Q_p), перевезеного за рейс в одному напрямку, визначається з урахуванням співвідношення між питомою вантажомісткістю судна (w) і питомим навантажувальним обсягом вантажу (u). Питома вантажомісткість судна визначається як:

, (1)

де – кипова вантажомісткість судна, м³;

– чиста вантажопідйомність судна, т.

Якщо вантаж «важкий» (тобто якщо ), .

Якщо вантаж «легкий» (тобто > ), .

Передбачається, що протягом експлуатаційного періоду судно здійснює цикл рейсів на одному напрямку, зворотне завантаження відсутнє. Річна провізна спроможність судна () визначається як:

, (2)

де – кількість вантажу в прямому напрямку, т;

– кількість рейсів за рік.

, (3)

де – час рейсу, діб;

– експлуатаційний період роботи судна, діб.

, (4)

де – ходовий час рейсу, діб;

– час стоянки рейсу, діб.

, (5)

де L – відстань між портами, миль;

– експлуатаційна швидкість судна, вузлів.

, (6)

де – валова інтенсивність вантажних робіт відповідно в портах навантаження і розвантаження, т / судно-добу.

Розрахунок доходів, витрат і фінансових результатів

При рейсовому фрахтуванні встановлюється фрахтова ставка за перевезення одиниці вантажу на певному напрямку. Судновласник у цьому випадку оплачує всі витрати за винятком витрат з НРР (якщо чартером регламентована умова FIO) і відповідає за оперативне планування та виконання рейсу. Дохід судновласника за рейс розраховується як:

, (7)

де – ставка фрахту за перевезення одиниці i -го вантажу, USD;

– кількість i -го вантажу за рейс, т.

Річний експлуатаційний дохід (фрахт):

. (8)

Добова собівартість утримання судна на ходу і на стоянці розраховується таким чином.

1. Утримання екіпажа.

Витрати на утримання екіпажа складаються з витрат на заробітну плату () і витрат на харчування екіпажа ():

(9)

Передбачається, що судно експлуатується під «зручним» прапором. З урахуванням можливості забезпечення безпечного несення суднових вахт і авральних робіт, відповідно до МКУБ, мінімальний екіпаж складе 15 чол.:

капітан – 1

ст. помічник капітана – 1

2-й помічник капітана – 1

3-й помічник капітана – 1

старший механік – 1

2-й механік – 1

3-й механік – 1

боцман – 1

тесля – 1

ст. матрос – 1

ст. моторист – 1

матроси-мотористи – 4

Оплата праці членів екіпажа здійснюється на підставі індивідуальних контрактів. Ставки заробітної плати екіпажа судна наведені у табл. 1.

Витрати на харчування екіпажа розрахувати з урахуванням добової ставки 6 USD/чол.

На підставі цих даних визначити добові витрати на утримання екіпажа.

Таблиця 1

Ставки заробітної плати екіпажа судна

Посада	Місячний оклад, USD
Капітан
Ст. помічник капітана
2-й помічник капітана
3-й помічник капітана
старший механік
2-й механік
3-й механік
Боцман
Ст. матрос
Ст. моторист
Матроси (мотористи)
Тесля

2. Витрати на паливо для головного двигуна та для допоміжних механізмів.

Витрати на паливо для головного двигуна:

, (10)

Витрати на паливо для допоміжних механізмів:

, (11)

де – норма витрати палива на ходу та на стоянці відповідно, т/добу;

– ціна 1 т палива для головного двигуна (дизельне паливо) і для допоміжних механізмів (легке паливо) відповідно.

Ціни на паливо визначаються на підставі даних розділу 2.

3. Запаси. Включають витрати на придбання запасних частин, палубного устаткування та устаткування для машинного відділення, мастильні та інші матеріали, інвентар. Основну частину цих витрат складають витрати на мастильні матеріали.

Витрати на мастильні матеріали умовно прийняти рівними 7% від витрат на паливо на ходу та на стоянці відповідно. Інші витрати на матеріально-технічне постачання розрахувати виходячи з нормативу 0,5% за рік від ринкової вартості судна.

4. Ремонт і технічне обслуговування судна прийняти умовно 5% за рік від ринкової вартості судна.

5. Страхування. Витрати на страхування включають витрати на страхування корпуса і механізмів судна (Н&М) і страхування відповідальності перед третіми особами (P&I). Сумарні витрати на страхування умовно прийняти 0,7% за рік від ринкової вартості судна.

6. Навігаційні витрати. До цієї статті відносяться такі витрати по судну: закупівля прісної води, вартість дезінфекційних робіт, навігаційних інструментів, придбання морських карт, поштові та канцелярські витрати, представницькі витрати капітана та ін.

Витрати на закупівлю прісної води розрахувати на основі таких даних: середня вартість – 5 USD/т, середньодобова витрата води – 0,3 т/чол.

Інші навігаційні витрати плануються на рейс, виходячи зі звітних даних за попередні періоди експлуатації. Через відсутність такої інформації умовно прийняти ці витрати рівними 5-10% від сумарних витрат на утримання екіпажа.

7. Портові збори та плати, агентування. Портові збори та плати, витрати на агентування в портах України визначаються на підставі ставок, наведених у [9, 10]. Розрахунки виконуються в доларах США відповідно до кубічного модуля судна.

Величину добових витрат на портові збори і агентування в українському порту визначити як:

, (12)

де – величина портових зборів і плат, витрат на агентування за рейс в українському порту.

Портові збори в іноземних портах розраховуються на підставі ставок портових зборів. Рівень портових зборів у деяких іноземних портах наведений у табл. 2. При відсутності інформації про величину портових зборів в іноземному порту прийняти її приблизно на рівні портових зборів в українському порту відправлення для обраного судна.

8. Накладні витрати. Накладні витрати включають адміністративно-управлінські та загально-експлуатаційні витрати. До них відносяться заробітна плата адміністративно-управлінського персоналу, витрати на оренду приміщення під офіс, витрати на оплату всіх видів зв'язку, витрати на підтримку офшорного статусу судноплавної компанії, витрати, що пов’язані з інспекцією судна класифікаційним суспільством і т. ін.

Накладні витрати прийняти рівними 10% від суми витрат, що перераховані в пунктах 1, 3, 4, 5, 6, 7.

Витрати по статтях 1-8 розраховуються за добу експлуатації.

Собівартість утримання судна за добу експлуатації на ходу і на стоянці (грн./добу):

, (13)

. (14)

Таблиця 2

Рівень портових зборів у деяких іноземних портах за судно-захід,

USD/м³ вантажомісткості судна

Країна	Порт	Значення
Бельгія	Гент	0,51 - 0,78
Болгарія	Бургас Варна	0,66 0,45
Германія	Браке Бремен Гамбург Любек	0,38 0,54 0,27 - 0,32 0,38
Франція	Дюнкерк Бордо Гавр Марсель	0,70 0,50 0,61 0,31
Великобританія	Гулль Імменгем Лондон	1,1 0,90 - 1,35 0,81

Експлуатаційні витрати за рік:

. (15)

При експлуатації під «зручним» прапором замість податку на прибуток звичайно оплачується тоннажний збір (у даній роботі його можна не враховувати).

Чистий експлуатаційний прибуток за рік розрахуємо як:

. (16)

Норма прибутку на витрати (розрахункова рентабельність), %:

. (17)

Прибуток на 1 судно-добу, USD/судно-добу:

. (18)

Питомий дохід на 1 тонну дедвейту:

. (19)

Тайм-чартерний еквівалент рейсової ставки фрахту (ТЧЕ) відрізняється від добового прибутку на величину постійних витрат судновласника. Середнє значення ТЧЕ, як показника рівня цін певного локального фрахтового ринку, знаходять із розрахованих ТЧЕ за даними кожної конкретної рейсової угоди:

, (20)

де NF – нетто-фрахт за рейс (фрахт за винятком брокерської комісії), USD;

– змінні витрати судновласника за рейс (витрати на паливо, оплату портових зборів, агентування та інші операції в портах навантаження / розвантаження), USD.