Заключний діагноз (diagnosis definita)

Обґрунтування заключного діагнозу проводиться шляхом синтезу всіх даних, отриманих в процесі обстеження і спостереження за хворим в динаміці.

Слід співставити симптоми і синдроми, виявлені у хворого, з описанням клініки типового перебігу захворювань в монографічній літературі, пояснити патогенез виявлених ознак і їх інформативність для підтвердження діагнозу.

Провести обґрунтування клінічного діагнозу по такій схемі:

· На основі скарг (вказати основні скарги по певній системі)

· даних амнезу захворювання (особливості початку, перебігу захворювання, з чим пов'язує, динаміка появи симптомів, ефективність лікування...);

  • даних анамнезу життя (фактори ризику, провокуючі, спадковість);
  • даних об'єктивного обстеження (по певній системі організму);
  • даних лабораторно-інструментальних методів дослідження (вказати наявність патологічних змін);
  • проведення диференціального діагнозу у конкретного хворого.

Клінічний діагноз:

Програма самостійної підготовки студента до наступного заняття.

1. Знати немедикаментозне, медикаментозне та хірургічне лікування (в разі потреби) у конкретного хворого.

2. Вивчити існуючі стандарти лікування.

3. Знати заходи по профілактиці даного захворювання.

ЗАВДАННЯ ДЛЯ НДРС.

  1. Нові методи діагностики захворювання, виявленого у пацієнта.
  2. Сучасні класифікації та стандарти лікування розповсюджених захворювнь внутрішніх органів.

ДЖЕРЕЛА ІНФОРМАЦІЇ - див. попередню тему.


Понравилась статья? Добавь ее в закладку (CTRL+D) и не забудь поделиться с друзьями:  



double arrow
Сейчас читают про: