Організація зв’язку на пожежі

124. Організація зв’язку на пожежі здійснюється для забезпечення управління силами і засобами, їх взаємодії та передачі інформації.

125. Для управління силами і засобами на пожежі встановлюється зв’язок між КГП і штабом, НТ, начальником ОД, а за необхідності - з пожежними автомобілями. Для забезпечення управління використовуються радіостанції та гучномовні установки автомобілів зв’язку і освітлення, а також переносні радіостанції, польові телефонні апарати, переговорні пристрої, електромегафони. У окремих випадках, за неможливості використання перерахованих пристроїв, для передачі команди (інформації) можуть використовуватись сигнали управління (додаток 8) а також мобільні телефони.

126. Для взаємодії між ОД, підрозділами, які працюють на пожежі, встановлюється зв’язок між начальниками ОД (підрозділів). При цьому використовуються переносні радіостанції, польові телефонні апарати, гучномовні пристрої та зв’язківці.

127. Для забезпечення передачі інформації встановлюється зв’язок між КГП, штабом і ПЗЧ (ОДС ОКЦ) за допомогою міської телефонної мережі або радіостанцій (мобільних телефонів). При цьому забезпечується обмін інформацією між ПЗЧ (ОДС ОКЦ) і підрозділами, які знаходяться на пожежі і на шляху слідування; передача повідомлень про обстановку і хід гасіння пожежі; виклик додаткових сил і засобів; передача вимог КГП до служб взаємодії.

128. У разі використання засобів радіозв’язку на пожежі КГП має забезпечити дотримання всіма абонентами правил радіообміну та здійснити організацію зв’язку в залежності від рангу пожежі.

Безпосередня відповідальність за організацію зв’язку на пожежі покладається на КГП.

При використанні номера абонента телефонної мережі для роботи в штабі за вказівкою НШ через АТС міста (населеного пункту, об’єкта) необхідно відключити телефонний апарат абонента на час гасіння пожежі.

РОЗДІЛ ЧЕТВЕРТИЙ

ОБОВ’ЯЗКИ ОСОБОВОГО СКЛАДУ ПОЖЕЖНИХ ПІДРОЗДІЛІВ ПІД ЧАС ГАСІННЯ ПОЖЕЖ

Обов’язки особового складу пожежних підрозділів при гасінні пожежі, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій визначаються керівником підрозділу з урахуванням тактичних можливостей техніки, яка знаходиться на оснащенні підрозділу та ступеню підготовленості особового складу до виконання того чи іншого виду робіт.