Відмінювання прізвищ

Невід‘ємною частиною наукового та ділового стилів є вживання власних назв людей, зокрема в адресах, в посиланнях, у списках літератури, при звертаннях в усному мовленні, тому слід знати деякі особливості їх правопису та відмінювання. Українські прізвища вимовляються і передаються на письмі за правилами вимови та за загальними нормами українського правопису. При відмінюванні прізвищ важливо пам‘ятати такі моменти:

1. За типом відмінювання усі прізвища умовно можна поділити на дві групи: іменникові та прикметникові.

2. Прізвища іменникового типу відмінюються за зразком іменників відповідної відміни і групи (І, ІІ, ІІІ, ІУ відміни; тверда, м‘яка, мішана групи). До цієї групи належать прізвища, що походять від імен та загальних назв без зміни їх форми (Комашка, Галушка, Кочерга, Вітер, Лях, Журавель, Куліш), а також прізвища, утворені за допомогою суфіксів –ак, (-як), -ань, -ар, -ач, -евич, -ейко, -ець, -ик, -ич, -ник, чук, -ун, -унь, -чак, -еня, -єня та ін. (Савченко, Коваленко, Масич, Ситар, Щербак, Лизун, Скрипник, Романюк, Вовчук, Зубеня, Сергієня) і прізвища, утворені складанням основ різних частин мови (Рябошапка, Заплюйсвічка, Лизогуб, Підкуймуха, Тягнирядно, Держибаба, Живодер, Стрижикурка).

3. Усі прізвища іменникового типу (незалежно від способу творення), які закінчуються на –а (-я) у чоловічому і жіночому роді, відмінюються як іменники І відміни, при цьому жіночі і чоловічі прізвища мають однакові відмінкові закінчення. У прізвищах цього типу в давальному та місцевому відмінках однини приголосні г, к, х, чергуються із з, ц, с.

Тверда група

Н. Теліга Морока Сосюра Голота

Р. Теліги Мороки Сосюри Голоти

Д. Телізі Мороці Сосюрі Голоті

З. Телігу Мороку Сосюру Голоту

О. Телігою Морокою Сосюрою Голотою

М. При Телізі Мороці Сосюрі Голоті

К. Теліга (Теліго) Морока (Мороко) Голота (Голото)

М’яка група Мішана група

Н. Головня Куція Саранча Гуща

Р. Головні Куції Саранчі Гущі

Д. Головні Куції Саранчі Гущі

З. Головню Куцію Саранчу Гущу

О. Головнею Куцією Саранчею Гущею

М. При Головні Куції Саранчі Гущі

К. Головня (Головне) Саранча (Саранчо) Гуща (Гуще)

4. Прізвища іменникового типу, що закінчуються на твердий чи м’який приголосний, на –й та на –о (з попереднім приголосним), відмінюються як іменники відповідної групи другої відміни (Масич, Коваленко, Пушкар, Орел та ін.):

Тверда група

Н. Васейко Дворник Антоневич

Р. Васейка Дворника Антоневича

Д. Васейку Дворнику Антоневичу

Васейкові Дворникові Антоневичеві

З. Васейка Дворника Антоневича

О. Васейком Дворником Антоневичем

М. При Васейкові Дворникові Антоневичеві

при Васейку Дворнику Антоновичу

К. Васейко (Васейку) Дворник (Дворнику) Антонович (Антоновичу)

М’яка група

Н. Калмацуй Крекотень

Р.Калмацуя Крекотня

Д. Калмацую Крекотню

Калмацуєві Крекотневі

З. Калмацуя Крекотня

О. Калмацуєм Крекотнем

М. при Калмацуєві Крекотневі

при Калмацую Крекотню

К. Калмацуй (Калмацую) Крекотень (Крекотню)

Мішана група

Н. Дорош Морж Головач

Р. Дороша Моржа Головача

Д. Дорошу Моржу Головачу

Дорошеві Моржеві Головачеві

З. Дороша Моржа Головача

О. Дорошем Моржем Головачем

М. при Дорошеві Моржеві Головачеві

при Дорошу Моржу Головачу

К. Дорош (Дороше) Морж (Морже) Головач (Головачу)

5. Прізвища із суф. -яр та частина на –ар належать до м‘якої групи (Дігтяр, Золяр, Бондар, Крамар, Пушкар, Свічкар, Кобзар), але Гайдар, Гончар відмінюються за типом твердої групи (Гайдар – Гадара – Гайдарові).

Увага! У жіночому роді прізвища іменникового типу на приголосний та на –о не відмінюються:

Н. Носенко Євген але Носенко Марина

Р. Носенка Євгена Носенко Марини

Д. Носенку Євгенові Носенко Марині

Носенкові Євгену

З. Носенка Євгена Носенко Марину

О. Носенком Євгеном Носенко Мариною

М. При Носенкові Євгенові Носенко Марині

Носенку Євгенові

К. Носенко (Носенку) Євгене Носенко Марина

6. При відмінювання іменникових прізвищ типу іменників ІІ відміни відбувається чергування:

а) голосні о,е, чергуються в закритому складі з і (Біловіл – Біловола, Корінь – Кореня, Сивокінь – Сивоконя);

б) голосні о, е чергуються з нульовим звуком, тобто випадають (Канівець – Канівця, Вітер – Вітра, Борисовець – Борисовця, Боровець – Боровця).

7. На відміну від однозвучних загальних назв, що мають у родовому відмінку однини закінчення –у(-ю), прізвища в цьому відмінку закінчуються на –а(-я): Вітер – Вітра, Борщ – Борща, Мороз – Мороза, Холод – Холода.

8. Прізвища прикметникового походження мають закінчення прикметників чоловічого чи жіночого роду відповідної групи – твердої чи м‘якої (у чоловічих прізвищах -ий(ій), у жіночих –а(-я).

Значна кількість прізвищ цієї групи мають суфікси –ськ-, -зьк-, -цьк- (Білецький, Вишневецький, Збанацький, Корецький, Білоцерківський, Полховський).