Розділові знаки у складносурядному реченні

Прості речення, що входять до складносурядного, відокремлюються одне від одного комою, крапкою з комою або тире.

Кома ставиться між частинами складносурядного речення, поєднаними сполучниками і (й), та, а, але, проте, зате, однак, або…або, чи…чи, ні…ні, то…то, не то…не то, хоч…хоч (Сонечко зайшло, і надворі почало вже темніти (І. Нечуй-Левицький). Не то осінні води шуміли, збігаючи в Дунай, не то вітер бився в заломах провалля (М Коцюбинський)). Кома не ставиться, якщо перед єднальним чи розділовим сполучником у складносурядному реченні є спільний другорядний член, що стосується обох простих речень (На хвилину раптом стихли голоси і спинились тіні (Ю. Смолич)). Кома не ставиться між простими реченнями, що входять до складносурядного і тоді, коли для обох простих речень є спільним не тільки повнозначне слово, а й неповнозначне (Лише гул од копит степом котився та хліба шелестіли (А. Головко)). Також кома не ставиться між двома питальними, спонукальними або окличними реченнями, з’єднаними сполучниками і (й), та (у значенні і), або, чи (Котра зараз година і коли вже прибуде потяг?). Зазвичай не ставиться кома між двома односкладними безособовими або номінативними реченнями у складносурядному (Сумно й глухо! (П. Мирний).

Якщо прості речення, які є частинами складносурядного, дуже поширені, уже мають в середині розділові знаки або досить далекі за змістом, то між ними замість коми ставиться крапка з комою (Ся розмова лишила в мені якийсь гіркий несмак; але миритись, брати назад свої слова у мене не було бажання.)

Тире ставиться в складносурядних реченнях перед сполучниками і, та (у значенні і), коли в простих реченнях, що входять до складносурядного, говориться про швидку зміну подій, явищ або друге речення містить у собі несподіваний наслідок чи різке протиставлення (Несподіваний ривок — і ми відриваємося від землі

Складнопідря́дне ре́чення — складне HYPERLINK "http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%BD%D0%B5_%D1%80%D0%B5%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F"речення, в якому одне просте речення є головним, а інше (підрядне) граматично залежить від головного і з'єднується з ним за допомогою підрядного сполучника або сполучного слова. Підрядне речення може розташовуватись до, всередині або після головного речення.

Підрядні сполучники

Підрядні сполучники у складнопідрядних реченнях приєднують підрядну частину до головної. За значенням вони поділяються на:

· часові: коли, доки, поки, тільки, ледве, як тільки (Пішли, коли стемніло)

· умовні: якщо, якби (аби), коли, тільки (Я був би поетом, якби умів писати вірші!)

· мети: щоб, для того щоб, з тим щоб (Марго вийшла, щоб попрощатися із садом)

· допустові: попри те що, хоч, дарма що, хай (Я встиг, дарма що був останнім в черзі)

· порівняльні: як, ніби, наче, неначе, нібито, начебто (наче пташка, злетів на підвіконня);

· причинові та наслідкові: тому що, бо, через те що (повірив, бо)

· способу дії:щоб, що, як, чим, тим

· міри та ступеня: щоб, що, як, чим, тим (Так швидко, що і обернутися не встиг)

· місця: де, звідки, куди

Види складнопідрядних речень

· Складнопідрядні речення з підрядними з'ясувальними

· Складнопідрядні речення з підрядними означальними

· Складнопідрядні речення з підрядними обставинними