Особливості використання займенників у ділових паперах

1. Слід уникати використання займенників (якщо можна) або у їх значенні вживати інші частини мови (особливо в автобіографії, заяві, службових записках).

2. Слід уникати вживання займенників:

- із суфіксами зменшеності: такесенький, самісінький, нікогісінько;

- складних неозначених форм: абиякий, абихто, казна-хто;

- усічених форм прикметникових займенників: на моїм, у тім, на цім.

3. Треба використовувати тільки нормативні форми займенників, уникаючи розмовних, діалектних варіантів. Наприклад:

4. Дійова особа в реченні, виражена займенником, повинна стояти у Н., а не в Ор. відміннику:

5. На означення особи надавати переваги вживанню займенника який (-а, -і), а на означення предметів, дій, явищ – що:

... інженера-конструктора, який проживає...

... контракт, що було підписано...

6. Уникати двозначності, що може виникнути:

- якщо займенник віддалений від слова, з яким синонімічно пов’язаний:

- якщо можливе співвіднесення займенника з будь-яким із слів, однаково граматично вираженим:

- якщо замість особового займенника вжито присвійний:

- якщо вжито зворотно-присвійний займенник свій:

- якщо вжито зворотний займенник з неконкретним співвіднесенням:

Пам’ятайте: використання або невикористання займенників змінює тональність ділових текстів, може підсилювати або пом’якшувати категоричність наказу, вимоги, прохання, поради тощо.

Увага! Запам’ятайте правильну форму у вживанні займенників у таких словосполученнях:

Для уникнення зайвого паралелізму, краще в діловому мовленні додержуватися присвійного займенника їхній, ніж Р. чи З. відмінків їх (від – вони): їхнє обладнання, надійшли їхні пропозиції.