Нац. відродження Наддніпрянської України. Діяльність перших політ організацій. Кирило-Мефодіївське братство на поч. 19 ст

Початком нац. відродження вважають появу у 1798 р. перших трьох частин «Енеїди» Івана Котляревського

Ідеями національного відродження наснажена й «Історія русів»- Україна, а не Росія є прямою наступницею Київської Русі, що українці є окремим від росіян народом зі своїми традиціями, а тому Україна має всі права на відновлення козацького самоврядування.

Сприяла національному відродженню і чотиритомна праця Дмитра Бантиша-Каменського «Історія Малої Росії» (1822)- перша масштабна наукова узагальнююча праця з історії України від найдавніших часів до кінця XVIII ст.

На початку XIX ст. чи не найважливішим осередком українського національного відродження – Харків. У Харкові стали виходити журнали, присвячені місцевому краю та його інтересам.

Кінець XVIII — 40-ві pp. XIX ст.- перший етап нац. відродження в Наддніпр. Україні — період «збирання спадщини» - звернення до історичного минулого, інтерес до Гетьманщини, до етнографії. Зусиллями української інтелігенції тоді з'явилися численні історичні та етнографічні дослідження, збірки фольклору. Водночас відбувалося утвердження української мови як літературної та становлення нової української літератури.

Діяль-ть перших політ орг.-ій:

1) Південне товариство (1821)- декабристи- у м. Тульчин. Керівник- Пестель. Прогр док-т- «Руська правда»:

- заборона кріпацтва - рівність усіх - об*єднання народів Росії

- особиста свобода рдуку,віросповідання

2) Тов-во об*єднання слов*ян (1823)- брати Борисови, Андрієвич.

Прогр документ: - федерація слов*ян республік, кожна з яких має право на власне само вряд-ня

3) Кирило-Мефодіївське братство (1846)- Білозерський, Гулак, Костомаров, Куліш, Маркович, Шевченко.

вперше розробило широку політичну програму національно-визвольного руху; Започаткувавши перехід від культурницького до політичного етапу боротьби за національний розвиток України.

Програмні положення братства виклад у «Книзі буття українського народу» і «Статуті Слов'янського братства св. Кирила і Мефодія», - Микола Костомаров, та у «Записці»- Василем Білозерським. В основу документів лягли ідеї українського національного відродження і панславізму.

Громадсько-політична діяльність: поширювали ідеї братства через розповсюдж. його програмних документів, прокламацій, твори Тараса Шевченка; займалися науковою працею і виступали з лекціями в навчальних закладах Києва, в яких проповідували свої погляди; піклувалися про розвиток народної освіти, збирали кошти на відкриття народних шкіл, написання і видання нових книг

К-М бр-во проісн. 14 місяців. У березні 1847 року за доносом О.Петрова діяльність братства була викрита, а члени заарештовані.