(за наявності частки НЕ у ньому), якщо
частка НЕ повторюється
| Ми не стрітись ніяк не могли
|
речення з НЕ має відтінок припущення
| Мабуть, не судилося юнаку зустріти сонця схід.
|
речення з НЕ має відтінок необхідності
| Як серцю моєму не плакать.
|
речення з НЕ має відтінок узагальнення
| Хто його не знає?
|
речення з НЕ має відтінок побоювання
| Чи ви не забудете зустріти мене й привітати?
|
речення з НЕ має відтінок схвалення
| Як цим днем не дорожити?
|
частка Не входить до складу фразеологізму
| Скатертину поміняла – де моє не пропадало!
|
Розповідні, питальні й спонукальні речення, що вимовляються із звичайною інтонацією й належать до емоційно нейтральних речень.
|
Розповідні, питальні й спонукальні речення, що виражають різноманітні емоції та почуття.
Такі речення своїм змістом пов’язані не з безпосередньою дійсністю, а з враженнями людини, викликаними цією дійсністю.
Окличні речення можуть виражати, радість горе, тугу, страх, обурення, презирство, зневагу.
Сонце, сонце! Світ! Весна! (О.Олесь)
|
Граматичні засоби оформлення окличності:
· інтонація: Лови летючу мить життя! (О.Олесь)
· вигуки (ой, ох, ех, е): Ой не плач, моє серце, ой цить!(М.Вороний)
· окличні частки вигукового, займенникового, прислівникового походження (о, ну, гей, що за, як, куди). О, вже зоря засвічує лампаду!(Л.Костенко)
|
За емоційним забарвленням
|
ПРОСТЕ ДВОСКЛАДНЕ РЕЧЕННЯ
Членами речення бувають повнозначні частини мови і нерозкладні словосполучення, що виконують функцію слова.
|
ДВОСКЛАДНИМ називається речення, граматичний центр якого представлений двома головними членами – підметом і присудком.
Душа горить в смертельному вогні (В.Стус)
Батько вишні садив на межі (Г.Чубач)
|
Підмет із залежними від нього словами становить групу підмета
|
Присудок із залежними від нього словами становить групу присудка
|