Будь-яка кредитна угода буд. на взаємовідносинах між двома сторонами, одна з яких виступає позичальником, а інша кредитором. Характер кредитної угоди завжди пов’язаний із небезпекою для кредитора втратити гроші, надані у кредит. З цієї причини існує об’єктивна потреба в захисті майнових прав кредитора. Одним із засобів такого захисту є страхув. Взаємини між двома сторонами у рамках кредитної угоди можуть будуватися по-різному, можна виділити 4 варіанти:
1) кредитор дає грошову позичку, щоб отримати через деякий час від нього ці гроші з % - це фін. кредит;
2) продавець продає свій товар у кредит, щоб пізніше отримати від покупця гроші – це товарний кредит;
3) кредитор дає гроші дебітору, щоб потім отримати від нього товари чи послуги – авансовий кредит;
4) пов’язаний з тим, що в деяких випадках при видачі будь-якого кредиту на боці позичал. постає третя особа, яка відіграє роль гаранта і тим самим сприяє підвищенню довіри до страхувал. – це гарантований кредит.
З точки зору цих варіантів взаємовідносин між боржником і кредитором можна віділити відповідні види страхув., які здатні адекватно обслужити потреби сторін кредитної угоди:
|
|
- страхув. відповідал. позичал. за непогаш. кредиту;
- страхув. кредитів (страхувал-ом виступає кредитор);
- страхув. експортних комерційних кредитів;
- страхув. на випадок невикон. зобов’язань контрагентом;
- страхув. виданих і прийнятих гарантій (поручительств);
- страхув. заставленого майна.
При укладанні кредитної угоди її сторони потрапляють у протилежне правове становище: у кредитора виникає право поверн. виданої позики у визначеній сумі і у визначений термін, а у позичал. виникає зобов’яз. повернути позику в обумовленому розмірі і в обумовлений термін. Це в свою чергу впливає і на характер страх. угод, які обслуговують кредитні угоди. Якщо страхувал-ом виступає кредитор, то угода страхув. відноситься до майнового страхув., а якщо страхувал-ом виступає позичальник, то договір страхув. відноситься до галузі страхув. відповідал.