Виконання зобов'язання

Виконання зобов'язання полягає у вчиненні його сторонами певних дій, які становлять зміст їх прав та обов'язків.

Здебільшого виконання зобов'язання полягає саме у вчиненні активних дій, хоча воно може полягати у діях пасивних - утриманні від вчинення певних дій (наприклад, автор не повинен передавати рукопис в інше видавництво).

У недоговірних зобов'язаннях виконання боржником своїх обов'язків полягає у відшкодуванні шкоди потерпілому, поверненні набутого без достатньої правової підстави майна тощо.

Виконання зобов'язання має здійснюватися за загальними правилами або принципами виконання зобов'язання.

До принципів виконання зобов'язання традиційно належать:

1) принцип належного виконання зобов'язання;

2) принцип реального виконання зобов'язання.

Принцип належного виконання зобов'язання полягає у тому, що зобов'язання має виконуватися боржником відповідно до умов договору та вимог закону, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що ставляться.

Вимоги й умови, які характеризують належне виконання зобов'язання, закріплюються в ЦК України, інших нормативних актах, договором сторін. Найважливішими з таких вимог і умов е ті, що висуваються до суб'єктів, предмета, способу, строку і місця виконання зобов'язання.

Принцип реального виконання зобов'язання полягає у тому, що боржник повинен виконати зобов'язання саме в натурі (тобто передати річ, виконати роботу, надати послуги тощо), а не замінити його виконання сплатою грошової компенсації.

Принцип реального виконання зобов'язання дістав своє закріплення у ст. 622 ЦК України, ч. 1 якої передбачає, що боржник, який сплатив неустойку і відшкодував збитки, завдані порушенням зобов'язання, не звільняється від обов'язку виконати зобов'язання в натурі, якщо інше не встановлено договором або законом.