Визнання фізичної особи недієздатною

Особа, внаслідок стійкої психічної хвороби, може не розуміти значення своїх дій. За такої умови законодавець повинен захистити як майнові інтереси цієї особи, так і інтереси її сім'ї у цілому.

При певній патології психіки суд може визнати особу недієздатною. Підставами для цього є:

- хронічний стійкий психічний розлад (медичний критерій);

- не здатність усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними (юридичний критерій).

Передумовою визнання особи недієздатною завжди є проведення судово-психіатричної експертизи, яка повинна дати висновок щодо можливості таким громадянином усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними. Фізична особа визнається недієздатною з моменту набрання законної сили рішенням суду про це.

Якщо від часу виникнення недієздатності залежать певні правові наслідки (наприклад, особа подарувала сторонній особі будинок, уклала з маловідомою їй особою шлюб та ін.) суд може визначити день, з якого така особа визнається недієздатною, що зумовить недійсність укладених правочинів.

Правочини від імені недієздатної особи вчиняє її законний представник - опікун.