Суміжні права

Розвиток техніки постійно розширює способи використання творів літератури та мистецтва. Фотографія, кінематограф, відеозапис, звукозапис, радіомовлення, телебачення створюють величезні можливості для відтворення та поширення авторських творів.

У 1961 р. в Римі була прийнята Конвенція щодо охорони прав артистів-виконавців, виробників фонограм і організацій радіомовлення. Права артистів-виконавців отримали назву "суміжних прав". Під суміжними правами традиційно розуміють права виконавців на результати творчої діяльності, права виробників фонограм, відеограм та організацій мовлення.

У ст. 449 ЦК України наведені об'єкти суміжних прав:

а) виконання;

б) фонограми;

в) відеограми;

г) програми (передачі) організацій мовлення. Виконавцями вважаються актори (театру, кіно тощо), співаки,

музиканти, танцюристи або інші особи, яка виконують роль, співають, читають, декламують, грають на музичному інструменті, танцюють чи будь-яким іншим способом виконують твори літератури, мистецтва чи народної творчості, циркові, естрадні, лялькові номери, пантоміми тощо, а також диригент музичних і музично-драматичних творів. Право на інтерпретацію є власне таким самим правом, як і авторське право, тому законодавець охороняє права виконавців від можливих порушень - неправомірного запозичення, спотворення.

Так, твори Чайковського, Рахманінова, Глинки по-різному виконували С.Ріхтер та Ван Кліберн. Вірші О.С.Пушкіна своєрідно читали І.Андроніков, В.Качалов, Р.Сімовов, А.Остужев, В.Яхонтов. Виробниками фонограм визнаються будь-які фізичні або юридичні особи, які взяли на себе ініціативу і відповідальність за перший звуковий запис виконання або інших звуків.

Виробник відеограми - фізична або юридична особа, яка взяла на себе ініціативу і несе відповідальність за перший відеозапис виконання або будь-яких рухомих зображень (як із звуковим супроводом, так і без нього). Виробники фонограм та відеограм мають виключні права на відтворення своїх фонограм і відеограм у будь-якій формі і будь-яким способом, розповсюдження фонограм і відеограм серед публіки, право на будь-яку видозміну своїх фонограм, відеограм та ін.

Організацією мовлення є юридична особа - організація ефірного чи кабельного мовлення (телерадіоорганізація). Вона має виключне право щодо використання своїх програм у будь-якій формі, дозволяти чи забороняти публічне сповіщення своїх програм шляхом їх ретрансляції, фіксації на матеріальному носії, відтворення своїх передач в ефір і по проводах, публічного сповіщення передач у місцях з платним входом, а також забороняти поширення на території України чи з території України сигналу, що несе програми, органом, який поширював цей сигнал і для якого він не призначався.

Право інтелектуальної власності на виконання виникає з моменту першого його здійснення. Право інтелектуальної власності на фонограму чи відеограму виникає з моменту її вироблення. Право інтелектуальної власності на передачу (програму) організації мовлення виникає з моменту її першого здійснення.

Майнові права виконавців охороняються протягом 50 років від дати першого запису виконання. Особисті права виконавців охороняються безстроково.