Заняття 13

Тема. Автоподій грудної і тазової кінцівок. Будова, видові та вікові особливості кісток зап’ястка, заплесна, п’ястка, плесна та пальців.

Мета заняття. Забезпечити засвоєння загальних закономірностей будови кісток третьої ланки вільної кінцівки. Вивчити будову кісток базиподію, метаподію та акроподію кисті і стопи. З’ясувати видові та вікові особливості будови кісток зап’ястка, заплесна, п’ястка, плесна та фаланг пальців свійських тварин.

Матеріальне забезпечення. Автоподії грудної і тазової кінцівок різних видів свійських тварин. Скелети грудних і тазових кінцівок. Скелети свійських тварин. Схеми і таблиці.

Методичні особливості викладання та підходи до вивчення матеріалу під час лабораторного заняття під керівництвом викладача.

Автоподій грудної кінцівки (скелет передньої лапи, скелет кисті) – ossa manus – остання, третя ланка грудної кінцівки, яка побудована за п’ятипроменевим типом. Проте тип може змінюватися в бік редукції променів, тобто лапа може формуватися, залежно від характеру роботи кінцівок, меншою кількістю променів і, навіть одним.

Зап’ясток – представляє собою основу лапи. В ссавців він має в проксимальному ряду, як правило, три короткого типа кістки: променеву, проміжну і ліктьову (схема 11). До трьох опорних кісточок з латерального боку приєднується ще одна додаткова – як маленький важіль для закріплення мускулатури, що згинає суглоб. Серед свійських тварин лише в собаки променева і проміжна кістки зап’ястка злилися в одну.

В центральному ряду кісточки злилися: одна – з променевою кісткою зап’ястка, друга – з проміжною кісткою зап’ястка.

В повністю вираженому дистальному ряду повинно бути п’ять кісток, залежно від кількості променів у метаподії. Елементи цього ряду отримують свої назви в чисельному порядку, починаючи з медіального краю: 1-а, 2-а, 3-а, 4-а і 5-а кістки зап’ястка. В свійських тварин 4-а і 5-а кістки зап’ястка зазвичай зливаються в одну. Крім того, в жуйних 1-а кістка зап’ястка відсутня, а 2-а і 3-а також зливаються в одну кістку, в коня – 1-а кістка зап’ястка зустрічається не часто.

Схема 11.