Стаття 22. Освіта осіб з особливими потребами

1. Держава створює правові, економічні, політичні, соціальні, психологічні та інші умов для забезпечення прав і можливостей осіб з особливими потребами нарівні з іншими громадянами в отриманні якісної освіти, з урахуванням індивідуальних можливостей, здібностей та інтересів, а також виявленні, усуненні перепон і бар'єрів, що перешкоджають забезпеченню прав і задоволенню їх потреб у сфері освіти.

2. Професійна підготовка або перепідготовка осіб з особливими потребами здійснюється з урахуванням медичних показань і протипоказань для наступної трудової діяльності. Вибір форм і методів професійної підготовки провадиться згідно з висновками медико-соціальної експертизи.

3. При навчанні, професійній підготовці або перепідготовці осіб з особливими потребами поряд із загальними допускається застосування альтернативних форм організації навчання.

4. Заклади освіти надають освітні послуги особам з особливими потребами нарівні з іншими громадянами, у тому числі шляхом створення належного кадрового, матеріально-технічного забезпечення та забезпечення доцільного пристосування, що враховує індивідуальні потреби особи з особливими потребами.

5. Виконання вимог Базового компонента дошкільної освіти та Програми загальноосвітньої школи стосовно дітей з особливим потребами забезпечується з урахуванням їхніх нахилів, здібностей, індивідуальних психічних і фізичних можливостей та у тій формі, яка для кожної дитини є найбільш адекватною та оптимальною.