Ухилення від сплати коштів на утримання иепрацездатних батьків

Конституцією України встановлено, що повнолітні діти зобов'язані піклуватися про своїх непрацездатних батьків. Утримання непрацездатних батьків, які потребують допомоги, є моральним 1 юридичним обов'язком їх повнолітніх дітей. Це положення базується на правовому принципі, згідно з яким батьки і діти зобов'язані надавати взаємну моральну підтримку і матеріальну допомогу один одному

Об'єктом злочину є право непрацездатних батьків на їх утримання їхніми дітьми.

Його предметом є кошти, які за рішенням суду підлягають сплаті на утримання непрацездатних батьків. Поняттям кошти охоплюються аліменти, розмір яких визначається судом на підставі закону, а також інші витрати у грошовому вимірі, які викликані винятковими обставинами (тяжка хвороба, каліцтво, оплата праці осіб, які доглядають за батьками, тощо) і які за рішенням суду має покрити та чи інша дитина цих батьків.

Потерпілими від цього злочину є кровні батьки, а також усиновителі.

Об'єктивна сторона характеризується злісним ухиленням від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання непрацездатних батьків.

Необхідною умовою притягнення особи до відповідальності за ст. 165 є наявність судового рішення про стягнення коштів (аліментів) з повнолітніх дітей на користь непрацездатних батьків. Під непрацездатними батьками слід розуміти батьків, які досягли пенсійного віку або є інвалідами І чи II групи. Про поняття злісне ухилення див. коментар до ст. 164.

Злочин визнається закінченим з моменту, коли зазначене у цій статті ухилення набуло злісного характеру.

Суб'єктом злочину можуть бути повнолітні діти, у т.ч. усиновлені, які за рішенням суду зобов'язані сплачувати кошти на утримання непрацездатних батьків.

Суб'єктивна сторона характеризується прямим умислом.