Політика використання комп’ютерів

Політика використання комп’ютерів визначає, хто може використовувати комп’ютерні системи, і у якій спосіб вони можуть використовуватися. Основні складові цієї політики такі:

ü Належність комп’ютерів. Політика повинна визначати, що всі комп’ютери належать організації і також може забороняти використання комп’ютерів, які їй не належать, для виконання роботи, пов’язаної з діловою діяльністю цієї організації;

ü Належність інформації. Політика повинна визначати, що вся інформація, збережена або використовувана на комп’ютерах організації, належить організації;

ü Прийнятне використання комп’ютерів. Звичайно передбачається, що співробітники використовують для виконання роботи тільки ті комп’ютери, які надаються організацією;

ü При використанні комп’ютерів виникає питання про програмне забезпечення, яке завантажується в ці системи.

Необхідно встановити правило, що забороняє завантаження неавторизованого програмного забезпечення.

Політика використання Internet

Політика використання Internet включається в головну політику використання комп’ютерів, але у деяких випадках ця політика представляється у вигляді окремої. Організації надають своїм співробітникам доступ до Internet, щоб вони виконували свої функціональні обов’язки більш ефективно і приносили більший прибуток. Web-сайти, відвідувані співробітниками в Internet, далеко не завжди пов’язані з їхньою роботою.

Якщо політика відокремлена від політики використання комп’ютерів, у ній вказується, що організація може відслідковувати роботу в Internet, і що співробітники не повинні розглядати обмін даними через Internet як операцію, проведену в приватному порядку.

Політика роботи з електронною поштою

У деяких організаціях розробляється спеціальна політика, що визначає методи роботи з електронною поштою (вона може бути включена в політику використання комп’ютерів). Електронна пошта використовується значною кількістю організацій при керуванні бізнесом. Електронна пошта являє загрозу витоку важливих даних.