Структура URL

Спочатку URL був розроблений як система для максимально природної вказівки на місцезнаходження ресурсів у мережі. Вказівник мав бути легко розширюваним і використовувати лише обмежений набі ASCII-символів (наприклад, пропуск ніколи не застосовується в URL). Сформувалася наступна традиційна форма запису URL:

<scheme>://<login>:<passwd>@<host>:<port>/<URL-шлях>?<parameters>#<anchor>

У цьому записі:

ü scheme – схема звернення до ресурсу (в більшості випадків мається на увазі мережевий протокол);

ü login – ім’я користувача, використовуване для доступу до ресурсу;

ü passwd – пароль вказаного користувача;

ü host – повністю прописане доменне ім’я сервера (ресурсу, що надає послугу) в системі DNS або його IP-адреса у форматі чотирьох десяткових чисел, розділених крапками (числа – натуральні в інтервалі від 0 до 255);

ü port – порт сервера для підключення;

ü URL-шлях – уточнююча інформація про місце знаходження ресурсу (залежить від протоколу);

ü parameters – рядок запиту з переданими на сервер (за методом GET) параметрами. Роздільником параметрів є знак &. Приклад:

?Параметр_1 = значення_1 & параметр_2 = значення 2 якір

ü anchor – ідентифікатор, що посилається на певну частину (розділ) документа, що відкривається.

На сьогоднішній день Тім Бернес Лі визнає, що символи подвійної косої риси у структурі URL є надмірними.

Схеми (протоколи) URL

Екзотичні схеми URL