КАФЕДРА ХІРУРГІЇ № 1
Методичні розробки
До практичних занять з хірургії
Для студентів
Модуль 1 “Абдомінальна хірургія”
Завідувач кафедри проф. Я.С. Березницький
Переглянуті та перезатверджені на засіданні кафедри
Серпня 2013 року, протокол № 1
Автори: проф. В.В. Гапонов, доц. В.П. Сулима, доц. Р.В. Дука, доц. Р.М. Молчанов, асистенти: к.м.н. І.Л. Верхолаз, к.м.н. С.Л. Маліновський, к.м.н. О.В. Білов
МЕТОДИЧНА РОЗРОБКА
Практичного заняття
Тема № 1.
«Ввідне заняття з дисципліни «Хірургія»
Модуль 1. Абдомінальна хірургія.
Змістовий модуль 1. Ургентна абдомінальна хірургія.
Тема № 1. Ввідне заняття з дисципліни “Хірургія”.
Визначення: Хірургія вивчає на 4-му курсі найбільш розповсюдженні хірургічні захворювання травного каналу та органів черевної порожнини з особливостями їх клінічного перебігу на підставі засвоєння методики об`єктивного обстеження хворого і формування попереднього діагнозу, розробки діагностичної програми, проведення диференційної діагностики, формування клінічного діагнозу та визначення програми лікування з урахуванням клініко-статистичних класифікацій в межах професійно орієнтованих задач лікаря загальної практики.
|
|
Проведення курації згідно методик опитування, фізікальних методів обстеження, призначення додаткових методів дослідження та їх аналіз, проведення диференційного діагнозу, формування клінічного діагнозу на підставі клініко-статистичних класіфікацій та обґрунтування лікувальної тактики.
Вхідний контроль залишкового рівня знань:
Визначення: Залишковий рівень знань студентів, які вони отримали на І-ІІІ курсах навчання, є підґрунтям подальшого оволодіння теоретичними знаннями та практичними навичками з хірургії в межах професійно орієнтованих задач лікаря загальної практики.
Методики курації хворого, формування діагнозу та визначення лікувальної тактики:
1. Методика опитування та фізікального обстеження хворого – алгоритм збирання скарг хворого, історії захворювання та історії життя, якщо вона впливає на виникнення або перебіг хвороби, огляд хворого, виконання пальпації, перкусії та аускультації.
2. Методика формування попереднього діагнозу – алгоритм обґрунтування попереднього діагнозу на підставі опитування хворого (скарг, історії захворювання і життя) та даних фізікального обстеження (огляд, пальпація, перкусія, аускультація).
3. Методика розробки діагностичної програми – алгоритм призначення необхідних для уточнення діагнозу, визначення стану хворого до початку лікування, контролю ефективності лікування, що проводиться, додаткових досліджень (лабораторні; інструментальні: езофагогастродуоденоскопія, ректороманоскопія, фіброколоноскопія та інш.; рентгенологічні: оглядова, контрасна рентгенографія, РХПГ та інш.; УЗД) та консультацій
|
|
суміжних фахівців з аналізом отриманих результатів.
4. Методика проведення диференційного діагнозу – алгоритм визначення переліку схожих захворювань для диференційної діагностики, складання диференційно-діагностичних таблиць та їх аналіз з урахуваннях подібних і порівнянням різних клінічних проявів та результатів додаткових досліджень.
5. Методика формування клінічного діагнозу – принципи оцінки отриманих даних фізікального обстеження і додаткового дослідження хворого з формуванням клінічного діагнозу при використанні клініко-статистичної класифікації захворювання.
6. Методика визначення лікувальної програми – алгоритм визначення необхідності госпіталізації для ургентного чи планового оперативного втручання (показання до операції, передопераційна підготовка, післяопераційне ведення хворого), або можливість амбулаторного лікування з наведенням груп препаратів та їх дії.
Курація студентами хворих на клінічних кафедрах має за мету:
1. Закріпити вміння збирання скарг, анамнезу та з`ясування фізичного стану хворого.
2. Оволодіти методом диференційного діагнозу, оформлення розгорнутого клінічного діагнозу.
3. З`ясувати етіологію та патогенез захворювань внутрішніх органів і навчитися викладати ці питання.
4. Засвоїти принципи етіологічної, патогенетичної терапії та профілактики захворювань, методи їх дієтичного, медикаментозного, хірургічного, фізіотерапевтичного та санаторно - курортного лікування, а також рецептуру використаних препаратів.
5. Оволодіти методикою прогнозування перебігу захворювання.
6. Удосконалити вміння оформлення облікового медичного документа на хірургічного стаціонарного хворого.
Кінцеві цілі навчання на практичному занятті:
- Знати обсяг та особливості навчальної програми з дисципліни «Хірургія» за модулем 1 «Абдомінальна хірургія»
- Знати склад викладачів кафедри хірургії № 1, порядок роботи кафедри, правила поведінки та навчання на кафедрі
- Знати перелік та складову частину відділень клінічної бази кафедри, порядок роботи, правила поведінки та навчання на клінічній базі
- Визначити залишковий рівень знань за І-ІІІ курси
- Знати:
А) Методику опитування та фізікального обстеження хворого
Б) Методику формування попереднього діагнозу
В) Методику розробки діагностичної програми та оцінки отриманих даних
Г) Методику проведення диференційного діагнозу
Д) Методику формування клінічного діагнозу з урахуванням клініко-статистичних класифікацій
Ж) Методику визначення лікувальної програми
Мета практичного заняття: Досягти необхідний рівень теоретичних знань методик курації хворого, формування діагнозу та визначення лікувальної тактики в межах професійно орієнтованих задач лікаря загальної практики для ввідного заняття з дисципліни «Хірургія» після знайомства з кафедрою, клінічною базою та отримавши залишковий рівень знань за І-ІІІ курси. Практично підтвердити досягнутий рівень знань при курації хворого.
Форми контролю знань та вмінь на практичному занятті:
- Тестовий контроль залишкового рівня знань за 20 тестовими задачами з дисциплін І-ІІІ курсів
- Теоретичне опитування кожного студента по методикам курації хворого, формуванню діагнозу та визначенню лікувальної тактики, з отриманням оцінки
- Оцінка виконання кожним студентом практичних навичок:
- опитування хворого (збирання скарг, анамнезу хвороби та анамнезу життя)
- фізікальне обстеження хворого (огляд, пальпація, перкусія, аускультація) на медичному тренажері (манекені), студенті-волонтері, хворому.
|
|
Інформаційна частина методичної розробки
Мінімальний базовий рівень знань, необхідний для засвоєння теми:
В межах професійно орієнтованих задач лікаря загальної практики (на базі І-ІІІ курсів):