2015-07-14
573
Правове забезпечення інвестиційної політики в сьогоденній Україні було започатковане ще в 1991 році законом України “Про інвестиційну діяльність”. Тоді було проголошено про створення пільгових умов для інвесторів, які працюють у приоритетних сферах (ст.11), про державне регулювання інвестиційної діяльності за допомогою податкової, кредитної, амортизаційної, цінової політики, а також державної фінансової підтримки (ст.12), застосування державного замовлення у сфері капітального будівництва, страховий захист інвестицій (ст.19).
У теперішній час правова система України складається з більш ніж 100 законів і інших нормативних актів, що регулюють інвестиційну діяльність. Серед них слід в першу чергу відзначити Закони України “Про інвестиційну діяльність”, “Про режим іноземного інвестування”, “Про цінні папери і фондову біржу”, “Про спеціальний режим інвестиційної та інноваційної діяльності технологічних парків”, “Про загальні положення створення і функціонування спеціальних (вільних) економічних зон”, що створюють основу правового регулювання інвестиційної діяльності в країні.
Законодавчою базою визначено правовий статус інвесторів. Законодавство декларує рівність прав всіх суб'єктів інвестиційної діяльності; їх самостійність у визначенні цілій, напрямків, видів й обсягів інвестицій, у залученні дляреалізації інвестицій будь-яких учасників інвестиційної діяльності.
Поряд із правами інвесторів чинне законодавство встановлює і визначені їх обов'язки. Так, інвестор зобов'язаний надавати фінансовим органам декларацію про обсяги і джерела здійснюваних ним інвестицій; одержати необхідний дозвіл або узгодження відповідних державних органів і спеціальних служб на капітальне будівництво; одержати висновок експертизи інвестиційних проектів у частині дотримання технологічних, санітарно-гігієнічних, радіаційних, екологічних і архітектурних вимог; одержати ліцензію на виконання спеціальних видів робіт, що потребують відповідної атестації виконавця.
