Правове регулювання цивільних відносин

Цивільне право України, як і будь-яка інша галузь права, характеризується предметом і методом правового регулювання.Предмет правового регулювання цивільного права складають правові відносини, що регулюються цивільно-правовими нормами. Це, зокрема, такі групи відносин:1) майнові відносини.Майновими відносинами є правові відносини, що пов’язані з належністю, набуттям, володінням, користування і розпорядженням майном. Вони зумовлені використанням товарно-грошової форми.Майнові відносини — це правові відносини, яким притаманні такі ознаки: товарно-грошовий, вартісний характер відносин; самостійність та автономність організаційно-майнового статусу учасників відносин; юридична рівність сторін.2) Особисті немайнові відносини, які регулюються цивільним правом, тісно пов'язані з особою суб'єкта і їх можна поділити на дві групи:А) особисті права, не пов'язані з майновими відносинами, які не породжують у їх носія права на грошову винагороду чи інше матеріальне благо. До них належать право на честь, гідність, ділову репутацію, право на життя і здоров'я, на особисту та сімейну таємницю. Перелік цих особистих немайнових прав є невичерпним. Цим правам присвячена Книга друга ЦК України.Б) особисті права, пов'язані з майновими відносинами, які породжують можливість одержання грошової винагороди чи іншого матеріального блага. Такими є права на результати інтелектуальної діяльності (авторське право, право на винаходи, промислові зразки, торговельну марку, комерційне найменування тощо). При цьому самі результати інтелектуальної творчості можуть бути будь-якої матеріальної форми, яка їх перетворює на товар (винахід, опублікований роман тощо).

Методом цивільного права визначається, якими засобами воно впливає на визначені нами вище суспільні відносини, тобто який метод впливу закладається в цивільно-правове регулювання особистих немайнових та майнових відносин. Аналіз цивільного законодавства дає можливість визначити такі основні ознаки методу цивільно-правового регулювання:— юридична рівність сторін;— самостійний організаційно-майновий статус учасників цивільного права, що визначається рівною правоздатністю всіх суб'єктів цивільних правовідносин;— ініціативно-диспозитивний характер цивільних норм, за яким суб'єкти цивільного права вступають у правові відносини на свій розсуд, за власним бажанням, самостійно визначаючи порядок і доцільність своїх дій;— відновлювально-компенсаційний характер захисних засобів порушених цивільних прав, які в першу чергу спрямовуються на майновий статус особи, а не на саму особу.Отже, цивільне право — це галузь права, що на засадах юридичної рівності, вільного волевиявлення, майнової самостійності учасників, регулює особисті немайнові та майнові відносини (власності і товарообігу), відносини, які складаються у сфері інтелектуальної діяльності, а також охорони і захисту цих немайнових та майнових благ.